Компенсація за невикористану додаткову відпустку за стаж державної служби
Наталія ГРЕЧКО, головний спеціаліст відділу соціально-трудових відносин та оплати праці Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації
Державний службовець працює в установі вже 12 років і ще жодного разу не використав щорічну додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби. Чи має право такий працівник отримати компенсацію за не використані ним дні таких відпусток, якщо він продовжує працювати в установі?
(м. Харків)
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) установлено такі види щорічних відпусток:
— основна відпустка;
— додаткова відпустка за роботу зі шкідливими
та важкими умовами праці;
— додаткова відпустка за особливий характер
праці;
— інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Право державних службовців на одержання додаткової оплачуваної відпустки встановлено ч. 2 ст. 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII. Порядок і умови надання цієї відпустки регулюються цією статтею та постановою Кабінетом Міністрів України «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250.
Відповідно до цієї постанови державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарні дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.
Якщо державний службовець з якихось причин не скористався правом на щорічну відпустку (у тому числі додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби) за попередній рік чи за кілька попередніх років, то він має право їх використати, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, та заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
Частиною 4 ст. 24 Закону про відпустки визначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.
Отже, Закон про відпустки не забороняє одержувати компенсацію за невикористані дні щорічної та додаткових відпусток, але за умови тільки після обов’язкового використання 24 календарних днів щорічної відпустки за робочий рік.
Тому, якщо державний службовець використав за відповідний робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних дні щорічної відпустки, то за решту днів невикористаної щорічної відпустки, у тому числі й за додаткову відпустку за стаж державної служби, йому може бути виплачено грошову компенсацію.
