Кодекс, наче рідна мати, — надав пільгу до зарплати, або Правила застосування ПСП на дітей

Кодекс, наче рідна мати, — надав пільгу до зарплати, або Правила застосування ПСП на дітей

Податковим кодексом України для певних категорій працівників з невеликим заробітком передбачено податкову соціальну пільгу. Застосування її полягає в тому, що об’єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати зменшується на певну суму податкової соціальної пільги.
По суті, із частини зарплати в розмірі податкової соціальної пільги не справляється податок на доходи фізичних осіб. Однією з пільгових категорій працівників є працівники, які мають дітей. Саме про податкову соціальну пільгу на дітей і йтиметься у пропонованій статті.

Тетяна ГУЛЬ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор» (e-mail: t.gul@id.factor.ua)

Надбавка до «чистої» зарплати завжди порадує працівника, особливо якщо в нього є діти. Це досягається шляхом застосування до зарплати працівників ПСП. Звертаємо увагу, що платник податків користується ПСП тільки за одним місцем роботи за своїм вибором.

Розглянемо коло платників податків, які мають право на ПСП на дітей.

ПСП на дітей застосовується до зарплати платника податків, який:

— утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — з розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 ПКУ);

— є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдів­цем) чи опікуном, піклувальником, — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ);

— утримує дитину-інваліда, — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ).

Розміри ПСП на дітей у 2014 році такі:

Особливо слід зупинитися на визначенні такої категорії осіб, котрі претендують на підвищений розмір ПСП на дітей, як «одинока мати».

Згідно з п. 5 Порядку № 1227 одинокою матір’ю (батьком) чи опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ, маючи дітей віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому відповідно до закону.

Відзначимо ще один важливий момент. Існує хибна думка, що скористатися правом на ПСП на дітей може тільки один з батьків. Це не так. Батьки, які мають двох та більше дітей до 18 років, мають однакове право на ПСП на дітей. Така пільга застосовуватиметься до доходів як одного, так і другого з батьків.

Зазначені категорії платників податків право на ПСП мають, але тільки за умови, що їх зарплата не перевищує граничного розміру доходу, який дає право на застосування ПСП. Як визначається граничний розмір доходу, розглянемо нижче.

У загальному випадку ПСП у 2014 році застосовується, якщо дохід, нарахований платнику податку у вигляді заробітної плати, за місяць не перевищує 1710 грн. Стосовно ПСП на дітей розмір граничної зарплати збільшується. Інакше кажучи, особи, котрі мають дітей, користуються правом на підвищений граничний розмір доходу, до якого застосовується ПСП.

Так, граничний дохід, що дає право на застосування ПСП на дітей одному з батьків згідно з п.п. 169.1.2 та пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ, у 2014 році становить 1710 грн. х кількість дітей, тобто:

— за наявності двох дітей — 3420 грн. (1710 грн. х 2 дитини);

— за наявності трьох дітей — 5130 грн. (1710 грн. х 3 дитини);

— за наявності чотирьох дітей — 6840 грн. (1710 грн. х 4 дитини);

— за наявності п’ятьох дітей — 8550 грн. (1710 грн. х 5 дітей) тощо.

Вибір, хто з батьків користуватиметься підвищеним граничним розміром доходу, такі особи роблять самостійно. При цьому для уникнення розбіжностей з податковими органами щодо правильності застосування ПСП доцільно, щоб особа, котра претендує на збільшення граничного доходу кратно кількості дітей, зазначила в заяві про застосування ПСП, що її чоловік (дружина) при отриманні ПСП за місцем своєї роботи не користується таким правом.

Роботодавець не застосовуватиме ПСП на дітей з власної ініціативи. Поінформувати його про це має працівник. Для цього йому необхідно подати відповідну заяву з підтвердними документами.

Докладний перелік таких документів наведено в «ОП», 2014, № 2, с. 27.

У загальному випадку, якщо платник податків має право на застосування ПСП за двома та більше підставами, зазначеними в п. 169.1 ПКУ, застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає її найбільший розмір (п.п. 169.3.1 ПКУ).

Винятком із цього правила є випадок, коли працівник утримує двох та більше дітей віком до 18 років, якщо одна дитина — інвалід. У цьому випадку ПСП підсумовуються: на дитину-інваліда (дітей-інвалідів) надається підвищена ПСП, а на дитину (дітей), котра не є інвалідом, — звичайна ПСП.

ПСП починає застосовуватися до нарахованої заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви про самостійний вибір місця застосування податкової соціальної пільги та документів, що підтверджують таке право (п.п. 169.2.2 ПКУ). ПСП застосовується до заробітної плати в місяці подання працівником заяви та не залежить від числа місяця, в якому таку заяву було подано.

На строках закінчення дії ПСП на дітей потрібно зупинитися докладніше. Випадки припинення надання ПСП на дітей можуть бути різними. Перелічимо, в яких ситуаціях дія ПСП на дітей закінчується.

1. Припинення трудових відносин. Останнім місяцем застосування ПСП на дітей є місяць припинення трудових відносин (звільнення, смерть, оголошення судом померлим, визнання судом безвісно відсутнім, втрата статусу резидента).

2. Відмова від застосування ПСП на дітей. Платник податків самостійно вирішує, де застосовувати ПСП. Так, якщо він працює у двох роботодавців і за місцем роботи в одного з них застосовується ПСП, працівник має право змінити своє рішення про місце застосування такої пільги. Для відмови від застосування ПСП в одного роботодавця він має написати відповідну заяву, а на іншому місці роботи — заяву про застосування ПСП на дітей.

3. Досягнення дитиною 18 років. ПСП на дітей застосовується до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а в разі її смерті до досягнення вказаного віку — до кінця року, на який припадає смерть. Зверніть увагу! Таке право буде в тих працівників, які подали заяву про застосування ПСП на дітей до того моменту, коли дитина досягне 18 років.

4. Особливі випадки. Платник податків втрачає право на застосування ПСП на дітей починаючи з податкового місяця, в якому відбулася одна з таких подій:

— платника податків позбавляють батьківських прав;

— платник податків відмовляється від дитини або передає дитину на державне утримання;

— дитина стає курсантом на умовах її повного утримання.

Дуже часто трапляються ситуації, коли одинока мати (батько), вдова (вдівець) вийшла заміж (одружився). І відразу виникає запитання: до якого моменту слід застосовувати підвищену ПСП на дітей? ПКУ це питання прямо не врегульоване. Водночас у п.п. 169.3.3 цього Кодексу перелічено повний перелік категорій осіб, для яких ПСП припиняється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому платник податків втратив статус. Одинокої матері (батька), вдови (вдівця) в цьому переліку немає. У цьому випадку вважаємо, що підвищена ПСП на дітей перестає надаватися з місяця, в якому одинока мати (батько), вдова (вдівець) втратили такий статус (вийшли заміж чи одружилися).

У разі якщо до зарплати платника податків застосовувалася ПСП, у тому числі й ПСП на дітей, інформацію про це роботодавець відображає в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ*.

* Докладніше дізнатися про те, як правильно відображати інформацію про ПСП, а також як без помилок скласти Податковий розрахунок за формою № 1ДФ, ви можете в нашій рубриці «Звітність» (див. «ОП», 2013, № 20, с. 13).

Якщо у звітному періоді (кварталі) роботодавець застосовував ПСП до зарплати працівника, то він у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» проставляє відповідну ознаку ПСП.

Перелік ознак ПСП зазначено в Порядку № 1020. Наведемо нижче ті з них, що надаються платникам податків, які мають дітей віком до 18 років.

Слід зауважити, що при застосуванні ПСП на дітей до заробітної плати працівника, який утримує двох дітей, якщо одна дитина — інвалід, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ запов­нюють так:

— у першому рядку (з ознакою пільги «02») заповнюють усі графи;

— у другому рядку (з ознакою пільги «04») заповнюють лише графи 1, 2, 5 (де вказують ознаку доходу «101») та 8 (у якій проставляють ознаку додаткової ПСП — «04»).

Ми розглянули положення нормативно-правових актів, що регулюють порядок застосування ПСП на дітей. Далі на числових прикладах проілюструємо, як реалізовувати зазначені норми на практиці.

Згідно з п.п. 169.1.2 ПКУ платники податків, які утримують двох та більше дітей, у 2014 році мають право на ПСП у розмірі 609,00 грн. з розрахунку на кожну дитину. Граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, для одного з батьків визначається в розмірі 1710,00 грн. x кількість дітей до 18 років.

Оскільки сума заробітної плати працівниці не перевищила граничного розміру, що дає право на ПСП (3200,00 грн. < 3420,00 грн.), скористатися правом на таку пільгу жінка може.

Сума ПСП для такої працівниці становитиме:

609,00 х 2 = 1218,00 (грн.).

Таким чином, суму ПДФО визначаємо так:

(3200,00 - 115,20 - 1218,00) x 15 % = 280,02 (грн.),

де 115,20 грн. — сума утриманого із зарплати ЄСВ.

Дійсно, такий працівник має право на ПСП. Пояснимо чому.

Відповідно до п.п. 169.1.2 ПКУ ПСП надається в розмірі, що дорівнює 100 % суми звичайної ПСП, платникам, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років, з розрахунку на кожну таку дитину.

Працівник, який має право на застосування ПСП, вказує на таке право в заяві, до якої додає відповідні підтвердні документи, передбачені п. 3 Порядку № 1227, зокрема копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документа, що підтверджує встановлення батьківства.

Зауважимо, що цією ПСП можуть скористатися обидва з батьків дитини. При цьому граничний дохід, що дає право на ПСП, тільки для одного з них визначається кратно кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 ПКУ).

Тому в заяві батька має бути зазначено, що дружина такого платника не працює та заробітної плати не отримує, оскільки перебуває в декретній відпустці.

Таким чином, працівник у цьому випадку матиме право на застосування ПСП. При цьому граничний розмір зарплати, до якої застосовуватиметься ПСП, для нього становить 3420,00 грн.

Платникам податків, які утримують двох та більше дітей віком до 18 років, з розрахунку на кожну дитину надається ПСП у розмірі 609,00 грн. (п.п. 169.1.2 ПКУ).

Крім того, до зарплати платника податків у цій ситуації може бути застосовано ПСП у розмірі 913,50 грн. як до особи, котра утримує дитину-інваліда, з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

У разі якщо платник податків має право на застосування ПСП за двома та більше підставами, зазначеними в п. 169.1 ПКУ, у загальному порядку застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає найбільший її розмір.

Але цей випадок — виняток із цієї норми. У цьому разі ПСП підсумовуються: на дитину-інваліда (дітей-інвалідів) надається підвищена ПСП, на дитину (дітей), яка не є інвалідом, — звичайна ПСП.

Для того щоб жінка змогла скористатися ПСП на дітей та ПСП на дитину-інваліда, вона має подати роботодавцю заяву про застосування ПСП і документи, що підтверджують право на застосування таких ПСП (див. «ОП», 2014, № 2, с. 27).

Окрім цього, необхідно підтвердити те, що чоловік такої працівниці не користується правом на збільшення граничного розміру зарплати кратно кількості дітей. Для цього необхідно зробити відповідний запис у заяві.

Таким чином, граничний розмір зарплати, що дає право на застосування ПСП, у цьому випадку дорівнює 3420,00 грн. (1710,00 грн. х 2).

Сума ПСП становитиме:

609,00 + 913,50 = 1522,50 (грн.).

Сума ПДФО, утримана із зарплати працівниці, дорівнюватиме:

(2500,00 - 90,00 - 1522,50) x 15 % = 133,13 (грн.),

де 90,00 грн. — сума утриманого ЄСВ.

У цьому випадку право на ПСП у працівниці є за двома підставами — як:

— матері, яка утримує трьох дітей до 18 років, згідно з п.п. 169.1.2 ПКУ (609,00 грн. х 3);

— удові, котра має трьох дітей, відповідно до п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ (913,50 грн. х 3).

У загальному порядку, якщо платник податків має право на застосування ПСП за двома та більше підставами, то до його зарплати застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає її найбільший розмір (п.п. 169.3.1 ПКУ). Тому в цій ситуації працівниця має вибрати ту ПСП, що є найбільшою за розміром.

За другою підставою розмір ПСП на кожну дитину більший. Тому слід застосовувати ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ.

Що стосується граничного розміру зарплати, до якого застосовується ПСП, то він визначається для одного з батьків у розмірі, кратному кількості дітей до 18 років (1710,00 грн. x 3), а для другого з батьків — 1710,00 грн. Оскільки жінка є вдовою, граничний розмір зарплати визначатиметься для неї кратно кількості дітей.

У такому разі гранична сума зарплати, що дає працівниці право на застосування ПСП, становить 5130,00 грн. (1710,00 грн. х 3).

У наведених у запитанні умовах ПДФО із заробітної плати такої працівниці не утримується, оскільки сума ПСП (913,50 грн. х 3 = 2740,50 грн.) перевищує суму нарахованої заробітної плати (2700,00 грн.).

Право на ПСП у працівниці є за двома підставами — як:

— матері, котра має двох дітей до 18 років, згідно з п.п. 169.1.2 ПКУ (609,00 грн. х 2);

— одинокій жінці, яка має двох дітей, відповідно до п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ (913,50 грн. х 2).

Слід зауважити, що в загальному порядку, якщо платник податків має право на застосування ПСП за двома та більше підставами, то до його заробітної плати застосовується одна ПСП на підставі, що передбачає її найбільший розмір (п.п. 169.3.1 ПКУ).

У цій ситуації за другою підставою розмір ПСП на кожну дитину більший. Отже, у цьому випадку застосовуємо ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ.

Згідно з п. 5 Порядку № 1227 для цілей цього пункту одинокою матір’ю (батьком) чи опікуном, піклувальником вважається особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ, маючи дітей віком до 18 років, не перебуває у шлюбі, зареєстрованому відповідно до закону.

Для застосування підвищеної ПСП працівниця має подати роботодавцеві:

— заяву про застосування ПСП;

— копії свідоцтв про народження дітей;

— копію паспорта.

Оскільки жінка повторно не виходила заміж, то, як і раніше, вона вважається одинокою та може розраховувати на підвищену ПСП.

Граничний розмір заробітної плати для застосування ПСП працівниці — 3420,00 грн. (1710,00 грн. х 2), тобто звичайний граничний розмір збільшений кратно кількості дітей.

Як бачимо, заробітна плата працівниці не перевищує граничного розміру для застосування підвищеної ПСП.

Тому якщо жінка скористається правом на ПСП як одинока мати (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ), то розмір ПСП на двох дітей становитиме (за наявності в роботодавця заяви від працівниці та необхідних підтвердних документів) 1827,00 грн. (913,50 грн. х 2).

Сума ПДФО, утриманого із зарплати працівниці, дорівнює:

(2500,00 - 90,00 - 1827,00) х 15 % = 87,45 (грн.),

де 90,00 — сума ЄСВ, утриманого із зарплати.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ одинокій матері надається ПСП у розмірі, що дорівнює 150 % суми звичайної ПСП з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. У 2014 році розмір такої ПСП становить 913,50 грн.

Слід зауважити: у п.п. 1 п. 5 Порядку № 1227 визначено, що для цілей надання ПСП одинокою матір’ю (батьком), опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги мають дитину віком до 18 років та не перебувають у шлюбі, зареєстрованому відповідно до закону.

Тому, на наш погляд, якщо одинока мати бере наступний шлюб, вона втрачає статус одинокої та право на застосування ПСП саме з місяця, в якому такий шлюб офіційно зареєстровано.

Крім того, жодної спеціальної норми про надання ПСП з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому платник податку втрачає статус одинокої матері, у ПКУ не передбачено. Хоча для деяких категорій, перелічених у пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ПКУ, є посилання на те, що ПСП призупиняється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому платник податку втрачає статус (п.п. 169.3.3 ПКУ). Зокрема, це такі категорії:

— особи, віднесені законом до 1-ї або 2-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

— учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти;

— інваліди I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, ПСП яким визначено в п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ;

— особи, яким присуджено довічну стипендію як громадянам, які зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, уключаючи журналістів;

— учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, окрім осіб, визначених у п.п. «б» п.п. 169.1.4 ПКУ.

Таким чином, у наведеному прикладі ПСП на дітей згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ не застосовується до доходу у вигляді заробітної плати, нарахованої за лютий 2014 року.

Останнім часом часто трапляються ситуації, коли мамусі, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка до трьох років), виходять на роботу на неповний робочий день. Чинне законодавство в цьому їх підтримує. Так, відповідно до ч. 8 ст. 179 КЗпП і ст. 18 Закону про відпустки жінка, яка перебуває у відпустці до трьох років, за бажанням може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома, не втрачаючи при цьому право на отримання державної соціальної допомоги.

У результаті такі мамусі отримують і заробітну плату, і допомогу по догляду за дитиною.

Що стосується права на ПСП за місцем роботи, то така працівниця його має, оскільки:

а) ПСП застосовується до доходів у вигляді заробітної плати, а допомога по догляду за дитиною до таких виплат не належить (п. 3.2 Інструкції № 5);

б) установлення неповного робочого часу не впливає на порядок застосування ПСП, тобто така працівниця матиме право на ПСП на загальних підставах.

Окрім цього, ПКУ не встановлено обмежень щодо застосування ПСП до заробітної плати, яку платник податків отримує одночасно з доходами у вигляді допомоги по догляду за дитиною до трьох років.

Таким чином, отримання жінкою допомоги по догляду за дитиною одночасно із заробітною платою не впливає на її право на ПСП.

У наведеному запитанні жінка є одинокою матір’ю, а тому має право на ПСП відповідно до п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ. У 2014 році розмір такої ПСП для неї становить 913,50 грн.

Оскільки в лютому 2014 року заробітна плата такої працівниці не перевищила граничного розміру (1200,00 грн. < 1710,00 грн.), то вона має право на ПСП.

Сума ПДФО, утримана з нарахованої зарплати за лютий 2014 року, дорівнюватиме:

(1200,00 - 43,20 - 913,50) x 15 % = 36,50 (грн.),

де 43,20 грн. — сума утриманого із зарплати ЄСВ.

Розглянувши правила застосування ПСП на дітей, ми з’ясували, що все доволі просто. Таким чином, прочитавши нашу статтю, бухгалтер без зусиль розбереться в усіх нюансах застосування ПСП на дітей та підкаже працівникам, як вигідніше нею користуватися.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ І СКОРОЧЕННЯ

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII.

Закон про відпустки — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 506/96-ВР.

Порядок № 1227 — Порядок надання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

Порядок № 1020 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПСП — податкова соціальна пільга.