Оплачуємо роботу на умовах неповного робочого часу

Редакція ОП
Стаття

ОПЛАЧУЄМО РОБОТУ НА УМОВАХ НЕПОВНОГО РОБОЧОГО ЧАСУ

 

На продовження теми «неповного» часу в цій публікації розглянемо, на які трудові гарантії можуть претендувати працівники з таким режимом, як впливатимуть «неповні» умови на страховий стаж працівника, а також на розрахунок основних виплат: відпускних, сум індексації, лікарняних та декретних.

Людмила ТРОХИМЕНКО, заступник головного редактора (e-mail: l.trokhimenko@id.factor.ua)

 

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Закон № 1058 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

Порядок № 1078 — Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Рекомендації № 7 — Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7.

 

ТРУДОВІ ГАРАНТІЇ

Працівники з режимом неповного робочого часу (далі — НРЧ) мають такі самі права на трудові й соціальні гарантії, передбачені чинним законодавством та колективним договором, як і всі інші працівники підприємства, установи, організації.

Зупинимося на деяких трудових гарантіях.

Право на щорічну відпустку при НРЧ. Згідно з ч. 3 ст. 56 КЗпП робота на умовах НРЧ не спричинює будь-яких обмежень трудових прав працівників, у тому числі скорочення тривалості їх щорічної відпустки, тобто працівнику має надаватися щорічна основна відпустка повної тривалості.

Право на роботу на умовах НРЧ у період декретної відпустки. Здебільшого «неповний» режим роботи практикують сумісники. Крім того, у режимі неповної зайнятості за їх бажанням можуть працювати особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною (ч. 8 ст. 179 КЗпП). Зауважимо, що відповідно до ч. 7 ст. 179 КЗпП до таких осіб належать мати чи батько дитини, бабуся, дідусь чи інші родичі, які фактично доглядають дитину. При цьому таке працевлаштування можливе як за місцем надання відпустки для догляду за дитиною, так і на іншому підприємстві чи в організації (за сумісництвом). На це звертає увагу Мінпраці в листі від 04.02.2010 р. № 19/06/186-10.

Жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною і водночас працює на умовах НРЧ, має право на щорічну основну відпустку (див. лист Мінпраці від 06.06.2007 р. № 179/13/116-07).

Право на щорічні додаткові відпустки при НРЧ. Особливості надання окремих видів щорічних додаткових відпусток працівникам, зайнятим на умовах НРЧ, покажемо в таблиці на с. 14.

 

Види щорічних додаткових відпусток працівникам, зайнятим на умовах НРЧ

Вид відпустки

Надається/
не надається

Примітка

Щорічна додаткова відпустка за роботу
зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки)

+

До стажу роботи, що дає право на такі відпустки, включається час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами праці або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади (п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки)

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки)

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (ненормований робочий день) (п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки):

— працівнику з неповним робочим днем, а також із неповним робочим днем при неповному робочому тижні

-

Відповідно до п. 2 Рекомендацій № 7 ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботах з неповним робочим днем. При цьому не визначено будь-яких винятків залежно від часу зайнятості в таких умовах або підстав установлення такого режиму роботи. На це вказує Мінпраці в листі від 07.05.2002 р. № 010-430

— працівнику з неповним робочим тижнем

+

Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися. Отже, вони мають право на таку відпустку. Важливо! Про право на додаткову відпустку за ненормований робочий день для тих, хто працює в режимі НРЧ, має бути зазначено в колективному договорі

Щорічна додаткова відпустка «на дітей» (ст. 19 Закону про відпустки)

+

Такий висновок випливає з листа Мінпраці від 03.03.2008 р. № 42/13/133-08: «жінка, яка має двох та більше дітей віком до
15 років та яка уклала трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах із підприємством, установою, організацією, фізичною особою і тому має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку, передбачену ст. 19 Закону про відпустки, і на роботі за сумісництвом. Це погоджується також зі ст. 56 КЗпП, оскільки робота за сумісництвом є одним з різновидів роботи на умовах НРЧ»

Соціальні відпустки (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про відпустки)

+

Незалежно від відпрацьованого часу

 

Для наочності з метою визначення права працівника на відпустку за ненормований робочий день наведемо приклади.

Приклад 1. Працівника прийнято на посаду економіста з праці на 0,5 посадового окладу (20 робочих годин на тиждень). Робочий час за погодженням між працівником та роботодавцем у такому разі може бути встановлено шляхом застосування:

неповного робочого дня (зменшення тривалості робочого дня), тобто по 4 години протягом 5 робочих днів тижня;

або

неповного робочого дня та неповного робочого тижня, тобто 2 робочі дні по 8 годин та один робочий день — 4 години.

В обох випадках працівник не має права на додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня.

Приклад 2. Працівника прийнято на посаду бухгалтера на 0,6 посадового окладу (24 робочі години на тиждень). При цьому робочий час за погодженням між працівником та роботодавцем може бути встановлено шляхом застосування:

неповного робочого тижня, тобто по 8 годин протягом 3 робочих днів;

або

об’єднання неповного робочого тижня і непов-ного робочого дня, тобто 2 робочі дні по 8 годин і два робочі дні по 4 години.

У першому випадку встановлення НРЧ, тобто тільки шляхом неповного робочого тижня, працівник має право на додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня. У другому випадку встановлення НРЧ, тобто шляхом об’єднання неповного робочого тижня з неповним робочим днем, працівник не має права на додаткову відпустку за роботу в умовах ненормованого робочого дня.

Робота на умовах НРЧ у певних випадках може впливати на стаж роботи, необхідний для оплати лікарняного листка, а також для призначення пенсії, так званий страховий стаж.

 

ВПЛИВ НРЧ НА СТРАХОВИЙ СТАЖ

Перш за все слід нагадати, що починаючи з 2004 року на підставі Закону № 1058 замість звичного з часів СРСР поняття «трудовий стаж» з’явився «страховий стаж». Це означає, що з цієї дати для визначення стажу роботи для призначення пенсії не має значення, скільки років людина реально працювала, значення має, скільки років та які суми вона сплачувала до Пенсійного фонду (страхові внески).

Те саме можна сказати і про обчислення страхового стажу працівника для оплати лікарняних листків починаючи з 2011 року. Так, з 1 січня 2011 року набрала чинності нова редакція ст. 7 Закону № 2240, згідно з якою обчислення страхового стажу працівника для оплати лікарняних листків безпосередньо пов’язане з розміром сплачених страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях (ч. 3 ст. 24 Закону № 1058 і ч. 3 ст. 7 Закону № 2240). Неповний місяць роботи можна зарахувати як повний за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша, ніж мінімальний страховий внесок (розрахований з розміру мінімальної заробітної плати). Якщо ж вона виявляється меншою, місяць зараховується до страхового стажу пропорційно сплаченому внеску: шляхом ділення суми фактично сплачених за місяць страхових внесків на величину мінімального страхового внеску за відповідний місяць.

Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру ЄСВ, установлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (п. 12 ст. 2 Закону № 2240). Наприклад, розмір мінімального страхового внеску за листопад 2013 року для звичайного працівника бюджетної установи, організації становить 457,65 грн. (1147 грн. х 39,9 %),

де 1147 грн. — розмір мінімальної заробітної плати в листопаді 2013 року;

39,9 % — сума розміру ЄСВ у частині нарахувань та в частині утримань (36,3 % + 3,6 %).

Важливо! Мінімальний страховий внесок визначається з урахуванням категорії платника ЄСВ, до якої належить працівник (див. лист Мінпраці від 12.04.2011 р. № 129/18/99-11). Наприклад, для працівників, інвалідність яких підтверджено засвідченою підприємством, установою чи організацією копією довідки з акта огляду у МСЕК про встановлення групи інвалідності, ставка ЄСВ у частині нарахувань дорівнює 8,41 %. Отже, розмір мінімального страхового внеску для працівника-інваліда в листопаді 2013 року становитиме: 1147 грн. х (8,41 + 3,6) : 100 = 137,75 грн.

Тому якщо сума фактично сплаченого ЄСВ із зар-плати працівника-інваліда за листопад 2013 року склала не менше 137,75 грн., а для звичайного працівника бюджетної установи — не менше 457,65 грн., при обчисленні страхового стажу листопад 2013 року для цих працівників буде враховано як повний місяць.

Далі приділимо увагу питанням оплати праці працівників із НРЧ.

 

ОПЛАТА ПРАЦІ ПРИ ВСТАНОВЛЕННІ НРЧ

Основна зарплата. Оплата праці при неповному робочому дні (тижні) здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ч. 2 ст. 56 КЗпП). Наприклад, якщо оклад за певною посадою становить 1800 грн., а працівника, який обіймає цю посаду, переведено на неповний робочий день (4 години замість 8 годин), то нарахована заробітна плата йому відповідно зменшиться вдвічі (900 грн.) порівняно з нарахуваннями у випадку зайнятості протягом повного робочого дня.

Наведемо приклад, коли працівник відпрацював в умовах НРЧ місяць не повністю.

Приклад 3. На підставі заяви працівника йому на період з 11.11.2013 р. по 30.11.2013 р. установлено неповний робочий день тривалістю 4 години з 8:00 до 12:00 у робочі дні тижня з понеділка по п’ятницю. Посадовий оклад працівника — 2600 грн. Норма робочого часу в листопаді 2013 року на підприємстві становить 168 годин.

Відпрацьований працівником час за листопад 2013 року становитиме 21 день, або 108 годин (6 днів по 8 годин і 15 днів по 4 години).

Оплата працівнику за фактично відпрацьований час у листопаді 2013 року дорівнюватиме 1671,43 грн. (2600 грн. : 168 год х 108 год).

При оплаті праці працівників з НРЧ, у тому числі й сумісників-почасовиків, слід ураховувати законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, нижче якого працівник не може отримувати плату за виконану повну місячну норму праці. Таким чином, якщо тривалість роботи працівника з НРЧ за місяць становить 50 % місячної норми робочого часу, його заробіток має бути не менше половини мінімальної заробітної плати, установленої законодавством. Якщо ж, наприклад, працівника прийнято на роботу на 0,75 окладу, то розмір його заробітної плати в листопаді 2013 року не повинен бути менше 520,80 грн. (1147 грн.* х 0,75), у грудні 2013 року — менше 913,50 грн. (1218 грн.* х 0,75).

* Розмір мінімальної заробітної плати в листопаді та грудні 2013 року згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р. № 5515-VІ.

Для тих, кому встановлено погодинну оплату праці, необхідно враховувати і встановлений мінімальний погодинний рівень такої зарплати. Наприклад, за листопад 2013 року — не менше 6,88 грн./год, за грудень 2013 року — не менше 7,30 грн./год.

Отже, якщо працівник унаслідок установлення йому НРЧ фактично не виконує встановленої норми робочого часу, то його зарплата не повинна бути нижча за розмір мінімальної зарплати, помноженої на частину штатної одиниці, на яку він прийнятий.

Оплата за надурочні роботи. Спеціальна норма (ст. 62 КЗпП), якою встановлено випадки застосування надурочних робіт, містить посилання на ст. 52, 53, 61 КЗпП. При цьому в ній відсутнє посилання на ст. 56 КЗпП. Саме тому поняття надурочної роботи не може застосовуватися щодо режиму НРЧ. Працівники, які уклали трудовий договір з умовою про «неповний» час, можуть залучатися до роботи понад установлену за згодою сторін тривалість робочого часу лише на підставі взаємної домовленості з оплатою роботи в одинарному розмірі.

Приклад 4. Трудовим договором працівнику встановлено неповний робочий день — 5 годин при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними на тиждень (тривалість робочого часу — 25 годин на тиждень). За наказом роботодавця працівник протягом тижня відпрацював 3 години понад установлену трудовим договором тривалість щоденної роботи, але в межах тривалості повного робочого дня (8 годин). Загальна тривалість робочого часу протягом тижня — 28 годин.

У цьому випадку робота, виконана працівником понад установлену трудовим договором тривалість щоденної роботи, не є надурочною та підлягає оплаті на загальних підставах.

Індексація зарплати при встановленні НРЧ. Механізм індексації зарплати при неповному робочому часі Порядком № 1078 не визначено. На сьогодні з цього питання позиція фахівців Мінсоцполітики така: якщо працівнику встановлено неповний робочий час, розмір фіксованої суми індексації визначається з урахуванням навантаження працівника (див. «ОП», 2012, № 16, с. 15). Слід зауважити, що проектом постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» передбачається прописати такий порядок індексації зарплати в описуваній ситуації в Порядку № 1078. Так, до зазначеного Порядку планується внесення такого положення: «у разі якщо особа працює неповний робочий час, сума індексації та фіксована її величина визначаються з розрахунку повного робочого часу, а виплачуються пропорційно робочому часу».

У місяці переведення на неповний робочий час можливі дві ситуації:

— у цьому місяці не було підвищення посадового окладу (або інших постійних складових зарплати) за обійманою цим працівником посадою. У цьому випадку підстав для перегляду базового місяця немає, але індексація виплачуватиметься з урахуванням навантаження працівника;

— у цьому місяці підвищився оклад (або інші постійні складові зарплати). Місяць стає базовим. Фіксована сума індексації збережеться, якщо сума підвищення зарплати не перекриє таку фіксовану величину. При цьому порівняльні розрахунки слід виконувати з розрахунку за повний робочий час.

Приклад 5. У листопаді 2013 року працівника перевели з повного робочого часу на 0,75 ставки. До цього йому виплачувалася фіксована сума індексації в розмірі 363,19 грн.

Як розрахувати фіксовану суму індексації за листопад 2013 року?

Оскільки в місяці переходу на НРЧ не було підвищення окладу працівника, то визначений раніше базовий місяць не змінюється. При цьому фіксована сума індексації в листопаді 2013 року, нарахована з урахуванням навантаження працівника, становитиме 272,39 грн. (363,19 грн. х 0,75).

У зворотній ситуації — переходу на повний робочий час (повну ставку) — діють аналогічно. Так, якщо в місяці переходу на повний робочий час:

не підвищувався посадовий оклад (або інші постійні складові зарплати), то місяць переходу не вважається базовим. При цьому фіксована сума індексації має виплачуватися в повному розмірі;

підвищився посадовий оклад (або інші постійні складові зарплати), то такий місяць є базовим. Фіксована сума індексації збережеться, якщо сума підвищення зарплати не перекриє таку фіксовану величину.

При цьому порівняльні розрахунки провадять із розрахунку за повний робочий час (див. лист Мінсоцполітики від 27.12.2012 р. № 518/10/136-12).

Приклад 6. Працівник працює за посадою на 0,5 ставки. Його зарплата складається з посадового окладу і надбавки за вислугу років, що дорівнює 810,70 грн. (1621,40 х 0,5). У липні 2012 року для нього було визначено фіксовану суму індексації з розрахунку за повний робочий час, що виплачувалася з урахуванням навантаження працівника, тобто в розмірі 181,60 грн. (363,19 грн. х 0,5).

У листопаді 2013 року його перевели на повний робочий час, і в цьому місяці підвищився розмір надбавки за вислугу років. Сума підвищення зарплати склала 147,40 грн. (1768,80 - 1621,40), що не перекрило фіксовану суму індексації в розмірі 363,19 грн., розраховану виходячи з повного робочого місяця.

Як у цій ситуації визначається сума індексації зарплати за листопад 2013 року?

Оскільки в листопаді 2013 року підвищується розмір постійної виплати (надбавки за вислугу років), цей місяць стає базовим. При цьому фіксовану суму індексації має бути нараховано в повному розмірі (363,19 грн.).

Застосування ПСП. При оподаткуванні виплачуваних доходів відсутні будь-які особливості. Зверніть увагу: установлення НРЧ не впливає на застосування ПСП (ПДФО утримуємо в загальному порядку). Крім того, можлива ситуація, коли із зарплати ПДФО не доведеться утримувати. Це можливо, коли внаслідок «неповного» режиму роботи працівнику нараховуємо за місяць суму зарплати меншу, ніж розмір ПСП, що застосовується.

 

НРЧ: ВПЛИВ НА ВІДПУСКНІ, ЛІКАРНЯНІ ТА ДЕКРЕТНІ

Працівники, яким оформлено неповний робочий день (тиждень), отримують оплату лише за фактично відпрацьований час. Це не вплине на тривалість щорічної відпустки, проте вплине на розмір відпускних.

Звернемо увагу на особливості, які необхідно враховувати при розрахунку відпускних, а також лікарняних і декретних.

Відпускні. Для визначення суми відпускних необхідно розрахувати середньоденну зарплату за один календарний день. Особливу увагу варто приділити саме підставі, за якою працівникові було встановлено НРЧ: згідно зі ст. 32 або ст. 56 КЗпП, а також варіанта НРЧ — неповний робочий тиждень або неповний робочий день.

Так, у загальному порядку відповідно до п. 7 Порядку № 100 суму відпускних визначають шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або менший відпрацьований період, за винятком святкових та неробочих днів, установлених законодавством (ст. 73 КЗпП). Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.

Також виключають із розрахункового періоду час, протягом якого працівник не працював з поважної причини та за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).

Неодноразово у своїх роз’ясненнях Мінпраці вказувало на те, що норма абз. 6 п. 2 Порядку № 100 стосується випадків, коли працівники з не залежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (див. листи Мінпраці від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07, від 25.05.2009 р. № 294/13/84-09), умовчуючи про режим роботи в умовах неповного робочого дня. Отже, установлення НРЧ може вплинути на розрахунок відпускних тільки в разі, коли працівнику встановлено неповний робочий тиждень з ініціативи роботодавця (ст. 32 КЗпП). У такому разі при розрахунку середньоденної зарплати на такі невідпрацьовані робочі дні зменшується загальна кількість календарних днів року або меншого фактично відпрацьованого періоду.

Керуючись викладеним вище та роз’ясненнями Мінпраці, наведемо формулу розрахунку відпускних у вигляді таблиці:

Робота в режимі неповного робочого тижня

Робота в режимі неповного робочого дня

на підставі ст. 32 КЗпП

на підставі ст. 56 КЗпП

на підставі ст. 32 і 56 КЗпП

В = Д х ЗП (К - С - Н)

В = Д х ЗП (К - С)

В = Д х ЗП (К - С)

 

де В — сума відпускних;

Д — кількість календарних днів відпустки;

ЗП — сума заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді;

К — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за 12 місяців — це 365 к. дн.
(у високосному році — 366));

С — кількість святкових та неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період (у загальному випадку — 10 днів);

Н — кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при неповному робочому тижні.

 

Лікарняні. Для визначення суми оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності а також допомоги по тимчасовій непрацездатності необхідно розрахувати середньоденну (середньогодинну) зарплату за один робочий день (годину). Невідпрацьовані дні не беруть участі в розрахунку.

Слід пам’ятати: оскільки оплата періоду тимчасової непрацездатності здійснюється за відпрацьований час у розрахунковому періоді, виплати за час, протягом якого працівник не працював і за ним зберігався середній заробіток, обчислений відповідно до Порядку № 100, не включається до розрахунку. При цьому не враховуються ні сума, ні дні, протягом яких за працівником зберігалася середня заробітна плата. Пояснюється це тим, що в ці періоди працівник фактично не працював.

Згідно з пп. 13 і 15 Порядку № 1266 для розрахунку лікарняних у разі встановлення в розрахунковому періоді або періоді хвороби:

— неповного робочого дня — застосовується середньогодинна зарплата. Також показник середньогодинної зарплати застосовується при підсумованому обліку робочого часу або якщо облік робочого часу ведеться в годинах;

— неповного робочого тижня — застосовується середньоденна зарплата. Аналогічні роз’яснення наведено в листі Мінпраці від 13.02.2010 р. № 36/18/99-10.

При оплаті лікарняних виплату працівник отримає лише за пропущені внаслідок хвороби дні (години).

 

Декретні. Щоб визначити суму допомог по вагітності та пологах, необхідно розрахувати середньоденну зарплату за один календарний день. Із загальної кількості календарних днів за розрахунковий період виключаються лише календарні дні, не відпрацьовані з таких поважних причин, як:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.

Святкові та неробочі дні не виключаються з розрахунку загальної кількості календарних днів (див. лист Мінпраці від 01.02.2010 р. № 1000/0/14-10/18).

Зауважимо: установлення НРЧ не впливає на розрахунок декретних, оскільки до розрахунку береться середньоденна зарплата за один календарний день.

Слід звернути увагу на ситуацію, коли в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахованій особі не нараховувалася заробітна плата з таких поважних причин, як: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком або якщо страховий випадок настав у перший день роботи. У таких випадках при встановленні НРЧ на підставі як ст. 56 КЗпП, так і ст. 32 КЗпП середня заробітна плата для розрахунку декретних визначається виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівнику на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи (пп. 10 і 14 Порядку № 1266). На це вказував і Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в листі від 21.04.2009 р. № 04-06/Г-63з-93.

 

Ось ми й розставили «трудозарплатні» акценти в питаннях установлення «неповного» режиму роботи. Якщо у вас виникнуть запитання — пишіть нам, ми з радістю готові відповісти на них.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі