Щодо обкладання ЄСВ суми витрат підприємства на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров’я

В обраному У обране
Друк
Редакція ОП
Оплата праці Березень, 2013/№ 6
Лист від 18.01.2013 р. № 1428/03-30

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

Щодо обкладання ЄСВ суми витрат підприємства на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров’я

Лист від 18.01.2013 р. № 1428/03-30*

(витяг)

 

<…>

Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон), є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску та інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713.

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 (далі — Перелік).

Відповідно до пункту 13 розділу II Переліку єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується на витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров’я.

Виплати, на які не нараховується єдиний внесок, не відображаються у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України (додаток 4), форма якого затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України від 01.11.2010 р. за № 1014/18309.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Іншого законодавством не передбачено.

 

Директор департаменту надходження доходів
В. Литвиненко

 

*Коментар редакції див. на с. 21. — Прим. ред.

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

Визначаємо базу обкладення ЄСВ

 

У листах, що коментуються, ПФУ роз’яснив порядок обкладення єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) окремих видів виплат.

Для цього необхідно спочатку з’ясувати правила визначення бази обкладення ЄСВ. Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) базою для нарахування ЄСВ є:

суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначено в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5);

суми винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру;

оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів підприємства, установи, організації, та сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.

При цьому слід ураховувати, що постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 затверджено Перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ (далі — Перелік № 1170). Інакше кажучи, якщо будь-яку виплату зазначено в Переліку № 1170, то на її суму ЄСВ не нараховується та з неї не утримується.

Виходячи з положень Закону № 2464 стосовно порядку визначення бази для обкладення ЄСВ, фахівці ПФУ у своїх листах зробили такі висновки:

1. Вихідна допомога, що нараховується та виплачується в разі припинення трудового договору, не є базою для нарахування та утримання ЄСВ (п. 4 розд. I Переліку № 1170).

2. Платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників та членів їх сімей не є базою для нарахування ЄСВ (п. 2 розд. I Переліку № 1170).

3. Витрати підприємства на подарунки, призи, оплату орендованого житла для працівників підприємства та оплата за страхування від нещасного випадку працівників, яку підприємство (страхувальник) зобов’язане внести страховій компанії згідно з договором за таким видом страхування, є базою для нарахування та утримання ЄСВ (відповідно до пп. 2.3.2 і 2.3.4 Інструкції № 5 такі витрати включаються до фонду оплати праці).

4. Витрати на оплату послуг з лікування працівників, які було надано установами охорони здоров’я, не є базою для нарахування та утримання ЄСВ (п. 13 розд. I Переліку № 1170).

Хотілося б нагадати особливості визначення бази обкладення ЄСВ тих виплат, що нараховуються працівникам уже після їх звільнення.

Так, згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів) та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул.

Із цього положення фахівці ПФУ неодноразово робили такі висновки (див. листи від 07.09.2011 р. № 18794/03-30 // «ОП», 2012, № 5, с. 8, від 30.08.2011 р. № 18177/03-20 // «ОП», 2012, № 20, с. 10, від 22.10.2012 р. № 21362/н-11 // «ОП», 2012, № 23, с. 4):

— зарплата за відпрацьований час, нарахована після звільнення працівника, обкладається ЄСВ (наприклад, премія, нарахована після звільнення працівника);

— виплати за невідпрацьований час, нараховані після звільнення працівника, ЄСВ не обкладаються.

Таким чином, у разі якщо виплата нараховується працівнику вже після його звільнення та є виплатою за невідпрацьований час (наприклад, компенсація за невикористану відпустку, нарахована після звільнення працівника) або не є заробітною платою за відпрацьований час (наприклад, сума лікарняних, нарахована після звільнення працівника), така виплата ЄСВ не обкладається.

 

Тетяна РУДА, головний редактор
(e-mail: t.rudaya@id.factor.ua)

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити