Щодо відпустки за особливий характер праці

У Департаменті заробітної плати га умов праці розглянуто <…> звернення та повідомляється.

1. Право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається у строгій відповідності зі Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (із змінами).

Згідно з розділом XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» цього Списку правом на таку відпустку тривалістю до 4 календарних днів користуються лише ті прибиральники службових приміщень, які зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів. Виконання таких робіт має бути передбачено робочими інструкціями відповідних працівників.

2. Відповідно до статті 117 Конституції України постанови Кабінету Міністрів України є обов’язковими до виконання.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (стаття 8 Закону України «Про відпустки»).

Щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством, повинні надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку.

Згідно із Законом України «Про колективні договори» колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є не дійсними, і їх забороняється включати до договорів та угод (стаття 5 Закону).

3. Відповідно до статті 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, зараховуються:

час фактичної роботи з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідного виробництва, цеху, посади;

час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу з особливим характером праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Виходячи з вимог цієї статті Порядком застосування зазначеного вище Списку, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змінами, затвердженими наказом Мінпраці від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими у Мін’юсті 18.06.2003 р. за № 496/7817), визначено, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Отже, у розрахунок часу, що дає право прибиральнику службових приміщень на відпустку за особливий характер праці, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий прибиранням загальних убиралень та санвузлів не менше половини тривалості встановленого робочого дня .

4. Облік часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. При цьому підприємство самостійно приймає рішення щодо здійснення такого обліку.

Директор Департаменту О. Товстенко

Практично на кожному підприємстві, в установі, організації працюють прибиральники службових приміщень, зайняті у тому числі прибиранням загальних убиралень та санвузлів. При дотриманні певних умов такі працівники мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Про те, які це умови, ідеться в листі Мінсоцполітики, що коментується. Розглянемо й ми, як правильно надавати щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці прибиральникам службових приміщень, зайнятих прибиранням загальних убиралень та санвузлів.

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я за Списком, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2, далі — Список № 1290-2).

Прибиральники службових приміщень, зайняті прибиранням загальних убиралень та санвузлів, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з поз. 60 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку № 1290-2. Це максимальна тривалість такої відпустки.

Як справедливо зазначено в листі, що коментується, конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в таких умовах.

Відповідно до пп. 6 і 7 Порядку застосування Списку, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16, додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. До розрахунку часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.

Таким чином, до розрахунку часу, що дає право прибиральнику службових приміщень на відпустку за особливий характер праці, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий прибиранням загальних убиралень та санвузлів не менше половини тривалості встановленого робочого дня.

У листі, що коментується, зазначено таке: облік часу, відпрацьованого в умовах, передбачених Списками, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.

Однак чинні нормативно-правові акти не містять норм про порядок ведення обліку робочого часу з особливим характером праці. Табельний облік використання робочого часу (Типова форма № П-5, затверджена наказом Міністерства статистики України від 05.12.2008 р. № 489) не передбачає обліку умов праці для визначення права працівника на надання додаткової відпустки.

Типова форма № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», затверджена наказом Міністерства статистики України від 05.12.2008 р. № 489, також не передбачає даних про відпрацьований час на роботах зі шкідливими, важкими умовами та особливим характером праці.

Тому питання про порядок обліку робочого часу за умовами та характером праці та пов’язаний із цим порядок розрахунку тривалості додаткової відпустки вирішуються підприємствами, установами й закладами самостійно, у тому числі за допомогою положень колективних договорів.

Тетяна РУДА, головний редактор
(e-mail: t.rudaya@id.factor.ua)