Порядок припинення трудового договору в разі призову на військову службу
Наталія ГРЕЧКО, головний спеціаліст відділу соціально-трудових відносин та оплати праці Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації
Який порядок припинення трудового договору в разі призову на військову службу?
Чи виплачується працівникам вихідна допомога в розмірі не менше двомісячного середнього заробітку у зв’язку з їх призовом на військову службу?
(м. Харків)
Перелік загальних підстав припинення трудового договору наведено в
ст. 36 КЗпП, у тому числі однією з підстав є призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпП).Працівник у встановленому порядку подає
заяву про звільнення, де вказує причину і дату звільнення. Обов’язковим додатком до такої заяви є документ, що підтверджує направлення працівника на військову (альтернативну) службу, або виклик на навчання у військовому навчальному закладі. Дата припинення трудового договору визначається за домовленістю між працівником і роботодавцем з урахуванням дня призову (направлення). Вона не може бути встановлена пізніше дня призову, зазначеного в повістці (виклику) військкомату або військового навчального закладу або в документі про направлення на альтернативну (невійськову) службу.Отже, у разі призову на військову службу підприємство повинно припинити трудовий договір з працівником за
п. 3 ст. 36 КЗпП, у день звільнення видати належно оформлену трудову книжку (ст. 47 КЗпП) та провести повний розрахунок, виплативши всі належні працівникові від підприємства суми (ст. 116 КЗпП).Що стосується остаточного розрахунку, то при звільненні працівника на підставі
п. 3 ст. 36 КЗпП він має свої особливості. Якщо на дату звільнення у працівника є невикористані дні щорічної відпустки або відпустки на дітей, то, крім зарплати за фактично відпрацьований у місяці звільнення час, роботодавець виплачує йому компенсацію за невикористану відпустку. При цьому необхідно пам’ятати, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП та п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР у разі звільнення працівника з роботи у зв’язку з призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, відрахування із заробітної плати за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, не провадиться.Щодо виплати вихідної допомоги необхідно зазначити таке.
Виплату вихідної допомоги працівникам, які звільняються у зв'язку з призовом на військову службу або направленням на альтернативну (невійськову) службу, чинною редакцією ст. 44 КЗпП не передбачено. Рішенням Конституційного Суду України від 02.05.2008 р. № 10-РП/2008 зміни, унесені до ст. 44 КЗпП Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI, які встановлювали обов'язок роботодавця виплачувати зазначеним особам вихідну допомогу в розмірі двох мінімальних зарплат, визнано неконституційними.Згідно зі ст. 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII особам, які призиваються на строкову військову службу, повинна виплачуватися грошова допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів державного бюджету. Порядок виплати цієї допомоги повинен встановити Кабінет Міністрів України, однак на сьогодні його не визначено.
