У розрахунковому періоді — вимушений прогул: як обчислити компенсацію за невикористану відпустку

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) в разі незаконного звільнення працівника за рішенням суду має бути поновлено на попередньому місці роботи. При цьому такому працівнику виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш ніж за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається довше зазначеного строку не з вини працівника, суд приймає рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Слід зауважити, що поновлення на попередньому місці роботи відбувається не з дати прийняття судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною. На це звертало увагу також і Мінпраці в листі від 07.08.2007 р. № 205/06/187-07.

Для того щоб визначитися, чи має такий працівник право на компенсацію за невикористану відпустку при звільненні за період вимушеного прогулу, звернемося до положень Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Так, у ст. 6 цього Закону визначено таке: основна щорічна відпустка працівникам надається тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, що відлічується з моменту укладення трудового договору. А в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки (ст. 24 Закону про відпустки).

Періоди, що включаються до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку, наведено у ст. 9 Закону про відпустки. Зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним відповідно до законодавства зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, заподіяного незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).

Таким чином, період вимушеного прогулу включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Днем поновлення на роботі вважається дата незаконного звільнення.

Робочий рік (період), за який працівнику надається щорічна відпустка, відлічується з дня, наступного за днем поновлення працівника на роботі, оскільки компенсація за невикористані дні відпустки (якщо такі були) виплачувалася по день його незаконного звільнення.

У ситуації, описаній у листі дописувача, працівника було звільнено на незаконних підставах 23.06.2010 р. Згідно з рішенням суду він був поновлений на попередньому місці роботи і розпочав виконання своїх трудових обов’язків 15.05.2013 р. У цьому випадку робочий рік (період), за який працівнику надається щорічна відпустка (виплачується компенсація за невикористані дні відпустки), відлічується з 24.06.2010 р.

Розрахунок середньої зарплати для оплати днів відпустки, а також компенсації за невикористані відпустки здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). До розрахунку середньої заробітної плати включається заробіток за останні 12 календарних місяців перед виплатою компенсації за невикористані дні відпустки (п. 2 Порядку № 100).

Якщо до розрахункового періоду потрапляють дні вимушеного прогулу, то для розрахунку середньої заробітної плати необхідно враховувати й суму оплати вимушеного прогулу. Це перш за все підтверджується п. 3 Порядку № 100, відповідно до якого при розрахунку середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку в навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, котрі мають дітей, або компенсації за невикористані дні відпустки враховуються й виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток. До таких періодів, зокрема, належить період вимушеного прогулу.

При цьому сума оплати вимушеного прогулу розподіляється між місяцями, на які припадає вимушений прогул, пропорційно робочим дням за графіком роботи підприємства (установи, організації) в цьому періоді (див. лист Мінсоцполітики від 09.12.2011 р. № 1105/13/81-11 // «ОП», 2012, № 5, с. 6).

При звільненні 13.06.2013 р. для розрахунку компенсації за невикористану відпустку розрахунковим періодом є червень 2012 — травень 2013 року.

Суму оплати вимушеного прогулу (46786,50 грн.) необхідно розподілити на робочі дні в розрахунковому періоді:

46786,50 : 725 х (149 + 89) = 15358,88 (грн.),

де 46786,50 — сума заробітку за час вимушеного прогулу з 24.06.2010 р. по 14.05.2013 р. включно;

725 — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства з 24.06.2010 р. по 14.05.2013 р. включно;

149 — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства з 01.06.2012 р. по 31.12.2012 р. включно;

89 — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства з 01.01.2013 р. по 14.05.2013 р. включно.

Крім оплати за час вимушеного прогулу, у травні 2013 року такому працівнику було нараховано ще й заробітну плату, яка також бере участь у розрахунку середньої заробітної плати. Припустимо, що за 13 відпрацьованих днів вона склала 813,16 грн.

Тоді сума заробітної плати за розрахунковий період становитиме:

15358,88 + 813,16 = 16172,04 (грн.).

Визначимо середню заробітну плату за один календарний день:

16172,04 : (365 - 10) = 45,56 (грн.),

де 16172,04 грн. — сума заробітної плати за розрахунковий період;

365 — кількість календарних днів за розрахунковий період;

10 — кількість святкових та неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП.

Таким чином, сума компенсації за невикористані дні відпустки дорівнює:

45,56 х 72 = 3280,32 (грн.).