«Вечірньо-нічні» та «святкові» виплати: розраховуємо та індексуємо правильно

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.

Методрекомендації — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138.

Генеральна угода — Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010 — 2012 роки від 09.11.2010 р.

Перш за все зауважимо, що питання оплати за роботу у нічний час, у святкові та неробочі дні, індексації таких виплат врегульовано чинним законодавством. Однак існують певні особливості, пов’язані як із встановленням підсумованого обліку робочого часу, багатозмінного режиму роботи, так і впливом лише у деяких випадках цієї оплати на визначення базового місяця працівника. Отже, з урахуванням останніх роз’яснень фахівців Мінсоцполітики розглянемо все це по порядку.

Згідно зі ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Водночас відповідно до ст. 61 КЗпП на деяких роботах, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримано встановленої для відповідної категорії працівників (у тому числі й сторожів) щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала норму робочого часу (ст. 50 і 51 КЗпП). Перелік посад, для яких може бути встановлено підсумований облік робочого часу, а також обліковий період для кожної категорії працівників установлюються в колективному договорі.

Обліковий період може дорівнювати місяцю, кварталу, півріччю, року. При цьому щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може в певних межах відхилятися від норми годин робочого дня (тижня). Однак недопрацювання чи перепрацювання, що виникло, має компенсуватися в межах облікового періоду так, щоб сума годин за графіком за обліковий період дорівнювала нормі робочого часу за цей період. Обліковий період охоплює як робочий час, так і години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні.

Робочий час працівників при підсумованому обліку регулюється графіками роботи (змінності), що складаються на весь обліковий період. Усі необхідні вимоги до встановлення такого обліку робочого часу прописані в Методрекомендаціях, які можуть бути використані підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності.

Звертаємо увагу: якщо на підприємстві, в установі, організації встановлено обліковий період тривалістю більше місяця (квартал, півріччя, рік), то за результатами кожного місяця працівникам нараховують належну їм заробітну плату згідно з діючими умовами праці: основна заробітна плата, доплати й надбавки, у тому числі за роботу в нічний час, святкові та неробочі дні тощо. Єдиний виняток — оплата надурочного часу відповідно до ст. 106 КЗпП, яку здійснюють наприкінці облікового періоду за наявності надурочних годин (п. 10 Методрекомендацій). Докладніше про оплату надурочних годин при підсумованому обліку робочого часу див. «ОП», 2011, № 20, с. 11.

Якщо графіками виходу на роботу (графіками змінності) працівників передбачено роботу в нічний час, то її тривалість включається до тривалості роботи (зміни) працівника. Компенсацією роботи в таких умовах є доплата за роботу в нічний час. При цьому така доплата провадиться за фактично відпрацьований нічний час. Згідно зі ст. 54 КЗпП нічним вважається час з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку.

Відповідно до ст. 108 КЗпП робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективними договорами, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Додатком 3 до Генеральної угоди, дія якої поширюється на весь період до прийняття нової генеральної угоди, передбачено розміри доплат:

— за роботу у вечірній час, з 18-ї до 22-ї години (при багатозмінному режимі роботи) — 20 % годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час;

— за роботу в нічний час — 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час.

Необхідно звернути увагу: для тих підприємств, які не були представлені уповноваженими представниками з боку власника та профспілки (об’єднання профспілок) при укладенні Генеральної угоди, обов’язковими будуть норми, соціальні гарантії, пільги, компенсації, установлені законодавчими та нормативно-правовими актами на державному рівні. Водночас законодавство не забороняє суб’єктам (підприємствам) різних форм власності застосовувати при укладенні колективного договору норми та положення чинної Генеральної угоди. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 17.03.2011 р. № 2774/0/14-11/18.

Надання інших днів відпочинку як компенсації за роботу у вечірній або нічний час чинним законодавством не передбачено.

Виходячи з вищевикладеного, працівникові, який працював у нічний час, при цьому оплата його праці здійснюється за окладом, необхідно нарахувати місячний (денний) оклад та доплату за кожну годину роботи в нічний час.

У табелі обліку використання робочого часу, типова форма якого (№ П-5) затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489, години роботи в нічний час позначаються кодом «РН» (04)*.

* Див. статтю «Табель обліку робочого часу» // «ОП», 2009, № 21, с. 18.

При визначенні годинної ставки для оплати нічного часу необхідно місячний оклад працівника поділити на місячну норму** тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для такого підрозділу (працівника).

** Приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на 2012 рік для п’ятиденного робочого тижня наведено у листі Мінпраці від 23.08.2011 р. № 8515/0/14-11/13 (див. «ОП», 2012, № 2, с. 30).

Наведемо приклад розрахунку доплати за роботу в нічний час.

Приклад. Сторож (місячний оклад — 1073 грн.) у березні поточного року відпрацював 167 годин, у тому числі у нічний час — 56 годин. Місячна норма робочого часу в березні 2012 року — 167 годин. У колективному договорі підприємства передбачено доплату за роботу в нічний час у розмірі 35 % посадового окладу (годинної ставки).

Годинна тарифна ставка працівника в березні 2012 року становить:

1073 грн. : 167 год. = 6,43 грн./год.

Сума доплати працівнику за роботу в нічний час у березні 2012 року дорівнює:

6,43 грн./год. х 56 год. х 35 % = 126,03 грн.

Загальна сума зарплати працівника за березень 2012 року становитиме:

1073 грн. + 126,03 грн. = 1199,03 грн.

Доплату за роботу у вечірній час (з 18-ї до 22-ї години) при багатозмінному режимі, передбачену Генеральною угодою в розмірі 20 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час, для працівників, вихід на роботу яких встановлюється графіком виходу на роботу, не може бути встановлено.

Наприклад, така доплата не може передбачатися в колективному договорі для посади сторожа. Пояснюється це тим, що робота сторожа не належить до багатозмінного режиму, при якому робота протягом доби виконується у дві та більше зміни, а працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, передбаченому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Робота сторожа — це робота за відповідним графіком виходу на роботу. Тому права на доплату за роботу у вечірній час сторож не має (див. також консультацію фахівця Мінпраці «Робота сторожа не належить до багатозмінного режиму» // «ОП», 2008, № 4, с. 11).

Таким чином, тільки віднесення режиму роботи працівників до багатозмінного дає право на встановлення доплати за роботу у вечірній час, передбачену Генеральною угодою (див. консультацію фахівця Мінсоцполітики «Право на доплату за роботу у вечірній час» на с. 10 цього номера газети).

У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) вечірні години роботи позначаються кодом «ВЧ» (03).

Перелік святкових та неробочих днів наведено у ст. 73 КЗпП. Відповідно до ст. 107 КЗпП робота в такі дні оплачується в подвійному розмірі. Зокрема, працівникам, які отримують місячний оклад, у розмірі:

— одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий та неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

— подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата провадиться за години, фактично відпрацьовані у святкові та неробочі дні.

Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який відпрацював у вихідний (неробочий) день, йому може бути надано інший день відпочинку, який не оплачується і є вихідним днем. Строк надання іншого дня відпочинку визначається за згодою сторін (лист Мінпраці від 29.12.2009 р. № 853/13/84-09).

Необхідно також враховувати, що роботодавець може надати інший день відпочинку працівнику тільки за умови, якщо робота у святковий (неробочий) день виконувалась ним понад встановлену місячну норму робочого часу (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13).

Звертаємо увагу на відмінність між оплатою при роботі у святковий (неробочий) день та у вихідний день: роботу у святковий (неробочий) день завжди оплачують у подвійному розмірі, навіть тоді, коли надано інший день відпочинку.

Роботу ж у вихідний день оплачують у подвійному розмірі тільки в разі, коли інший день відпочинку не надають. При залученні працівника до роботи у вихідний день він за згодою з роботодавцем може вибрати вид компенсації: або надання іншого дня відпочинку (так званий відгул) або в грошовій формі в подвійному розмірі.

У табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) години роботи у вихідні, святкові та неробочі дні позначаються кодом «РВ» (06), а надання іншого вихідного дня — «ІН» (22).

Для працівників, яким встановлено місячний оклад (місячну тарифну ставку), розмір годинної тарифної ставки для оплати святкових та неробочих днів визначається шляхом ділення місячного окладу (місячної тарифної ставки) на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для конкретного підрозділу або працівника (лист Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07).

Якщо працівник має право на підвищення посадового окладу, то годинна тарифна ставка визначається виходячи з посадового окладу, установленого з урахуванням підвищень.

Доплати і надбавки, установлені працівнику, при визначенні годинної тарифної ставки не враховуються.

Не слід забувати про особливості включення святкових годин до розрахунку надурочних годин за обліковий період.

Надурочні години (час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу) визначаються як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку використання робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається до норми робочого часу за обліковий період. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними та оплачуються в подвійному розмірі. Тому при підрахунку надурочних годин у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, здійснена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки її вже оплачено в подвійному розмірі. На це вказує Мінпраці в листах від 13.11.2006 р. № 158/0/13/118-06 і від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07. Особливості нарахування надурочних ми розглядали на сторінках нашого видання (див. «ОП», 2011, № 20, с. 11).

Наведемо приклади розрахунку оплати за роботу у святкові дні згідно зі ст. 107 КЗпП.

Приклад 1. Сторож (посадовий оклад — 1073 грн.) у березні 2012 року відпрацював усі зміни за графіком у межах місячної норми (167 годин), у тому числі 7 годин у святковий день 8 березня (з 0:00 до 7:00).

Розмір годинної ставки складає 6,43 грн./год. (1073 грн. : 167 год.).

Оскільки робота у святковий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, то оплата праці за цей день здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки понад оклад та становить 45,01 грн. (6,43 грн./год. x 1 x 7 год.).

Приклад 2. Сторож (посадовий оклад — 1073 грн.) у березні 2012 року відпрацював за змінним графіком норму робочого часу (167 годин) і, крім того, понад норму робочого часу 7 годин у святковий день 8 березня. Відгул за роботу у святковий день не надавався.

Враховуючи, що робота у святковий день виконувалася понад місячну норму робочого часу, то оплата за роботу у цей день здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки понад оклад та становить 90,02 грн. (1073 грн. : 167 год. = 6,43 грн./год. x 2 x 7 год.).

Години, відпрацьовані працівником у святковий день і оплачені в подвійному розмірі згідно зі ст. 107 КЗпП , при підрахунку надурочних годин в обліковому періоді враховуватися не будуть, і відповідно як надурочні оплаті не підлягають.

Якби працівнику було надано відгул, то розрахунок оплати за роботу у святкові дні здійснювався б в одинарному розмірі понад оклад.

Приклад 3. Сторож (посадовий оклад — 1073 грн.) у березні 2012 року відпрацював 172 години, у тому числі 7 годин у святковий день 8 березня. Відгул за роботу у святковий день не надавався. На підприємстві норма робочого часу за березень 2012 року при 40-годинному п'ятиденному робочому тижні становить 167 годин.

У святковий день відпрацьовано 7 годин, у тому числі:

— понад місячну норму робочого часу — 5 годин (172 - 167);

— у межах місячної норми робочого часу — 2 години (7 - 5).

Оскільки робота у святковий день частково виконувалася в межах місячної норми робочого часу і частково понад місячну норму робочого часу, то частина часу, відпрацьована у святковий день у межах місячної норми робочого часу, оплачується в одинарному розмірі понад оклад, а частина часу, відпрацьована понад місячну норму робочого часу, — у подвійному розмірі понад оклад.

Тому оплата за роботу у святковий день обчислюється так:

1073 грн. : 167 год. x 2 x 5 год. = 64,30 грн.

1073 грн. : 167 год. x 1 x 2 год. = 12,86 грн.

Загальна сума оплати понад оклад становить 77,16 грн.

Якби працівнику було надано відгул, то оплата за роботу у святковий день провадилася б в одинарному розмірі понад оклад:

1073 грн. : 167 год. x 1 x 5 год. = 32,15 грн.

1073 грн. : 167 год. x 1 x 2 год. = 12,86 грн.

У цьому випадку загальна сума оплати понад оклад склала б 45,01 грн.

При проведенні індексації заробітної плати працівників необхідно керуватися Порядком № 1078.

Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягає оплата праці працівників підприємств, установ, організацій, що включає оплату за виконану роботу відповідно до тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Згідно з п. 5 Порядку № 1078 базовим місяцем при розрахунку індексу споживчих цін вважається місяць, в якому відбувається підвищення доходів громадян за рахунок постійних складових. Грошові доходи, отримані за цей місяць, не індексуються. З наступного за базовим місяця для проведення подальшої індексації розраховується наростаючим підсумком новий індекс споживчих цін до перевищення порога індексації 101 %. При цьому сума збільшення грошових доходів має перевищувати суму індексації, яку могло бути нараховано за відповідний місяць.

Доплата за роботу в нічний час. Слід зауважити: якщо роботу вночі передбачено режимом (графіком) роботи працівника, то доплата за роботу в нічний час належить до виплат постійного характеру. У такому разі зазначена доплата є об'єктом індексації, тобто включається до загального індексованого доходу працівника та є постійною складовою частиною структури його зарплати. Для цілей визначення базового місяця при підвищенні зарплати працівника (за рахунок постійних складових) доплата за роботу в нічний час бере участь у проведенні порівняльних розрахунків. Але тут є свої нюанси, на які звертає увагу Мінсоцполітики в листі від 27.07.2011 р. № 150-10/136-11 (див. «ОП», 2011, № 23, с. 13):

1) якщо збільшується кількість відпрацьованих нічних годин і при цьому розмір посадового окладу не підвищується — місяць, в якому збільшується доплата за роботу в нічний час за рахунок збільшення кількості відпрацьованих нічних годин, не вважається базовим. Таким чином, без підвищення посадового окладу поточні коливання сум доплати за роботу в нічний час залежно від відпрацьованих нічних годин за графіком роботи працівника не змінюють установлений базовий місяць;

2) підвищуються посадовий оклад і доплата за роботу в нічний час — місяць такого підвищення вважається базовим, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму можливої індексації.

На нашу думку, аналогічний підхід використовується і для доплат за роботу у вечірній час при багатозмінному режимі роботи.

Оплата за роботу у святкові та неробочі дні. Оплата за роботу у вихідні, святкові (неробочі) дні є гарантійною виплатою, передбаченою законодавством, і складовою заробітної плати. Тому на підставі п. 2 Порядку № 1078 така оплата підлягає індексації у складі заробітної плати.

Що стосується визначення базового місяця, то оскільки оплата за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні нараховується тільки в місяцях залучення працівників до роботи у такі дні, вона має тимчасовий характер. Іншими словами, «святково-вихідні» виплати не впливають на визначення базового місяця.

До речі, різноманітні проблемні моменти в питаннях індексації з урахуванням останніх роз’яснень фахівців Мінсоцполітики висвітлено у статті «Індексація доходів: відповіді на актуальні запитання за мотивами веб-конференції» // «ОП», 2012, № 4, с. 20.

Приклад. Для працівника підприємства, який обіймає посаду сторожа, до січня 2012 року при проведенні індексації заробітної плати базовим місяцем був вересень 2010 року. У колективному договорі підприємства передбачено доплату за роботу в нічний час у розмірі 35 % посадового окладу (годинної ставки).

У грудні 2011 року працівнику нараховано: оклад — 1205 грн., «нічні» — 134,26 грн.

У січні 2012 року нарахування склали: оклад — 1290 грн., «нічні» — 158,96 грн., «святкові» — 64,88 грн.

Чи зміниться базовий місяць для такого працівника при підвищенні заробітної плати в січні 2012 року?

Оскільки в січні 2012 року відбулося збільшення заробітної плати за рахунок підвищення розміру посадового окладу і доплати за роботу в нічний час, сума доплати за роботу в нічний час бере участь у порівняльних розрахунках з метою визначення базового місяця.

Загальний розмір постійних складових зарплати складає:

— за грудень 2011 року: 1339,26 грн. (1205 + + 134,26);

— за січень 2012 року: 1448,96 грн. (1290 + + 158,96).

Величина приросту індексу споживчих цін для проведення у січні 2012 року індексації зарплати працівника, у якого базовим місяцем є вересень 2010 року, складає 7,6 % (див. «ОП», 2012, № 2, с. 13).

Сума можливої індексації зарплати складає 81,55 грн. (1073 х 7,6 %).

Сума підвищення заробітної плати, яка становить 109,70 грн. (1448,96 - 1339,26), перевищила суму можливої індексації 81,55 грн.

Отже, у такому разі січень 2012 року вважається базовим місяцем при проведенні індексації заробітної плати.

Коли б у січні 2012 року посадовий оклад працівника залишився без змін (не підвищувався порівняно з груднем 2011 року), при цьому нарахована сума доплати за роботу в нічний час підвищилася б тільки за рахунок збільшення кількості відпрацьованих «нічних» годин, то тільки такий факт не вплинув би на зміну встановленого базового місяця. Тобто підстав для визнання січня 2012 року базовим місяцем для проведення індексації не було б (базовим залишився вересень 2010 року).

Оплата за роботу у святкові дні при визначенні базового місяця не повинна враховуватися , оскільки вона не має ознаки постійного характеру виплати.

Аналогічні роз’яснення надано фахівцем Мінсоцполітики (див. «ОП», 2011, № 6, с. 11).