Теми статей
Обрати теми

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Редакція ОП
Лист від 30.08.2011 р. № 18177/03-20

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

Щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Лист від 30.08.2011 р. № 18177/03-20

(витяг)

 

1. З січня 2011 року порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів) та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул.

Оскільки суми допомоги по тимчасовій непрацездатності не включаються до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, то зазначений порядок нарахування внеску не поширюється на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Отже, у разі якщо нарахування сум оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюються особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством, то обов’язку щодо нарахування та сплати єдиного внеску з цих виплат немає.

2. Розмір єдиного внеску встановлено статтею 8 Закону.

Відповідно до частини 13 статті 8 Закону для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» для працюючих інвалідів.

Підставою для застосування цього розміру єдиного внеску є завірена копія довідки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності (пункт 3.13 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289).

Постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу, згідно з яким комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому інвалід перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації — органові, що здійснює загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Отже, нарахування роботодавцем страхових внесків у розмірі 8,41 відсотка із заробітної плати зазначеної категорії працівників здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання підприємством завіреної копії вищезазначеної довідки.

 

Директор Департаменту надходження доходів
В. Литвиненко

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

Сума лікарняних, нарахована працівнику після його звільнення, ЄСВ не обкладається

 

Важливим питанням, яке розглядали фахівці ПФУ в листі, що коментується, є визначення порядку обкладення єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виплат працівникам, які на момент їх нарахування вже не перебувають у трудових відносинах з роботодавцем.

Зауважимо, що ПФУ у своїх роз’ясненнях (див. листи від 07.09.2011 р. № 18794/03-30 // «ОП», 2012, № 5, с. 8; від 18.10.2011 р. № 22373/03-20; від 12.06.2012 р. № 13484/03-30) при вирішенні цього питання завжди звертається до положень ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464).

Відповідно до цієї статті Закону № 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів) та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул.

Із цього положення фахівці ПФУ роблять такий висновок:

— зарплата за відпрацьований час, яку нараховано після звільнення працівника, обкладається ЄСВ (наприклад, премія, нарахована після звільнення працівника);

— виплати за невідпрацьований час, нараховані після звільнення працівника, ЄСВ не обкладаються (наприклад, компенсація за невикористану відпустку, нарахована після звільнення працівника).

У листі, що коментується, ПФУ також указує на те, що на суми лікарняних, нараховані після звільнення працівника, ЄСВ не нараховується і з них не утримується. Це цілком справедливо, адже у ст. 7 Закону № 2464 йдеться про обкладення ЄСВ сум зарплати за відпрацьований час, які нараховано після звільнення працівника. Сума ж лікарняних згідно з пп. 3.2 і 3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, не входить до фонду оплати праці, а отже, не належить до заробітної плати.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України роботодавець не має права звільняти працівника з власної ініціативи в період його хвороби або відпустки (за винятком випадку повної ліквідації підприємства або відсутності на роботі працівника протягом чотирьох місяців поспіль у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю). Водночас звільнення працівника за власним бажанням (див. лист Мінпраці від 27.04.2012 р. № 70/06/186-12 і коментар до нього на с. 8), а також, наприклад, звільнення у зв’язку із закінченням строку дії строкового трудового договору може відбуватися в період його хвороби.

У цьому випадку лікарняні якраз нараховуватимуться після звільнення працівника, і, як зазначено в листі, що коментується, їх сума ЄСВ не обкладатиметься.

 

Тетяна РУДА, головний редактор
(e-mail: t.rudaya@id.factor.ua)

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі