На перший погляд ситуація виглядає заплутаною. Тим більше, що нормативна база (зокрема, ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504) не надає змогу її розв’язати без зайвого клопоту. Але ми впораємося з цим! І на допомогу нам прийдуть роз’яснення фахівців Мінсоцполітики. Розпочинаємо.
Дійсно, працівниці, які є одинокими матерями, мають право на соціальну додаткову відпустку на дітей. Одразу відзначимо, що до такої категорії осіб належить і вдова. За вказаною підставою відпустку надають до досягнення дитиною повноліття, тобто у загальному випадку — 18 років (лист Мінпраці від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13).
Оскільки у запитанні сказано, що чоловік працівниці помер, то її можна вважати вдовою. Працівниця має дитину, тому є претендентом на соціальну додаткову відпустку на дітей.
Чи є перешкодою для отримання такої відпустки у 2014 році той факт, що у вересні цього року її дитині виповниться 18 років? Ні, не має. Працівниця може скористатися соціальною додатковою відпусткою як одинока мати у 2014 році.
З цим погоджується й Мінсоцполітики, яке у листі від 20.09.2013 р. № 807/13/155-13 вказало: соціальну відпустку на дітей надають повної тривалості протягом календарного року незалежно від дати народження дитини — до чи після.
Важливо! Працівниця може взяти соціальну додаткову відпустку за всі роки, протягом яких вона не скористалася своїм правом на таку відпустку у відповідних періодах.
Підтвердження цього знаходимо в листах Мінпраці від 21.07.2010 р. № 215/13/116-10, від 19.02.2010 р. № 48/13/116-10: у разі коли працівник, який має право на соціальну додаткову відпустку на дітей, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпусток.
Як бачимо, навіть після досягнення дитиною (дітьми) відповідного віку працівниця має право звернутися до роботодавця з проханням надати їй невикористані дні соціальної додаткової відпустки на дітей. Причина невикористання такої відпустки у попередніх роках (наприклад, незнання про таке право) ролі не грає. Проте час надання такої відпустки працівниця має погодити з роботодавцем.
Важливо! Закони не мають зворотної дії у часі (ст. 58 Конституції України). Тому тривалість соціальної додаткової відпустки на дітей, не використаної у попередніх роках, визначають відповідно до норм законодавства, які були чинними на той час.
Підстава «одинока мати» для надання соціальної додаткової відпустки на дітей була введена тільки у 2004 році. Отже, працівниця, про яку йдеться у запитанні, має право на соціальну додаткову відпустку на дітей з 2004 року незважаючи на те, що фактично статусу одинокої матері вона набула ще у 2000 році.
Ми дослідили хронологію змін у ст. 19 Закону № 504 щодо тривалості додаткової відпустки на дітей за підставою «одинока мати». Так, протягом 2004 — 2009 років тривалість такої відпустки становила 7 календарних днів, а з 2010 року і донині — 10 календарних днів.
Таким чином, працівниця, про яку йдеться у запитанні, може скористатися соціальною додатковою відпусткою на дітей загальною тривалістю 92 календарні дні за 2004 — 2014 роки. Звісно, вона повинна подати документи, що підтверджують статус удови. У цьому конкретному випадку з такими документами* питань не виникає — треба подати копії свідоцтва про народження дитини, свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть чоловіка.
* Про документи, необхідні для отримання соціальної додаткової відпустки на дітей, дізнайтеся із статті в «ОП», 2013, № 10, с. 19.
Зауважимо, що проблеми можуть виникнути при наданні такої відпустки за попередні роки жінці, яка розлучена. Адже їй необхідно підтвердити, що батько не брав участь у вихованні дитини протягом усіх років, за які працівниця бажає отримати відпустку. Проте якщо задатися метою — усе можна здолати!
Чи може роботодавець чинити перепони працівнику на шляху до отримання відпустки на дітей, якщо всі належні документи подані? Він може наполягати на узгодженні тільки конкретних дат її надання. Проте рано чи пізно він змушений буде її надати, а у випадку звільнення працівниці — виплатити грошову компенсацію за невикористані дні такої відпустки.
