Трудові будні органів Держпраці
Той, хто вважає, що трудові відносини роботодавця і працівника — це тільки їх власна справа, глибоко помиляються: до них мають діло і державні органи нагляду за додержанням законодавства про працю. Що це за органи і яке саме діло у них до трудових відносин на підприємстві, в установі чи організації — розглянемо у статті.
Олена БОРИСОВА, юрист-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Використані документи
КЗпП —
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.ККУ
— Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.КпАП
— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.Закон № 877
— Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877 .Порядок № 72
— Порядок проведення перевіркистану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальними органами, затверджений наказом Мінпраці від 21.03.2003 р. № 72.
Трудоголіків перевірятиме новий орган
Відразу зазначимо: у рамках адміністративної реформи, що відбувається в Україні,
постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 р. № 346 ліквідовано Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю.Відповідно до
Указу Президента України від 06.04.2011 р. № 386/2011 правонаступником прав та обов'язків Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю — урядового органу, що діяв у системі Міністерства праці та соціальної політики України (нині — Міністерство соціальної політики), стала Державна інспекція України з питань праці (далі — Держпраці). Зазначеним Указом також затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі — Положення про Держпрацю).Згідно з цим
Положенням Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України — Міністра соціальної політики України.Держпраці
відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, а також фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведенням обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотриманням режимів праці та інших норм законодавства.Для виконання покладених на
Держпраці завдань вона має право:— здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
— ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами;
— одержувати від роботодавців необхідні для виконання її повноважень копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та зайнятість.
Свої повноваження Держпраці здійснює
безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.Отже, як і раніше, Держпраці здійснює держнагляд та контроль за додержанням юридичними особами та підприємцями, які використовують найману працю, законодавства про працю.
Але
тепер «до сфери інтересів» Держпраці ще потрапили:— нагляд та контроль за дотриманням юридичними особами та підприємцями, що використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів (реєстрація у Фонді «інвалідів», подання до нього звітності, виконання нормативу робочих місць);
— здійснення контролю за призначенням, нарахуванням та виплатою матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Крім того,
перевірки, що здійснюватимуться Держпраці, будуть комплексними, охоплюватимуть суттєво більший обсяг питань.Під час проведення перевірок
Держпраці, як і свого часу Держнаглядпраці, буде керуватися нормами Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 та № 129, дотримуючись вимог Закону № 877 лише в частині, що не суперечить цим Конвенціям.
Чиї «труди» перевіряють?
Слід зазначити, що
перевіряються виключно роботодавці — підприємства, установи, організації всіх форм власності та фізичні особи, які використовують найману працю (робота за трудовим договором або контрактом).Нормативним документом, який визначає порядок проведення перевірок Держпраці, є
Порядок № 72.Згідно з цим
Порядком посадові особи Держпраці контролюють додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.Відповідно до
п. 1.4 Порядку № 72 перевірки, що проводяться посадовими особами Держпраці та її територіальними органами, можна поділити на:— планові. Нагадаємо, що згідно зі
ст. 5 Закону № 877 періодичність проведення планових заходів визначається залежно від ступеня ризику від здійснення господарської діяльності. Постановою КМУ від 17.11.2010 р. № 1059 встановлено критерії для визначення ступеня ризику;— позапланові:
а) за дорученням керівництва Держпраці;
б) за дорученням правоохоронних органів;
в) за пропозиціями установ, організацій;
г) за зверненнями громадян.
Перевірки додержання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування проводяться тільки за зверненнями громадян та за дорученням керівництва Держпраці. Перевірки «за дорученням» інспектори праці мають право проводити
виключно за наявності належним чином оформленого відповідного доручення.Функції, права та обов'язки посадових осіб Держпраці при здійсненні перевірок регламентуються
Організація проведення перевірок
Перш за все зазначимо, що робота посадових осіб Держпраці здійснюється
за принципом планування (пп. 2.1 і 2.2 Порядку № 72).Отже, державний інспектор праці (далі — інспектор праці) працює
за місячним графіком перевірок підприємств, установ, організацій, який є обов'язковою складовою частиною плану роботи.Відповідно до
п. 2.3 Порядку № 72 інспектор працімає право безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування: підприємства, установи, організації, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, виробничих приміщень суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які використовують найману працю.
Розпочинає здійснення перевірки інспектор праці
з повідомлення керівництва об'єкта перевірки про проведення перевірки. Інспектор повинен відрекомендуватись (показати посвідчення), у разі потреби розповісти про свої обов'язки і повноваження, ознайомити з питаннями, які будуть розглядатися під час проведення перевірки; обумовити, які документи необхідно надати для перевірки.Інспектор праці має право на проведення перевірки
за наявності в нього:1) службового посвідчення встановленого зразка;
2)
Положення про Держпрацю;3) Положення про територіальну державну інспекцію праці Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
4) у разі перевірки «за дорученням» — доручення відповідного органу (керівництва Держпраці, правоохоронних органів);
5) персональної круглої номерної печатки.
За відсутності в інспектора праці будь-якого з вищезазначених документів або персональної круглої номерної печатки проведення перевірки буде неправомірним, і Ви маєте повне право відмовити йому в допуску на підприємство, в установу чи організацію.
За чим прийшли?
Перевіряючі з Держпраці цікавитимуться дотриманням практично всіх приписів трудового законодавства.
Перевірка об’єкта складається з таких
етапів:1.
Робота з документами, наданими для перевірки:— ознайомлення зі статутом підприємства для встановлення легітимності підприємства і повноважень його керівника. Для підтвердження повноважень керівника інспектор праці обов’язково поцікавиться контрактом, наказом про його призначення;
— вивчення документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Перевіряючі цікавитимуться, чи дотримується роботодавець численних вимог
КЗпП, законів України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII, «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803-XII, «Про засади соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII, «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 р. № 3721-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III, «Про загальнообов'яз-кове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III тощо.
Під час перевірки дотримання законодавства про працю інспектор може
затребувати для вивчення такі документи:— колективний договір;
— штатний розклад підприємства;
— Правила внутрішнього трудового розпорядку, де визначені порядок прийому на роботу і звільнення з роботи; права та обов'язки роботодавця; права та обов'язки працівника; режим роботи; порядок заохочення за роботу; порядок накладення стягнення за порушення трудової дисципліни та ін.;
— накази по кадрах, видані по підприємству;
— по одному примірнику трудових договорів, укладених з найманими працівниками;
— трудові книжки найманих працівників, для яких це місце роботи є основним;
— табелі обліку використання робочого часу;
— розрахунково-платіжні відомості з нарахування і виплати заробітної плати;
— документи, що підтверджують надання відпусток найманим працівникам;
— документи кадрового обліку: особову картку за формою № П-2, особовий листок по обліку кадрів, особову справу, книгу обліку трудових книжок;
— документи, що засвідчують своєчасність виплати заробітної плати, проведення індексації та компенсації; дотримання гарантій та пільг щодо окремих категорій осіб: жінок, неповнолітніх, працівників, які поєднують роботу з навчанням, тощо.
При перевірці дотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
можуть перевірити:— правильність оформлення документів для нарахування державної допомоги по соціальному страхуванню;
— правильність нарахування та своєчасність виплат соціальної допомоги;
— отримання медичної допомоги при нещасному випадку на виробництві та ін.
2. Оформлення акта перевірки
Акт
— документ, складений посадовою особою Держпраці чи її територіальних органів, що підтверджує будь-які встановлені факти порушення законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування.В акті почергово описується кожне виявлене порушення законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У розділі акта
«За результатами перевірки запропоновано» зазначаються пропозиції посадовій особі щодо організаційних заходів, здійснення яких сприятиме додержанню законності (у зазначеному розділі не наводяться вимоги припису).Акт оформляється останнім днем проведення перевірки.
У разі незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, до них додаються заперечення, які повинні бути підтверджені документально.3. Проведення за наслідками перевірки роз'яснювальної роботи
щодо необхідності додержання законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування з керівним складом об'єкта перевірки та представниками трудового колективу.4. За наслідками проведеної перевірки з метою визначення подальшого реагування проводиться
юридичний аналіз результатів перевірки. У разі необхідності видається припис. Припис — документ органів Держпраці про усунення виявлених порушень, що можуть призвести до шкідливих наслідків.У приписі вказуються порушення відповідно до висновків акта, і в резолютивній частині окремо встановлюється термін усунення кожного з порушень із зазначенням строку письмового повідомлення про їх усунення. У разі якщо термін усунення порушень перевищує календарний місяць, установлюються вимоги до подання щомісячного письмового повідомлення на визначену дату до повного усунення зазначеного порушення.
Відповідно до
п.п. 7 п. 6 Положення про Держпрацю органи Держпраці мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про:— працю;
— зайнятість населення;
— загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Припис
оформляється днем підписання акта.Один примірник акта та припису надається керівнику підприємства, установи, організації (у тому числі керівникам робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування) чи фізичній особі, яка використовує найману працю, або особі, що виконує його обов'язки в день їх винесення.
У разі неможливості особистого вручення акта та припису керівнику (про це робиться відмітка в акті та приписі із зазначенням причини) вони надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
5. Якщо за матеріалами перевірки в діях посадових осіб вбачаються ознаки злочинів, передбачених
ККУ: ст. 172 (грубе порушення законодавства про працю), ст. 173 (грубе порушення угоди про працю) або ст. 175 (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат), матеріали перевірки негайно направляються до правоохоронних органів із супровідним листом. Розрахунки або висновки державного інспектора праці про встановлення чи підтвердження фактів порушення законодавства є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.6. У разі відсутності передбачених
ККУ ознак злочинів досліджується достатність підстав для притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.7. Контроль за виконанням припису
є обов'язковим у діяльності інспектора праці. Приписи підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням особи, що його видала, про вжиті заходи в установлений нею термін.Після закінчення терміну, визначеного приписом для усунення виявлених порушень, виникає право на проведення інспектором праці
повторної контрольної перевірки виконання припису.8. В акті за наслідками контролю виконання припису фіксуються результати виконання кожної вимоги припису. При встановленні неусунутих порушень обов'язково вноситься повторний припис.
Чим «грішать» роботодавці?
Частіше за все роботодавці «грішать» відносно:
— затримок або невиплат заробітної плати, інших видів гарантійних і компенсаційних виплат, індексації зарплати, встановлення розміру зарплати, нижчої за мінімальну (за виконану працівником норму праці, обсяг робіт);
— порушень порядку укладення, зміни і припинення (розірвання) трудового договору: укладення договору на певний термін у випадках, не передбачених
ст. 23 КЗпП, неправомірні пересування та переміщення працівників підприємства, невидача працівникові трудової книжки і наказу про звільнення в день звільнення, порушення термінів розрахунків при звільненні тощо;— питань, пов'язаних з трудовими і колективними договорами;
— специфіки роботи неповнолітніх, таких, що вчаться, жінок з дітьми, сумісників;
— укладення контрактів з працівниками у випадках, не передбачених законами України;
— порушень порядку ведення трудових книжок працівників підприємства;
— недотримання умов колективного договору;
— порушень режиму робочого часу і права працівників на відпочинок: безпідставне залучення працівників до наднормової роботи, роботи в нічний час, у вихідні (неробочі) дні, неправильна оплата такої роботи, порушення законодавства про відпустки;
— неправомірного або з порушенням встановленого порядку залучення працівників підприємства до дисциплінарної і матеріальної відповідальності: накладення дисциплінарних стягнень, не передбачених
ст. 147 КЗпП, накладання на працівника повної матеріальної відповідальності у випадках, не передбачених ст. 134 КЗпП;— порушень порядку розгляду трудових суперечок на підприємстві, порушень прав профспілкової організації на підприємстві;
— ненадання або порушення гарантій і пільг таких категорій працівників, як жінки і неповнолітні, особи, що поєднують роботу з навчанням, і т. ін.
Розплата «за труди»
Коло повноважень інспекторів праці щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням підприємствами, установами чи організаціями законодавства про працю досить широке.
Інспектори праці можуть:
—
надати посадовцям підприємства, організації, установи припис відносно усунення порушень законодавства (п.п. 7 п. 6 Положення про Держпрацю);— скласти
протокол про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 41, ст. 411 — 413 КпАП. Оскільки інспектори праці можуть тільки складати протоколи, але не розглядати справи про адміністративні правопорушення (крім ст. 1886 КпАП), то сформовану справу із супровідним листом інспектор праці направляє до суду, який і розгляне цю справу (п.п. 8 п. 6 Положення про Держпрацю);—
накласти адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені ст. 1886 КпАП , на посадових осіб підприємства, установи, організації в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) за невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів (державні інспектори праці територіальних органів можут накласти штраф до 80 нмдг, Головний державний інспектор праці України, його заступники; головні державні інспектори праці територіальних органів, їх заступники; державні інспектори праці Держпраці — штраф до 100 нмдг) (п.п. 8 п. 6 Положення про Держпрацю);—
внести роботодавцю (власнику) пропозиції (представлення) про накладення дисциплінарних стягнень на посадовців підприємства, винних у порушенні законодавства про працю і загальнообов'язкове державне соціальне страхування (п.п. 9 п. 6 Положення про Держпрацю);—
передати матеріали про порушення правоохоронним органам для притягнення винних посадовців підприємства до кримінальної відповідальності за ст. 172, 173, 175 ККУ.Правопорушення, за які передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність, наведемо в таблиці.
| Зміст правопорушення | Санкція | Підстава |
| Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю | Штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності від 30 до 100 нмдг | Ст. 41 КпАП |
| Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк | Штраф від 3 до 10 нмдг | Ст. 411 КпАП |
| Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів | Штраф від 50 до 100 нмдг | Ст. 412 КпАП |
| Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод | Штраф від 1 до 5 нмдг | Ст. 413 КпАП |
| Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда | Штраф до 50 нмдг або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або виправні роботи на строк до 2 років Штраф від 50 до 100 нмдг, або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців | Ст. 172 ККУ |
| Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою | Штраф до 50 нмдг або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років | Ст. 173 ККУ |
| Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності. Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат | Штраф від 500 до 1000 нмдг або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років Штраф від 1000 до 1500 нмдг або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років | Ст. 175 ККУ |
Нагадаємо, що інспектори праці не розглядають кримінальні та адміністративні справи, крім справи про правопорушення, передбаченого
ст. 1886 КпАП (невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю або створення перешкод для діяльності цих органів), а передають протоколи разом із сформованими справами до суду або правоохоронних органів.Інспектор праці також не може на вимогу або прохання роботодавця, працівника або третіх осіб робити експертні висновки щодо розмірів тих чи інших конкретних виплат, відповідності вимогам законодавства тих чи інших локальних актів роботодавця з метою подальшої передачі цих висновків указаним особам, оскільки це функція експерта.
Як бачимо, наглядати за тим, як ми працюємо, як організовуємо та оплачуємо працю і відпочинок, у нашій країні є кому. Чи призведе реорганізація контролюючого органу до суттєвих змін при проведенні «трудових» перевірок — покаже практика.
