Якщо за комп’ютером працюєте — на додатковий відпочинок претендуєте
Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)
Чи дійсно програмісти, бухгалтери, економісти, юристи та секретарі мають право на додаткову відпустку як компенсацію за роботу з комп’ютером?
(м. Черкаси)
Уявляти роботу офісного працівника без комп’ютера — все одно що фантазувати. Цей електронний помічник міцно вкоренився у нашій трудовій діяльності. Та всім нам знайомі неприємні відчуття через нього після напруженого робочого дня.
А ось компетентні фахівці вважають: у разі дотримання всіх правил з охорони праці щодо роботи з комп’ютером (ДСанПіН 3.3.2.007-98, Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 р. № 65), її не розглядають як важку або шкідливу. Тому компенсацію за «шкідливою» підставою працівникам, що працюють із комп’ютером, не надають.
Проте не засмучуйтеся! Адже про «особливий» статус роботи із комп’ютером нам говорить п. 58 розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наведеного у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290 (далі — Список № 1290-2).
Важливо! Працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
Максимальна тривалість такої відпустки — 4 календарні дні.
Як бачимо, у законодавстві й досі застосовують застаріле визначення комп’ютера. Більш сучасним виявилося Мінпраці, яке у листі від 18.06.2009 р. № 81/010/156-09 зазначило, що вищезгадана норма Списку № 1290-2 поширюється й на працівників, які працюють на персональних комп’ютерах.
Чи мають право на щорічну додаткову відпустку працівники, які трудяться із «тоненькими» моніторами? Ми вважаємо, що так. Пояснюємо це тим, що п. 58 розд. XXII Списку № 1290-2 не містить подібних обмежень. При цьому фахівці профільного Міністерства у роз’ясненнях не акцентують увагу на типі монітору для надання щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці.
Держслужбовці права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці через роботу з комп’ютером не мають (лист Мінпраці від 08.08.2007 р. № 562/13/84-07).
Що ще слід знати про таку відпустку?
Важливо! Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із комп’ютером вказують у колективному або трудовому договорі.
Якщо колективний договір вашої установи (або індивідуальний трудовий договір працівника) не має згадувань про таку щорічну додаткову відпустку, то й працівники правом на неї не користуються. Проте пам’ятайте: до колективного договору можуть вноситися зміни (ст. 14 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII).
Не забудьте й про інші нюанси. Так, працівник може використати право на таку відпустку у разі, якщо він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці (у нашому випадку — безпосередньою роботою із комп’ютером) не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників відповідної професії або посади (п. 7 Порядку щодо застосування Списку № 1290-2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.98 р. № 16, далі — Порядок № 16-2).
Наприклад, працівник працює за 40-годинним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю. Тобто повноцінний робочий день для професії працівника, який претендує на додаткову відпустку за роботу за комп’ютером, становить 8 годин. Щоб стати претендентом на додаткову відпустку за особливий характер праці, він повинен працювати із комп’ютером не менше 4 годин кожного дня.
Постає запитання: як виміряти тривалість робочого часу, протягом якого працівник контактує із комп’ютером. Про це йдеться у п. 5 Порядку № 16-2: облік часу, відпрацьованого в умовах з особливим характером праці, здійснює власник або уповноважений ним орган.
Отже, роботодавцю — усі карти в руки. Одні спеціалісти кадрових служб рекомендують скласти фотографію робочого дня, тобто виміряти витрати робочого часу за їх видами. Інші пропонують розробити спеціальну комп’ютерну програму.
Урешті-решт роботодавець (за допомогою працівників кадрових служб) й сам об’єктивно здатен оцінити кількість часу, протягом якого той чи інший працівник проводить за комп’ютером.
Наприклад, із програмістами питань не виникає — усі їх завдання пов’язані з роботою за комп’ютером. З бухгалтером — також, адже без комп’ютеризації бухгалтерського обліку не обійтись. Що стосується економістів, юристів та секретарів, то тут достатньо кілька днів уважно поспостерігати за ними. Якщо останні більше половини робочого часу проводять за комп’ютером, вони — претенденти на додаткову відпустку.
Наостанок відзначимо ще одне загальне правило для щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці: для їх надання атестацію робочих місць не проводять.
