Мобілізація: практичні поради роботодавцю
Як діяти роботодавцеві, коли його працівника призвали на військові збори, ви вже прочитали на сторінках нашої газети (див. «Оплата праці», 2014, № 6, с. 5). А що йому робити, якщо працівник приніс повістку про призов до армії за мобілізацією? Перш за все — правильно оформити документи, оплатити такий період і відобразити його у звітності. Про все це читайте далі.
Тетяна ГУЛЬ, експерт з питань оплати праці (e-mail: t.gul@id.factor.ua)
В Україні проводиться часткова мобілізація. З 18 березня цього року — відповідно до Указу № 303, а із 7 травня — згідно з Указом № 454. Тривалість і першої, і другої мобілізаційної «хвилі» становить 45 діб. Прояснимо нові для «цивільного» вуха терміни.
Мобілізація — це комплекс заходів щодо переведення армії, держави та економіки з мирного стану в умови так званого особливого періоду.
Особливий період починається з моменту оголошення мобілізації та включає власне час її проведення, воєнний стан і частково відновлювальний період після закінчення воєнних дій.
У свою чергу, частковою називається мобілізація, що проводиться в окремих місцевостях і стосується певної частини національної економіки (ч. 3 ст. 4 Закону № 3543).
Хто підлягає мобілізації
Мобілізація передбачає доукомплектування військових формувань живою силою до штатів воєнного часу. Тому йдеться про призов. Призов під час мобілізації належить до військової служби. І як будь-яка військова служба, вона встановлює обмеження щодо призову громадян України, зокрема за станом здоров’я та віком.
Кого ж можуть призвати на військову службу в період мобілізації? Такий призов може стосуватися:
— призовників (які придатні до служби, але ще не служили);
— військовозобов’язаних (які перебувають у запасі);
— резервістів (які проходять службу в резерві на підставі ст. 261 Закону № 2232, Положення про резервістів).
Що стосується резервістів, то контракт на службу в резерві укладається з непрацюючими громадянами, тож до вашої бухгалтерії в разі призову вони не прийдуть. Тому зупинимося на військовозобов’язаних (які перебувають у запасі), адже такі працівники є практично на кожному підприємстві, в установі, організації.
Зверніть увагу! Резервісти — це особи, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань та призначені для їх комплектування в мирний та воєнний час.
Військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (ч. 9 ст. 1 Закону № 2232).
Із числа військовозобов’язаних армія сьогодні віддає перевагу тим, хто вже пройшов строкову службу, чи особам офіцерського складу, які служили за призовом. При цьому такі «запасники» повинні мати військово-облікову спеціальність. Вони віднесені до запасу першої категорії (ч. 3 ст. 27 Закону № 2232).
Черговість призову визначається ще й віком запасника. На сьогодні призову за мобілізацією підлягають військовозобов’язані починаючи з
18 років. Що стосується граничного віку, до якого призивають, то він залежить від багатьох чинників. Дізнатися про нього ви можете з таблиці на с. 7.
Зверніть увагу: військовозобов’язані жінки незалежно від звань зараховані до запасу другого розряду згідно з ч. 5 ст. 28 Закону № 2232. При цьому для жінок граничний вік перебування в запасі становить 50 років.
Граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі
| Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають такі військові звання: рядовий, сержант, старшина | Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі | |||
| Перший розряд | Другий розряд |
| Перший розряд | Другий розряд |
| 35 років | 50 років | Молодший офіцерський склад (до капітана) | 45 років | 55 років |
| Старший офіцерський склад (майор (капітан 3-го рангу), підполковник (капітан 2-го рангу)) | 50 років | 55 років | ||
| Полковник (капітан 1-го рангу) | 55 років | 60 років | ||
| Вищий офіцерський склад | 60 років | 65 років | ||
Відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації
Корисно знати, що існують категорії військовозобов’язаних, які мають право на відстрочення. Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації наступні категорії військовозобов’язаних (ст. 23 Закону № 3543):
— особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими держорганами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами та організаціями в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;
— особи, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк до шести місяців (із наступним проходженням військово-лікарської комісії);
— чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди тільки за місцем проживання);
— жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
— громадяни, зайняті постійним доглядом за особами, які потребують такого догляду, відповідно до законодавства України, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
— народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
— інші військовозобов’язані чи окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
«Мобілізаційні» обов’язки підприємства та військовозобов’язаного
Головний обов’язок, який поклали на роботодавця, — вести облік військовозобов’язаних, призовників та резервістів (абзац тринадцятий ч. 1 ст. 21 Закону № 3543).
Нагадаємо: для кожного працівника у відділі кадрів заповнюють особову картку типової форми № П-2, затверджену наказом Держкомстату і Міністерства оборони України від 25.12.2009 р. № 495/656.
Важливо! В особовій картці працівника заповніть (відповідно до військового документа) розділ II. «Відомості про військовий облік».
Крім того, роботодавець забезпечує своєчасне прибуття мобілізованого працівника на збірний пункт (абзац сьомий ч. 1 ст. 21 Закону № 3543). Тому в інтересах підприємства відразу ж нагадати військовозобов’язаним працівникам про ч. 6 ст. 22 Закону № 3543: «З моменту оголошення мобілізації громадянам, які перебувають на військовому обліку, забороняється змінювати місце проживання без дозволу воєнкома».
Інші обов’язки роботодавця стосовно свого мобілізованого працівника (оплатні, трудові) розглянемо окремо.
Військовозобов’язаний, у свою чергу, має прибути на збірний пункт у строк, зазначений у повістці (мобілізаційному розпорядженні) військкомату (див. ч. 3 ст. 22 Закону № 3543).
До речі, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби
(ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.91 р. № 2011-ХІІ).
Оплачуємо період мобілізації
Почнемо із законодавчих азів. Про військовозобов’язаних трохи потурбувалися. З 1 квітня 2014 року за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більш одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності. Це передбачено ч. 3 ст. 39 Закону № 2232 і ст. 119 КЗпП.
Тому якщо з цієї дати працівник приносить вам повістку у зв’язку з мобілізацією, ви його не звільняєте (як було до 1 квітня 2014 року*), а видаєте наказ про звільнення від роботи на період несення служби у зв’язку з мобілізацією (див. рис. 1 нижче). Оформляють такий наказ на підставі повістки (мобілізаційного розпорядження) військкомату, копію якої зберігаєте на підприємстві.
* До речі, норма щодо збереження за мобілізованими місця роботи і середнього заробітку на весь строк військової служби, але не більше року, повинна набрати чинності заднім числом — з 18.03.2014 р. Відповідний Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (на базі законопроекту від 28.04.2014 р. № 4785) було прийнято Парламентом 20 травня 2014 року. Зазначеним Законом також передбачено бюджетну компенсацію підприємствам витрат на виплату середньої зарплати мобілізованим працівникам (на момент підготовки номера перелічені новації не набрали чинності).
За весь період мобілізації, але не більше 1 року, роботодавець виплачує такому працівнику середній заробіток. Строк для виплати — звичайний для виплати авансу та зарплати, установлений на підприємстві. До речі, якщо ви перераховуєте зарплату на картку працівнику, то проблем із перерахуванням не буде. Якщо видаєте на руки готівкою, то зарплату в касі за такого працівника може отримати інша особа за довіреністю. Інакше не отриману вчасно зарплату депонують до повернення працівника.
До речі, ситуація при мобілізації працівника нагадує ситуацію призову на військові збори, оформлення та оподаткування якого ми нещодавно докладно обговорили (див. «ОП», 2014, № 6, с. 5). Але в цьому випадку є одна істотна відмінність.
Увага! На відміну від ситуації із призовом працівника на військові збори, оплата періоду мобілізації працівника здійснюється за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Компенсації таких витрат із держбюджету не передбачено*!
* До речі, норма щодо збереження за мобілізованими місця роботи і середнього заробітку на весь строк військової служби, але не більше року, повинна набрати чинності заднім числом — з 18.03.2014 р. Відповідний Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (на базі законопроекту від 28.04.2014 р. № 4785) було прийнято Парламентом 20 травня 2014 року. Зазначеним Законом також передбачено бюджетну компенсацію підприємствам витрат на виплату середньої зарплати мобілізованим працівникам (на момент підготовки номера перелічені новації не набрали чинності).
Рис. 1. Приклад оформлення наказу про звільнення від роботи на період несення служби
у зв’язку з мобілізацією
Протягом усього строку мобілізації відповідно до робочого графіка підприємства, установи, організації в табелі обліку робочого часу за формою № П-5 (як і в ситуації з призовом на військові збори) ставте такому працівникові літерну позначку «ІН» або цифрову «22» (наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489).
Як розрахувати суму середнього заробітку для оплати періоду мобілізації
Розрахунок середнього заробітку за час мобілізації виконуйте в тому самому порядку, що й для військових зборів. Для цієї мети використовуйте Порядок № 100 (п.п. «ї» п. 1). Для розрахунку середньоденної (середньогодинної) зарплати (ЗПсер) — формулу (п. 8 Порядку № 100):
ЗПсер = В : Крд(г),
де В — виплати, що включаються до розрахунку, нараховані в розрахунковому періоді (зазначені в п. 3 Порядку № 100; не включайте до розрахунку виплати, вказані в п. 4 цього Порядку);
Крд(г) — кількість відпрацьованих робочих днів (годин), що припадають на місяці розрахункового періоду.
Виходячи з такого розміру щомісяця нараховуйте середню зарплату мобілізованого (ЗПсерм) за всі пропущені внаслідок мобілізації робочі дні (години):
ЗПсерм = ЗПсерх Кдм,
де Кдм — кількість робочих днів (годин), що припадають на період мобілізації. Цей показник візьміть із Табеля обліку використання робочого часу (форма № П-5) із цифровим кодом «22» або літерним «ІН».
Важливо! Якщо працівника не буде на роботі кілька місяців, то всі робочі дні (години), не відпрацьовані з цієї причини, оплачуйте за одним розміром середньої зарплати.
У загальному випадку середню зарплату за весь період мобілізації розраховуйте виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівника призвали за мобілізаці
Бухгалтерський облік «мобілізаційних» виплат
Суму середнього заробітку за дні мобілізації відносять до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). При цьому витрати за «мобілізаційними» виплатами відображайте в місяцях, на які припадають дні мобілізації. Тому візьміть робочі дні (години), які працівник не відпрацював у поточному місяці у зв’язку з мобілізацією, та помножте на розмір середньої зарплати. Річ у такому: законодавством не передбачено, що оплата періоду мобілізації має здійснюватися наперед, як у випадку військових зборів (нагадаємо: перші півмісяця військових зборів оплачують разом із зарплатою за відпрацьовані дні місяця до дня припинення роботи).
Приклад допоможе нам розібратися з порядком відображення в бухгалтерському обліку операцій з нарахування та виплати «мобілізаційних» сум.
Приклад 1. Працівника бюджетної організації призвали у зв’язку з мобілізацією на період із 7 травня по 20 червня 2014 року. У травні 2014 року його заробітна плата за відпрацьовані дні місяця склала 229,47 грн., середньоденний заробіток для оплати періоду мобілізації — 109,76 грн. У червні 2014 року працівник відпрацював 5 роб. дн., а зарплата за ці дні склала 573,68 грн. Колективним договором установлено такі строки виплати зарплати: за першу половину місяця — 15-го числа, за другу половину місяця — 31-го числа.
У цьому випадку до витрат травня включіть нараховану зарплату за відпрацьовані дні травня, а також середній заробіток за період із 7 по 31 травня (за 17 роб. дн.). А от середню зарплату за період мобілізації з 1 по 20 червня (за 14 роб. дн., що припадають на червень) — до червневої зарплати.
Кореспонденція рахунків така сама, як при нарахуванні зарплати такому працівнику (див. таблицю на с. 10).
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | КЕКВ | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Травень 2014 року | |||||
| 15.05.2014 р., у строк виплати зарплати за 1-шу половину місяця: | |||||
| 1 | Перераховано ЄСВ ((229,47 грн. + 109,76 грн. х 6 роб. дн.) х 3,6 % + (229,47 грн. + + 109,76 грн. х 6 роб. дн.) х 36,3 %) | 651 | 321 | 354,32 | 2111, 2120 |
| 2 | Перераховано ПДФО ((229,47 грн. + 109,76 грн. х 6 роб. дн. - 31,97 грн.) х 15 %) | 641/ПДФО | 321 | 128,41 | 2111 |
| 3 | Виплачено зарплату за 1-шу половину травня (229,47 грн. + 109,76 грн. х 6 роб. дн. - 31,97 грн. - 128,41 грн.) | 661 | 321 | 727,65 | 2111 |
| За підсумками травня 2014 року (30.05.2014 р.): | |||||
| 4 | Нараховано зарплату за травень | 801 | 661 | 229,47 | 2111 |
| 5 | Нараховано середній заробіток за період мобілізації за поточний місяць (109,76 грн. х 17 роб. дн.) | 801 | 661 | 1865,92 | 2111 |
| 6 | Нараховано ЄСВ на загальну суму нарахованої заробітної плати ((229,47 грн. + 1865,92 грн.) х 36,3 %) | 801 | 651 | 760,63 | 2120 |
| 7 | Утримано ЄСВ з нарахованої зарплати | 661 | 651 | 75,43 | 2111 |
| 8 | Утримано ПДФО із загальної суми нарахованої зарплати ((229,47 грн. + 1865,92 грн. - 75,43 грн.) х 15 %) | 661 | 641/ПДФО | 302,99 | 2111 |
| 9 | Перераховано ЄСВ (760,63 грн. + 75,43 грн. - 354,32 грн.) | 651 | 321 | 481,74 | 2111, 2120 |
| 10 | Перераховано ПДФО (302,99 грн. - 128,41 грн.) | 641/ПДФО | 321 | 174,58 | 2111 |
| 11 | Перераховано зарплату працівникові на картку (229,47 грн. + 1865,92 грн. - 75,43 грн. - 302,99 грн. - 727,65 грн.) | 661 | 321 | 989,32 | 2111 |
| Червень 2014 року | |||||
| 13.06.2014 р., у строк виплати зарплати за 1-шу половину місяця (14 і 15 червня 2014 року — вихідні дні): | |||||
| 1 | Перераховано ЄСВ ((109,76 грн. х 9 роб. дн.) х 3,6 % + (109,76 грн. х 9 роб. дн.) х 36,3 %) | 651 | 321 | 394,15 | 2111, 2120 |
| 2 | Перераховано ПДФО ((109,76 грн. х 9 роб. дн. - 35,56 грн.) х 15 %) | 641/ПДФО | 321 | 142,84 | 2111 |
| 3 | Виплачено зарплату за 1-шу половину червня (109,76 грн. х 9 роб. дн. - 35,56 грн. - 142,84 грн.) | 661 | 321 | 809,44 | 2111 |
| За підсумками червня 2014 року (27.06.2014 р., оскільки 28 — 30 червня 2014 року — вихідні дні): | |||||
| 4 | Нараховано зарплату за червень | 801 | 661 | 573,68 | 2111 |
| 5 | Нараховано середній заробіток за період мобілізації за червень (109,76 грн. х 14 роб. дн.) | 801 | 661 | 1536,64 | 2111 |
| 6 | Нараховано ЄСВ на загальну суму нарахованої заробітної плати ((573,68 грн. + 1536,64 грн.) х 36,3 %) | 801 | 651 | 766,05 | 2120 |
| 7 | Утримано ЄСВ із нарахованої зарплати | 661 | 651 | 75,97 | 2111 |
| 8 | Утримано ПДФО із загальної суми нарахованої зарплати ((573,68 грн. + 1536,64 грн. - 75,97 грн.) х 15 %) | 661 | 641/ПДФО | 305,15 | 2111 |
| 9 | Перераховано ЄСВ (766,05 грн. + 75,97 грн. - 394,15 грн.) | 651 | 321 | 447,87 | 2111, 2120 |
| 10 | Перераховано ПДФО (305,15 грн. - 142,84 грн.) | 641/ПДФО | 321 | 162,31 | 2111 |
| 11 | Перераховано зарплату працівникові на картку (573,68 грн. + 1536,64 грн. - 75,97 грн. - 305,15 грн. - 809,44 грн.) | 661 | 321 | 919,76 | 2111 |
Відображаємо період мобілізації у Звіті за формою № Д4
У період мобілізації за працівником зберігаються місце роботи і середній заробіток. Як зазначалося раніше, така гарантія з’явилася недавно, з 1 квітня 2014 року. Оскільки середній заробіток за такий період належить до додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5), він включається до бази справляння ЄСВ та його відображають у Звіті за формою № Д4. Які нюанси існують при заповненні такого Звіту? Зараз побачимо.
Таблиця 5 Звіту. Трудові відносини протягом періоду мобілізації (з 01.04.2014 р.), а також військових зборів з призваними працівниками не перериваються (див. лист ПФУ від 11.04.2014 р. № 9846/05-10, далі — лист № 9846 // «ОП», 2014, № 8, с. 8). Отже, призов працівника у зв’язку з мобілізацією (як і на військові збори) в таблиці 5 Звіту за формою № Д4 не відображаємо.
Інша справа, якщо працівника мобілізували до 01.04.2014 р. У цьому випадку ви повинні були звільнити працівника на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. Тому в таблиці 5 за березень 2014 року вам слід було заповнити рядок на звільненого працівника, у графі 13 якого вписати «п. 3 ст. 36 КЗпП»*.
* Згідно з роз’ясненнями Держінспекції України з питань праці наказ про звільнення працівника на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП може бути скасовано за угодою між працівником та роботодавцем. У цьому випадку середній заробіток зберігається від дня призову на військову службу (його зазначено в повістці військкомату). Якщо ви вже показали звільнення в таблиці 5, доведеться подати таку таблицю типу «скасовуюча».
Таблиця 6 Звіту. Для відображення середньої зарплати в таблиці 6 спеціального коду типу нарахувань не встановлено, тому графу 10 для таких виплат не заповнюйте. І якщо період мобілізації або військових зборів перебуває в межах частково відпрацьованого місяця, середню зарплату, нараховану за цей час, відображайте в одному рядку сукупно із зарплатою за такий звітний місяць.
Якщо період строку військових зборів (мобілізації) виходить за межі одного календарного місяця, «перехідну» суму середньої зарплати потрібно відображати окремим рядком за наступний календарний місяць, аналогічно відпускним, але без зазначення типу нарахування (лист № 9846).
Однак такий підхід застосовний тільки у випадку нарахування середньої зарплати за перші півмісяця військових зборів, і це роз’яснення не працює для мобілізації. Річ у тім, що тільки перші півмісяця зборів працівнику оплачують «авансом», за решту днів зборів середня зарплата виплачується у строки, установлені для її виплати по підприємству, організації, установі. При мобілізації збереження зарплати передбачає нарахування середнього заробітку за дні (години), пропущені у зв’язку з мобілізацією. Дні (години) ви берете з табеля обліку використання робочого часу. Тож наперед нараховувати виплати за майбутні місяці мобілізації не потрібно, навіть якщо в повістці зазначено останній день мобілізації.
Проілюструємо порядок заповнення таких «мобілізаційних» сум на прикладі.
Приклад 2. Працівника підприємства призвали у зв’язку з мобілізацією з 15.05.2014 р. по 28.06.2014 р. на строк тривалістю 45 календарних днів. Оклад працівника становить 2580,00 грн. Середньоденний заробіток для оплати днів мобілізації дорівнює 125,85 грн./день.
У цьому випадку за травень працівнику нараховуємо:
— зарплату за відпрацьований час з 1 по 14 травня (за 7 робочих днів):
(2580 грн. : 19 роб. дн.) х 7 роб. дн. = 950,53 грн.,
де 19 — кількість робочих днів за нормою тривалості робочого часу в травні 2014 року;
— середню зарплату для оплати днів мобілізації у травні — за період з 15 по 31 травня (за 12 робочих днів): 12 роб. дн. х 125,85 грн./день = 1510,20 грн.
Усього за травень нараховано зарплату в сумі 2460,73 грн. (950,53 + 1510,20). Із цієї суми утримали ЄСВ у сумі 88,59 грн.
У червні 2014 року нарахуєте працівнику середній заробіток за період мобілізації (з 1 по 28 червня 2014 року):
19 роб. дн. х 125,85 грн./день = 2391,15 грн.,
де 19 — кількість робочих днів за нормою тривалості робочого часу у червні 2014 року, пропущених працівником у зв’язку з призовом за мобілізацією..
Із нарахованої у червні суми (2391,15 грн.) утримали ЄСВ у розмірі 86,08 грн. (2391,15 грн. х 3,6 %).
У таблиці 1 Звіту за формою № Д4 суму нарахованої зарплати відобразіть у рядках 1, 1.1, 2, 2.1, 2.1.1, 4, 4.1, 4.1.1. Нарахований «зверху» ЄСВ (за ставкою для зарплати) покажіть у рядках 3, 3.1, 3.1.1, а утриманий ЄСВ — у рядках 5, 5.1.
Таблицю 5 у цьому випадку не заповнюєте, оскільки мобілізація припала на період після
1 квітня 2014 року.
Таблицю 6 за травень та червень 2014 року заповніть таким чином (див. рис. 2 та 3).
Рис. 2. Фрагмент таблиці 6 Звіту за формою № Д4 за травень 2014 року
Рис. 3. Фрагмент таблиці 6 Звіту за формою № Д4 за червень 2014 рокуу
ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р..
Указ № 303 — Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 р. № 303/2014, затверджений Законом України від 17.03.2014 р. № 1126-VII.
Указ № 454 — Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 06.05.2014 р. № 454/2014, затверджений Законом України від 06.05.2014 р. № 1240-VII.
Закон № 3543 — Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.
Закон № 2232 — Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-ХII.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Положення про резервістів — Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затверджене Указом Президента України від 29.10.2012 р. № 618/2012.
