Поділ на частини соціальної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей
Наталія ГРЕЧКО, головний спеціаліст відділу соціально-трудових відносин та оплати праці Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації
Під час додаткової відпустки (підстава — наявність двох дітей віком до 15 років) працівниця захворіла і перебуває на лікарняному. Ту частину відпустки, на яку припадає лікарняний, вона хотіла перенести на інший період. Але керівник підприємства запевняє, що працівниця повинна використати її після закінчення дії листка непрацездатності, оскільки додаткова соціальна відпустка не підлягає поділу.
Чи дійсно це так?
(м. Харків)
З метою створення сприятливих умов для догляду та виховання дітей ст. 1821 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) передбачено надання жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років, щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону про відпустки саме щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів.
До щорічних відпусток належать (п. 1 ст. 4 Закону про відпустки):
— основна відпустка;
— додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
— додаткова відпустка за особливий характер праці;
— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки) належить до соціальних відпусток (п. 4 ст. 4 Закону про відпустки).
Отже, оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей , віднесена до соціальних відпусток, то поділу на частини вона не підлягає.
Однак що стосується хвороби працівників під час перебування у соціальній відпустці, то відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону про відпустки додаткові соціальні відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені ст. 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст. 11 цього Закону. А саме п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону про відпустки та п. 1 ч. 2 ст. 80 КЗпП передбачено, що в разі настання тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку, у період перебування в щорічній відпустці така відпустка має бути продовжена або перенесена на інший період.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом.
Таким чином, у частині перенесення соціальної відпустки законодавство передбачає механізм, який установлений для щорічних відпусток. Тобто оскільки ст. 11 Закону про відпустки передбачає надання невикористаної частини відпустки після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін перенесення на інший період з додержанням вимог ст. 12 цього Закону, то соціальна відпустка, що надається на підставі ст. 19 Закону про відпустки, як і щорічна, може бути надана після закінчення лікарняного на кількість календарних днів хвороби або за згодою сторін перенесена на інший період.