Теми статей
Обрати теми

Щодо встановлення ненормованого робочого дня та доплати за ненормований робочий день водіям автобусів

Редакція ОП
Лист від 24.09.2013 р. № 825/13/156-13

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Щодо встановлення ненормованого робочого дня та доплати за ненормований робочий день водіям автобусів

Лист від 24.09.2013 р. № 825/13/156-13

 

Департамент заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України розглянув лист щодо встановлення ненормованого робочого дня та доплати за ненормований робочий день водіям автобусів, зайнятим обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, і в межах компетенції повідомляє.

Робочий час та час відпочинку водіїв автотранспортних засобів регулюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Мінтрансзв’язку від 07.06.2010 р. № 340 <…>.

Згідно з пунктом 2.10 цього Положення водіям легкових автомобілів (крім таксі) у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу. Кількість годин перепрацьованого часу визначається у колективному договорі.

У випадку встановлення ненормованого робочого часу відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України «Про відпустки» працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки та ненормований робочий день встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором.

Відповідно до Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідальними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовані переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.

Отже, підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день (з урахуванням орієнтовного переліку), та відповідно встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконання робіт.

Слід зазначити, що умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів, затверджені наказом Мінпраці від 02.10.96 р. № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (із змінами).

Так, відповідно до пункту 2 додатка 3 водіям легкових автомобілів, автобусів, зайнятим обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів, передбачено встановлення доплати за ненормований робочий день у розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.

 

Директор Департаменту О. Товстенко

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

Чи можна встановити ненормований робочий день водію автобуса

 

Лист, який ми з вами обговоримо, стосується водіїв, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Однак із повною впевненістю зауважимо, що його висновки можна застосувати всім роботодавцям, які використовують працю «людей за кермом».

Як відомо, для роботодавця обов’язковими є приписи КЗпП у частині регулювання трудових взаємовідносин із працівником. При цьому водії — особлива категорія працівників, до режиму їх роботи законодавство висуває спеціальні вимоги. Зокрема, робочий час та час відпочинку професійних водіїв регулюються вимогами Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансзв’язку від 07.06.2010 р. № 340 (далі — Положення № 340).

Пунктом 2.10 цього Положення передбачено: водіям легкових автомобілів (крім таксі) за потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною, і за неї не здійснюється додаткова оплата переробленого часу. Кількість годин переробленого часу при такій роботі визначається в колективному договорі.

І тут виникає запитання: чи визначає ця норма виключний перелік категорій водіїв, яким може бути встановлено такий режим роботи, як ненормований робочий день? Як бути, якщо «ненормовано-режимна» специфіка роботи наявна й у водія автобуса? Адже такий транспортний засіб не належить до легкових автомобілів! Виходить, що встановити для них ненормований робочий день неможливо?

Але не варто засмучуватися та поспішати з висновками. У цій ситуації нам не слід забувати, що Положення № 340 є спеціальною нормою стосовно дотримання саме «часових меж» роботи й відпочинку водіїв автотранспортних засобів.

Власне механізм установлення для працівників ненормованого режиму роботи «інструктується» іншою спецнормою. Ідеться про Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7 (далі — Рекомендації № 7). Тільки в цьому документі ми знаходимо визначення самого поняття «ненормований робочий день» і вказівки щодо його використання.

Згідно з п. 1 Рекомендацій № 7 ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, що установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. За необхідності ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці в цьому випадку визначається не лише тривалістю робочого часу, а також колом обов’язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Список професій та посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором (п. 7 Рекомендацій № 7).

Аналізуючи наведені норми, доходимо висновку, що саме роботодавець, беручи до уваги такі критерії, як коло обов’язків працівника, обсяг роботи, її тривалість, має право встановити для окремих посад режим ненормованого робочого дня і відповідно закріпити своє рішення в колективному договорі. Таким чином, ураховуючи специфіку роботи, характерну для конкретного підприємства, установи, закладу, водію автобуса також можна встановити ненормований робочий день.

Зазначений висновок підтверджується також і в п. 2 додатка 3 до наказу Мінпраці «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» від 02.10.96 р. № 77. Так, зазначено: водіям легкових автомобілів, автобусів, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, установлюється доплата за ненормований робочий день у розмірі 25 % тарифної ставки за відпрацьований час.

І останнє. Виконання трудових обов’язків у режимі ненормованого робочого дня не належить до надурочної роботи та не підлягає оплаті як надурочна робота. Як компенсація водіям з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка та у випадках, передбачених законодавством, здійснюється відповідна оплата за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу (п. 2.10 Положення № 340). Додаткова щорічна відпустка за ненормований робочий день надається на підставі п. 2 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Максимальна тривалість такої відпустки — 7 календарних днів. Конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним договором для кожного виду робіт, професій та посад або трудовим договором.

 

Людмила ТРОХИМЕНКО,
 заступник головного редактора
 (e-mail: l.trokhimenko@id.factor.ua)

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі