Щодо нарахування ЄСВ на суми компенсації за несвоєчасну виплату зарплати звільненим особам

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.п. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. № 114/8713, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 7 Закону для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» набрав чинності з 01.01.2011 р. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, якщо суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати нараховуються звільненим особам за періоди до 01.01.2011 р., тобто до дня набрання чинності Законом, єдиний внесок у такому випадку не нараховується.

У випадку нарахування звільненим особам сум компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати за періоди, починаючи з 01.01.2011 р., єдиний внесок розраховується з урахуванням положень частини другої статті 7 Закону.

Директор департаменту

надходження доходів

В. Литвиненко

Коментар редакції

Компенсація за порушення термінів виплати заробітної плати може нараховуватися як працівнику підприємства, так і колишньому працівнику, тобто фізичній особі, яка вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах, але якій виплачується заборгованість із зарплати після звільнення.

Розглянемо спочатку порядок обкладення ЄСВ компенсації за порушення термінів виплати заробітної плати, що нараховується працівнику підприємства.

Так, компенсація за порушення термінів виплати зарплати включається до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5). У зв'язку з цим ця виплата включається до бази для справляння ЄСВ на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464). Таким чином, компенсація за порушення термінів виплати зарплати, нарахована працівнику підприємства, обкладається ЄСВ і в частині нарахувань, і в частині утримань.

Що стосується ситуації, коли компенсація за несвоєчасну виплату зарплати нараховується колишньому працівнику, тобто вже після розірвання з ним трудового договору, то зауважимо, що у фахівців Пенсійного фонду до цього питання свій особливий підхід.

Нагадаємо, що з моменту набуття чинності Законом № 2464 (з 01.01.2011 р.) при визначенні порядку обкладення ЄСВ тієї чи іншої виплати, що нараховується після звільнення працівника, ПФУ посилається на ст. 7 Закону № 2464.

Згідно з цією статтею Закону № 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів) та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул.

Із цього положення фахівці ПФУ роблять такий висновок щодо справляння ЄСВ з виплат, нарахованих звільненим працівникам після їх звільнення:

— виплати за відпрацьований час уключаються до бази для справляння ЄСВ з урахуванням ч. 2 ст. 7 Закону № 2464, за винятком виплат, нарахованих за періоди до 01.01.2011 р.;

— виплати за невідпрацьований час не підлягають обкладенню ЄСВ.

Під виплатами за невідпрацьований час розуміються виключно виплати, зазначені в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5. До таких виплат, зокрема, належить компенсація за невикористану відпустку.

На думку фахівців ПФУ, оскільки компенсацію за несвоєчасну виплату зарплати не зазначено в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5, а наявна в п.п. 2.2.8 цієї Інструкції, то вона є виплатою за відпрацьований час.

На цій підставі ПФУ доходить такого висновку: компенсація за порушення термінів виплати заробітної плати, нарахована звільненим працівникам:

— уключається до бази для справляння ЄСВ, якщо її нараховано за місяці починаючи з 01.01.2011 р.;

— не включається до бази для справляння ЄСВ, якщо її нараховано за місяці до 01.01.2011 р.

Якщо після звільнення колишньому працівнику нараховано компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за декілька місяців (починаючи із січня 2011 року), то з метою нарахування ЄСВ суму компенсації необхідно поділити на кількість місяців, зарплата за які компенсується. У Таблиці 6 звіту з ЄСВ (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2) суми компенсації відображаються за кожен місяць окремими рядками. При цьому у графі 10 указується тип нарахування «1», а у графі 11 — відповідний місяць та рік.

Тетяна РУДА, головний редактор

(e-mail: t.rydaya@id.factor.ua)