СТРОКИ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ДЛЯ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ПИТАНЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ
КСУ в рішенні від 15.10.2013 р. № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 дав офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП, ст. 1, 12 Закону «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Поняття «заробітна плата» і «оплата праці», що використовуються в трудовому законодавстві, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов’язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, які мають настати в разі невиконання цих обов’язків.
Окрім обов’язку оплатити результати праці працівника, існують також інші зобов’язання роботодавця матеріального змісту, зокрема зобов’язання, спрямовані на охорону праці чи здоров’я працівника або на забезпечення мінімально належного рівня його життя, у тому числі й зобов’язання з оплати часу простою не з вини працівника. Такі зобов’язання відповідають мінімальним державним гарантіям, установленим ст. 12 Закону про оплату праці.
На підставі викладеного вище КСУ зробив висновок, що обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, передбачена ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону про оплату праці, та гарантовані державою виплати, передбачені у ст. 12 Закону про оплату праці.
Отже, у разі порушення законодавства про оплату праці, у тому числі й ненарахування оплати за невідпрацьований час (простій не з вини працівника), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження строків, тобто норми ч. 2 ст. 233 КЗпП поширюються також і на спори, що стосуються недотримання роботодавцем мінімальних державних гарантій.
НЮАНСИ ВИПЛАТИ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯМ
Мінсоцполітики в листі від 04.09.2013 р. № 963/13/84-13 зазначило, що державним службовцям протягом року можуть надаватися дві допомоги: допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
У разі переведення на нове місце роботи держслужбовцю, який уже отримав допомогу для вирішення соціально-побутових питань (на попередньому місці роботи), удруге в поточному році така допомога не виплачується.
Також відомство вказало, що чинним законодавством не передбачено повернення матеріальної допомоги працівником, який звільнився і не відпрацював повний рік.
ФОРМА № 5-ПН НЕ ПОДАЄТЬСЯ
У листі від 20.09.2013 р. № 728/021/106-13 Мінсоцполітики зазначило, що на сьогодні форма № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників» до служби зайнятості не подається, штрафні санкції за її неподання не застосовуються.
Зокрема, форму звітності № 5-ПН визнано такою, що втратила чинність, згідно з наказом Мінсоцполітики від 18.03.2013 р. № 123 (набрав чинності 30.04.2013 р.).
Останню норму про подання роботодавцями відомостей про прийнятих працівників, що досі міститься в Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III, обіцяють незабаром скасувати.
КОМПЕНСАЦІЯ ВІДПУСТКИ ЗВІЛЬНЕНОМУ ПРАЦІВНИКУ НЕ ОБКЛАДАЄТЬСЯ ЄСВ
ПФУ в листі від 06.08.2013 р. № 20685/03-30 зазначив, що суми грошових компенсацій в разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток і додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, включаються до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати та є базою для нарахування й утримання ЄСВ.
Водночас для осіб, яким після звільнення нарахована заробітна плата за відпрацьований час, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати, виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної і додаткових) відпусток є платою за невідпрацьований час, отже, на зазначені суми компенсацій, що виплачуються звільненим особам, ЄСВ не нараховується.
ІНДЕКС ІНФЛЯЦІЇ У ЖОВТНІ 2013 РОКУ
За даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін на товари та послуги (індекс інфляції) у жовтні 2013 року склав 100,4 %.
