Відповідальність за заниження зобов'язання з ПДФО в річній декларації
Яка відповідальність передбачена для фізичних осіб за заниження зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у річній декларації про майновий стан та доходи?
Відповідно до п. 50.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Разом з тим платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Крім того, після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.1 ПКУ).
Пеня, визначена п.п. 129.1.1 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (абзац перший п. 129.4 ПКУ).
Пеня нараховується, зокрема, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 ПКУ). Пеня, визначена п.п. 129.1.2 ПКУ, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (абз. другий п. 129.4 ПКУ). Отже, при самостійному виявленні та виправленні заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів платник податків сплачує штраф у розмірі 3 % або 5 % та пеню. Водночас відповідно до п. 120.2 ПКУ невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим п. 50.1 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).
За інформацією Єдиної бази податкових знань,
розміщеної на офіційному сайті ДПСУ
www.sts.gov.ua
