Оплата чергувань медичних працівників у стаціонарі
Лідія ГАВРИЛЕНКО, головний спеціаліст з питань соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників охорони здоров’я України
З метою забезпечення чергування лікарів на цілодобовому посту лікувального закладу (обласний наркологічний диспансер) за час тимчасової непрацездатності чи щорічної відпустки працівників, які повинні за графіком роботи чергувати на цьому посту, іншим лікарям здійснюється доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників за фактично відпрацьований час за межами їх робочого часу.
Як правильно проводити таку оплату: як за надурочний час чи в одинарному розмірі?
Крім цього, чи може бути надурочним час чергування лікарів понад місячну норму годин, якщо ст. 62 КЗпП такі роботи не передбачені як надурочні?
(м. Луцьк, Волинська обл.)
Умови залучення медичних працівників до чергування у стаціонарі та оплата праці визначені п. 5.2 розд. 5 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308/519).
Спільним наказом Мінпраці та МОЗ від03.02.2012 р. № 56/80 (далі — наказ № 56/80) унесено зміни до абзацу дев’ятого п. 5.2 розд. 5 Умов № 308/519.
До внесення змін зазначені положення полягали в такому: у разі якщо лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою залучаються за їх згодою до чергувань понад місячну норму робочого часу без зайняття штатних посад з оплатою із фонду оплати праці, їх робота, що виконується в робочі дні тижня, оплачується в одинарному розмірі понад оклад, а у вихідний за графіком, святковий або неробочий день — у розмірі подвійної годинної ставки понад оклад (ст. 106 і 107 КЗпП).
Наказом № 56/80 словосполучення «в одинарному розмірі» було вилучено. Сутність унесеної зміни полягає в приведенні положення абзацу дев’ятого п. 5.2 розд. 5 Умов № 308/519 у відповідність до законодавства, а саме до вимог ст. 106 КЗпП.
Так, згідно з ч. 1 ст. 106 КЗпП за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 106 КЗпП, тобто в подвійному розмірі годинної ставки.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Згідно з абзацом восьмим п. 5.2 Умов № 308/519 залучення працівників до чергувань понад місячну норму робочого часу можливе тільки в тих випадках, коли в закладі відсутні вакантні посади за цією спеціальністю.
Отже, час, протягом якого лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою залучаються до чергувань понад місячну норму робочого часу без зайняття посади, вважається надурочним і оплачуватися повинен у подвійному розмірі годинної ставки. Це відбувається у випадках, коли працівник, який має заступити на зміну, не з’явився на роботу (п. 5 ст. 62 КЗпП). У цьому випадку керівництво має вжити невідкладних заходів щодо заміни працівника, який продовжує працювати після закінчення своєї зміни. Крім того, у разі неможливості забезпечити чергування наявними штатними лікарями в межах місячної норми їх робочого часу (відсутність вакантних посад), вони можуть залучатися за їх згодою до чергувань понад місячну норму робочого часу без зайняття штатних посад.
Якщо ж лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою залучаються до чергувань у стаціонарі на час тимчасово відсутніх працівників (хвороба, відпустки, відрядження, навчання тощо), то відповідно до п. 3.1 Умов № 308/519 їм встановлюється доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, яка виплачується за фактично відпрацьований час в одинарному розмірі.
Приклад 1. При місячній нормі робочого часу 160 годин лікар чергував без зайняття штатної посади понад місячну норму робочого часу 72 години, з яких у робочі дні тижня — 24 години, у вихідні — 48 годин.
Такі чергування виконуються за графіком і не належать до робіт за сумісництвом (п. 8 Переліку робіт, що не є сумісництвом, затвердженого наказом Мінпраці, Мінфіну та Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43), тому оплаті підлягають чергування, що виконуються у робочі дні тижня, в нашому випадку це 24 години — в одинарному розмірі понад оклад, а у вихідні та неробочі дні 48 годин — у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад (ст. 106 та 107 КЗпП), як робота в надурочний час.
Приклад 2. Лікарю встановлено доплату у розмірі 50 відсотків посадового окладу за виконання обов’язків іншого лікаря, що пішов у відпустку.
Ця доплата здійснюється за фактично відпрацьовані години за графіком роботи в одинарному розмірі.
