Оподаткування сум за навчання та підвищення кваліфікації працівників
Наталія ІВЛЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Як обкладаються податком на доходи фізичних осіб суми, сплачені роботодавцем за навчання та підвищення кваліфікації своїх працівників?
(м. Харків)
Спочатку про оподаткування сум за навчання працівників. Так, відповідно до
п.п. 165.1.21 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПК) сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПК (у 2011 році — 1320 грн.), за кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання відпрацювати в такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу й отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років, не включається до загального місячного оподатковуваного доходу.З цього випливає, що сума оплати
за навчання фізичної особи не оподатковується при виконанні трьох умов:1) навчання (підготовка або перепідготовка) фізичної особи відбувається
у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах;2)
сума оплати за навчання в розрахунку на місяць не перевищує граничного розміру доходу, розрахованого згідно з положеннями абзацу першого п.п. 169.4.1 ПК (у 2011 році — 1320 грн.);3)
з фізичною особою укладено письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання відпрацювати у роботодавця після закінчення навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років.Якщо ж
працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому завершується таке навчання, то сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню в загальному порядку за ставкою 15 (17) %.Нагадаємо, що відповідно до
ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III (далі — Закон № 2984) професійна підготовка — здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.Перепідготовка
— отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду (ст. 10 Закону № 2984).У свою чергу,
перепідготовка робітників відповідно до ст. 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.98 р. № 103/98-ВР (далі — Закон № 103) це професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку.У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу для підготовки чи перепідготовки
такої фізичної особи, відображається з ознакою доходу «145». Як ми вже зазначали вище, сплачені суми за навчання можуть бути відображені також з ознакою доходу «126» (додаткове благо), якщо не виконуються вимоги, встановлені п.п. 165.1.21 ПК:— суми
перевищують установлений неоподатковуваний розмір (у 2011 році — 1320 грн.);—
у разі припинення трудових відносин з таким роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому завершується таке навчання.Щодо оподаткування сум витрат на підвищення кваліфікації (перепідготовку) фізичної особи зазначимо таке. Згідно з
п.п. 165.1.37 ПК не включається до оподатковуваного доходу платника податку сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням його кваліфікації (перепідготовкою) згідно із законом.Таким чином, якщо необхідність підвищення кваліфікації працівника або його перепідготовки зумовлена вимогами законодавства, то суми витрат роботодавця, пов'язані з такими заходами, не включаються до оподатковуваного доходу працівника.
Підвищенням кваліфікації вважається:
— для спеціалістів — отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду (
ст. 10 Закону № 2984);— для робітників — професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг (
ст. 3 Закону № 103).Нагадаємо, що
Положенням про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 р. № 127/151, визначено, що періодичність підвищення кваліфікації працівників установлюється, як правило, не рідше одного разу на п’ять років.Крім того, і
Генеральною Угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки від 9 листопада 2010 року визначено, що сторони цієї Угоди домовилися створювати умови для забезпечення підвищення кваліфікації працівників не рідше одного разу на п'ять років (обсяги професійного навчання працівників та загальні витрати коштів на такі цілі визначати у колективних договорах). Про це також ішлося у листі Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 р. № 3900/0/14-11/021.У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом відображається
з ознакою доходу «158».
