Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги

Відповідно до статті 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що:

умови оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги визначаються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699), іншими актами Кабінету Міністрів України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами з питань оплати праці;

медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги виплачується надбавка за особливий характер праці у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (з підвищеннями), надбавка за особливі умови праці у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (з підвищеннями), матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу на рік на підставі рішення керівника закладу охорони здоров’я, а керівникам закладів охорони здоров’я — за рішенням керівника органу вищого рівня у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах. Зазначені надбавки виплачуються медичним працівникам щомісяця за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи, а також тим, що працюють за сумісництвом.

2. Ця постанова набирає чинності з 1 жовтня 2013 року.

Прем’єр-міністр України
М. Азаров

На сьогодні триває реформування у галузі охорони здоров’я. Так, з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 р. № 5081-VI (далі — Закон № 5081), яким передбачено впровадження системи екстреної медичної допомоги. Одразу зауважимо, що, по суті, мова йде про реформування системи швидкої медичної допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону № 5081 система екстреної медичної допомоги — це сукупність закладів охорони здоров’я та їх структурних одиниць, які забезпечують організацію та надання екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

При цьому під екстреною медичною допомогою слід розуміти медичну допомогу, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

Як указано у с. 11 5081, т. 11 Закону № 5081, забезпечують функціонування системи екстреної медичної допомоги, зокрема, медичні працівники центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станцій екстреної (швидкої) медичної допомоги, бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги, які безпосередньо надають екстрену медичну допомогу та/або забезпечують її надання згідно із Законом № 5081.

Постановою, що коментується, регламентовано оплату праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги. Ця постанова набере чинності 1 жовтня 2013 року.

Нормативно-правовий документ, яким слід керуватися при визначенні оплати праці. У п. 1 постанови, що коментується, робиться посилання на постанову Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — постанова № 1298).

Як відомо, при визначенні заробітної плати медичних працівників перш за все слід спиратися на спільний наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 р. № 308/519, який затверджено на виконання постанови № 1298.

Працівникам системи екстреної медичної допомоги доплати за роботу в нічний час, суміщення професій (посад) та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, науковий ступінь, надбавок за тривалість безперервної роботи, почесні звання, складність і напруженість в роботі, преміювання тощо, які передбачені також постановою № 1298.

Надбавки. Постановою, що коментується, передбачено виплату працівникам системи екстреної медичної допомоги надбавок:

— за особливий характер праці у розмірі до 20 % посадового окладу (з підвищеннями);

— за особливі умови праці у розмірі до 20 % посадового окладу (з підвищеннями).

У постанові, яка коментується, зазначено, що такі надбавки виплачуються медичним працівникам щомісяця за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи, а також тим, що працюють за сумісництвом.

Конкретний механізм запровадження таких надбавок у постанові, що коментується, не наведено. Не міститься у ній інформації й щодо можливої розробки підзаконного акта, в яому б розкривався такий механізм. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне передбачити особливості виплати таких надбавок у колективному договорі відповідного закладу охорони здоров’я, де буде зазначено перелік працівників, яким установлюються вищенаведені надбавки. Конкретні розміри цих надбавок мають затверджуватися наказами по закладу.

Відзначимо, що ч. 4 ст. 11 Закону № 5081 також передбачено виплату медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги надбавки за вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах охорони здоров’я. Така надбавка надаватиметься відповідно до Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1418*.

Матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону № 5081 медичні працівники системи екстреної медичної допомоги мають право на матеріальну допомогу на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі одного посадового окладу та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу, які встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Виплату матеріальної допомоги на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі одного посадового окладу врегульовано абзацом четвертим п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524**.

У постанові, що коментується, йдеться лише про умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Так, указано, що така допомога виплачується у розмірі одного посадового окладу на рік на підставі рішення керівника закладу охорони здоров’я, а керівникам закладів охорони здоров’я — за рішенням керівника органу вищого рівня у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисі.

З цього випливає, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов’язковою виплатою, оскільки рішення про її виплату приймається керівником відповідного закладу охорони здоров’я у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисі.

Лідія ГАВРИЛЕНКО,
 головний спеціаліст з питань
 соціально-економічного захисту
 ЦК Профспілки працівників
 охорони здоров’я України

* Див. Порядок в «ОП», 2010, № 2, с. 4. Зауважимо, що дія вказаного Порядку з 1 липня 2013 року поширюється й на працівників протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі. Про це вказано у постанові Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. № 174, ознайомитися з якою можна в «ОП», 2013, № 7, с. 6. — Прим. ред.

** Див. постанову та коментар редакції до неї в «ОП», 2011, № 11, с. 4. — Прим. ред.