Тримайтеся, директори: тепер КЗпП містить окрему підставу для вашого звільнення
З 01.06.2014 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05.2014 р. № 1255-VII (далі — Закон № 1255). Головна його інновація — поява додаткової підстави для звільнення, яка із вказаної дати «красується» у доповненому п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Яка це підстава? Цитуємо дослівно: «припинення повноважень посадових осіб».
Кого відносити до таких осіб? На жаль, законодавець відповіді не надав. Нагадаємо, що Мін’юст у своїх роз’ясненнях (зокрема, див. лист від 18.10.2013 р. № 610-0-2-13/7.2) трактує поняття «посадова особа» для сфери держслужби та місцевого самоврядування. У своїх роз’ясненнях Міністерство оперує визначеннями організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Як наслідок, до такого кола осіб можна з легкістю віднести широке коло працівників. До речі, подібне визначення посадової особи також використовують у комерційній площині.
Здавалося б, за визначенням Мін’юсту, Закон № 1255 повинен розповсюджуватися на всіх посадових осіб (у тому числі і в бюджетній сфері) . Проте, на думку редакції, це не так. Подивіться уважно на назву цього Закону, з якої видно, що норми направлені на захист інтересів саме інвесторів. Більш того, Законом № 1255 внесено зміни до ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV,
яка з 01.06.2014 р. звучить так: повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Тому вважаємо, що така підстава для звільнення, як припинення повноважень посадових осіб, стосується тільки членів виконавчого органу господарського товариства, а саме — директорів, членів правління тощо.
Таке ось виходить звільнення без вказування причин та надання пояснень… Як «утішний приз» працівник, звільнений за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, може отримати вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку. Про це йдеться у доповненій ст. 44 КЗпП.
І навіть на цьому законодавець не спинився. Так, ним відкоригована матеріальна відповідальність вищевизначених посадових осіб. З 01.06.2014 р. на них може бути покладена матеріальна відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток. Зверніть увагу, що на інших працівників така норма не розповсюджується (ч. 4 ст. 130 КЗпП). Крім того, зазнали змін ст. 132 та 133 КЗпП, у яких також ідеться про матеріальну відповідальність.
Взагалі Закон № 1255 містить масу підстав для роз’яснень. Уточнень потребує й інший глобальний Закон України від 20.05.2014 р. № 1275-VII, яким також унесено зміни до КЗпП. Останній проаналізували експерти нашої редакції та представили свій «звіт» на с. 4 цього номера.
Трудозарплатні нюанси для тренерів-викладачів: консультує Мінмолодьспорту
У листі від 12.02.2014 р. № 5.5/1159 Міністерство молоді та спорту України роз’яснило окремі моменти з питань праці та її оплати для тренерів-викладачів. Розглянемо головні висновки Міністерства.
Тривалість роботи тренера-викладача за сумісництвом. Нагадаємо, що для бюджетних установ (організацій, закладів) установлено обмеження щодо часу роботи за сумісництвом. Одне з них стосується загальної тривалості роботи за сумісництвом протягом місяця: не більше половини місячної норми робочого часу (п. 2 постанови КМУ від 03.04.93 р. № 245). При цьому норма годин навчально-тренувальної роботи на ставку для тренера-викладача ДЮСШ становить 24 академічні години на тиждень (п. 2 та п.п. 6.1 додатка 6 до наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 23.09.2005 р. № 2097). Тому, на думку Мінмолодьспорту, тренер-викладач може працювати за сумісництвом не більше 12 годин на тиждень (24 години на тиждень : 2).
Форма журналу обліку робочого часу тренера-викладача. У листі Міністерство констатує, що на цей час єдиної форми такого журналу немає. Однак тренер-викладач повинен вести зазначений журнал на кожну групу. Журнал дозволяє систематизувати виконання планів тренувань шляхом кількісного обліку виконаного навантаження, інших показників. Що в ньому необхідно відобразити? Мінмолодьспорту конкретизує: облік відвідування вихованцями тренувальних занять та обсяги навантаження — тривалість годин, у тому числі за розділами підготовки; поточний облік виконаного тренувального навантаження по днях місяця і сумарний за місяць (на 12 місяців); план річного циклу підготовки (включає розділи навчальної програми: теорія (години), практика (години)) для кожної групи, з якою проводить навчально-тренувальну роботу тренер-викладач. Також у листі наведений орієнтовний перелік розділів журналу.
