Надання днів відпочинку донору крові у разі її здавання у вихідний день та під час відпустки
Наталія ГРЕЧКО, головний спеціаліст відділу соціально-трудових відносин управління праці та зайнятості Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації
Працівник бюджетної організації двічі здавав кров: один раз — у вихідний день, а вдруге — під час щорічної основної відпустки. Скільки днів відпочинку слід надати такому працівнику та протягом якого часу після здавання крові він може скористатися такою пільгою? Чи оплачуються такі дні відпочинку?
(м. Донецьк)
У питанні надання пільг та гарантій донорам крові слід спиратися на ст. 124 Кодексу законів про працю України та ст. 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (далі — Закон № 239).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 239 після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, у тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.
У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові. Тобто, як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10, у разі давання крові у період щорічної відпустки її тривалість потрібно продовжити на два дні.
Таким чином, у загальному випадку у разі здавання крові у вихідний день працівник має право на один додатковий день відпочинку, а у разі здавання крові під час щорічної відпустки — на два дні відпочинку.
Що стосується оплати таких днів відпочинку, то у ч. 5 ст. 9 Закону № 239 вказано: виплата середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів власника установи (організації), де працює донор, або уповноваженого ним органу.
При цьому слід ураховувати норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.95 р. № 100.
Так, відповідно до п. 2 вказаного Порядку у загальному випадку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата, тобто у випадку, наведеному у запитанні — донорством.
Зауважимо, що підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів. Про це також відзначалося у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11. На сьогодні використовуються форми довідок, наведені у наказі Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в закладах служби крові» від 07.07.2003 р. № 301.
Отже, для отримання вищенаведених пільг, пов’язаних із донорством крові, працівником подаються заява, в якій він висловлює свій намір скористатися відповідними пільгами, та довідка щодо надання донорам пільг за формою № 435/о.
