Оподаткування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань
Тетяна РУДА, головний редактор (e-mail: t.rudaya@id.factor.ua)
Державним службовцям на підставі ст. 33 і 35 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII виплачуються матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
У свою чергу, згідно з п.п. 3 п. 2 постанови КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 керівникам відповідних органів надано право в межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.
Як обкладається надана держслужбовцю матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податком на доходи фізичних осіб?
(м. Дніпропетровськ)
Перш ніж відповісти на це запитання, визначимося, що з цього приводу зазначено у відповідних законодавчих та нормативних документах.
Так, згідно зі ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) для підприємств, установ та організацій, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Порядок нарахування і сплати ЄСВ визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5.
Згідно з п.п. 4.3.5 зазначеної Інструкції визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).
Перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 (далі — Перелік № 1170).
Відповідно до п.п. 2.3.3 Інструкції № 5 матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім чи більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, зазначених у п. 3.31 Інструкції № 5), належить до фонду заробітної плати як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з п. 3.31 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не включається до фонду оплати праці.
Відповідно до п. 14 розд. I Переліку № 1170 матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами; на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, коли необхідність її отримання виникла раптово, за умови подання заяви та якщо її розмір визначався адміністрацією підприємства, не є базою для нарахування ЄСВ.
Матеріальна допомога, що має систематичний характер , надана всім чи більшості працівників, є базою для нарахування та утримання ЄСВ.
На жаль, у листі ПФУ від 13.07.2011 р. № 14399/03-20 фахівці цього відомства прямо не відповіли на запитання, до якої саме матеріальної допомоги слід віднести матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та відповідно чи підлягає вона обкладенню ЄСВ.
Водночас, на нашу думку, оскільки в постанові КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 чітко визначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається в межах фонду оплати праці, то цю виплату потрібно вважати виплатою з фонду оплати праці, і отже, вона підлягає обкладенню ЄСВ як у частині нарахувань, так і в частині утримань.
Щодо стосується обкладення суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань податком на доходи фізичних осіб, зауважимо таке.
Згідно з п.п. 164.2.1 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Підпунктом 14.1.48 ПКУ встановлено, що заробітна плата — це основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платниками податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Оскільки матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується за рахунок коштів фонду оплати праці, а отже, належить до фонду оплати праці, тому, на нашу думку, її сума включається до поняття «заробітна плата» для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб. Це означає, що її сума разом із сумою заробітної плати обкладається податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
