«Антикорупційне» декларування: лікнеп для кадровика (частина 2)

«Антикорупційне» декларування: лікнеп для кадровика (частина 2)

Ми продовжуємо тему «антикорупційного» декларування. У цьому номері відповімо на кілька найбільш популярних запитань, які надходять від вас, шановні читачі, а також розглянемо дії працівника кадрової служби, направлені на перевірку своєчасності подання декларацій.

Віра КОЗІНА, юрист, директор Департаменту видань для публічно-правової сфери Видавничого будинку «Фактор»

Декларація — Декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік, затверджена додатком до Закону № 3206.

Уповноважений підрозділ (особа) — Уповноважений підрозділ (особа) з питань запобігання та протидії корупції.

У минулому номері ми розглядали доцільність створення журналів, у яких можна фіксувати факти надходження декларацій та інформацію про їх рух.

Ми наголошували на тому, що подібна процедура не є обов’язковою. Більш того, вона не передбачена чинним законодавством, але й не заборонена. Ми говорили про те, що наявність подібного журналу може вирішити чимало проблем та врегулювати потенційні спори ще на стадії їх виникнення.

Отже, для тих, хто вирішив завести такий журнал, надамо кілька порад.

Розглянемо ситуацію на прикладі, коли функції уповноваженого підрозділу покладені на кадрову службу.

Нагадаю, що згідно з п. 2 Порядку № 16 декларації зберігаються у кадрових підрозділах відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права в особових справах суб’єктів декларування.

Відповідно, Декларація має бути подана декларантом до кадрової служби особисто або шляхом направлення її поштою.

Одним із видів контролю з питань запобігання та виявлення корупції, який має здійснювати упов­новажений підрозділ (особа), є перевірка фактів своєчасності подання декларацій (п. 1 ч. 6 ст. 12 Закону № 3206).

Ця перевірка має бути здійснена протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, у який така Декларація повинна бути подана, у цьому році — до 22.04.2014 р. включно.

Ми пропонуємо відображати інформацію у такій формі:

№ з/п

П. І. Б. декларанта

Посада декларанта
(із зазначенням найменування структурного підрозділу, у якому працює декларант)

Дата надходження декларації до кадрового підрозділу

Спосіб подання декларації (особисто/поштою)

Підтвердження дати подання декларації

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

Звісно, ця форма є нашим особистим ноу-хау, і ви можете її змінювати, як вважаєте за потрібне.

За великим рахунком, тільки графи 1 — 4 мають лишатися незмінними, і їх, власне, може бути достатньо. Тобто без граф 5 — 7 можна запросто обійтися.

Але поясню, чому ми їх радимо заповнювати.

Графа 5 — спосіб подання декларації. Як вже зазначалося, Декларація може подаватися і особисто, і через пошту. Якщо Декларація направляється поштою, вона може надійти до вас після 31 березня. Це не буде порушенням, за умови, що датою поштового відправлення буде день по 31 березня включно. Отже, уявімо, що Декларація потрапила до вас 7 — 8 квітня і вам це треба зафіксувати. Якщо ви вкажете дату фактичного надходження Декларації до кадрового підрозділу без додаткових пояснень, у правоохоронців, які потім прийдуть з перевіркою, виникнуть запитання. Вам доведеться піднімати справу, копіювати та надавати докази тощо. Якщо працівників-декларантів у вас багато, це може зайняти багато часу. А якщо одразу зробите відповідні позначки у журналі, вам буде легше працювати з цією інформацією у подальшому, та й допоможе підбити підсумки перевірки своєчасності подання декларацій.

Графа 6 — підтвердження дати подання Декларації. Якщо Декларація подається працівником особисто, кращим підтвердженням дати надходження документа буде його особистий підпис. Це потім зніме питання щодо того, що ви помилилися з датою або зловживали своїм становищем. Пересторога не зайва, адже людина, яка буде доводити, що вона не є правопорушником, може відстоювати свою позицію дуже жорстко. І за відсутності інших доказів буде ваше слово проти слова декларанта.

Якщо Декларація направлена поштою, то датою підтвердження Декларації буде відбиток календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на конверті чи описі вкладення. У цій графі доцільно буде вказати дату відправлення Декларації. Це підтвердить своєчасність її подання.

Графа 7 — примітки. Про всяк випадок, можливо, буде необхідно зазначати додаткову інформацію.

Великим підприємствам, установам, організаціям, у яких функції уповноважених виконує не одна особа, а кілька, радимо завести ще одну графу. У цій графі слід вказувати П. І. Б. особи, яка прийняла Декларацію. Можна й проставляти підпис відповідального. Це допоможе «шукати крайніх» у разі виникнення якогось спору.

Приклад заповнення журналу

№ з/п

П. І. Б. декларанта

Посада декларанта
(із зазначенням найменування структурного підрозділу, у якому працює декларант)

Дата надходження декларації до кадрового підрозділу

Спосіб подання декларації (особисто/поштою)

Підтвердження дати подання декларації

Примітки

1

2

3

4

5

6

7

1

Іванова Олена Сергіївна

Головний бухгалтер

24.03.2014 р.

Особисто

Підпис Іванової

—

2

Петренко Степан Матвійович

Юрист загального відділу

04.04.2014 р.

Поштою. Дата подання декларації 25.03.2014 р.

Календарний штемпель на конверті

Конверт зберігається разом з декларацією

Якщо керуватися суто буквою закону, уповноважена особа може й не звітувати своєму керівнику про закінчення перевірки. Це допускається, якщо жодних правопорушень не буде виявлено.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 12 Закону № 3206 у разі встановлення за результатами передбачених цією статтею перевірок ознак правопорушення уповноважений підрозділ письмово повідомляє керівника відповідного державного органу, органу влади АР Крим, його апарату, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права та правоохоронні органи.

Отже, закон не зобов’язує звітувати, якщо порушень не виявлено.

Утім, ми радимо затвердити внутрішнім документом по підприємству (установі, організації) необхідність подання уповноваженим підрозділом (особою) звіту про результати перевірки своєчасності подання декларацій керівнику.

По-перше, це покаже, що заходи із запобігання та виявлення корупції у вас здійснюються на належному рівні і керівник контролює ситуацію. По-друге, саме керівник має перевірити факти дотримання працівниками уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) вимог антикорупційного законодавства. Адже хтось має перевірити й самих перевіряючих. Отже, щодо самих себе потрібно подати більш розгорнуту інформацію і закцентувати увагу керівника на тому, що він має здійснити контроль за діяльністю уповноважених.

Та й будемо відвертими до кінця: подавши такий звіт, ви розділите відповідальність зі своїм керівником. Навіть з точки зору психології це стимулюватиме і вас, і вашого начальника більш ретельно поставитись до здійснення контролю.

Знову ж таки, якщо ви виявите порушення, то керівник має першим це побачити, а не правоохоронці.

Нагадую, що звіт має бути складений на ім’я «першої особи», тобто керівника підприємства, установи чи організації, а не на ім’я безпосереднього керівника уповноваженого підрозділу (особи). Це випливає зі змісту абзацу другого п. 3 Типового положення № 706, за яким уповноважений підрозділ підзвітний керівникові органу виконавчої влади, підприємства, установи та організації.

Звіт можна оформити у довільній формі — як доповідну чи службову записку, як звіт. Тут вже як вам заманеться.

Так, дійсно для цілей антикорупційного законодавства не має значення, виконує особа обов’язки суб’єкта декларування тимчасово чи на постійній основі. Навіть у тому випадку, коли особа виконувала такі обов’язки тимчасово, вона повинна складати Декларацію та подавати її в установленому Законом № 3206 порядку, тобто до кадрового підрозділу, не пізніше ніж 31 березня 2014 року. Зазначений висновок ґрунтується на існуючій на сьогодні судовій практиці розгляду адміністративних матеріалів з притягнення осіб до відповідальності за корупційні прояви.

Ми у минулому номері акцентували увагу на тому, що згідно з Постановою Пленуму ВСУ № 5 до суб’єктів відповідальності для цілей застосування приписів антикорупційного законодавця прирівнюють і тих осіб, які виконували організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов’язки на тимчасовій основі.

Із зазначеного робимо висновок, що на осіб, які тимчасово виконують будь-які функції, розповсюджуються не тільки обов’язки, а й відповідальність та встановлені законами обмеження, у тому числі і фінансовий контроль.

Так, можна роздрукувати з двох боків. Постанова № 64 рахує Декларацію у сторінках, а не в аркушах, головне, щоб було 10 сторінок.

Минулорічна «хитрість» з поданням декларацій у запечатаному конверті, якою скористалися деякі суб’єкти декларування, у цьому році не пройде.

Декларацію у конверті декларант, звісно, може подати.

Але! Уповноважена особа (працівник кадрового підрозділу, відповідальний за прийняття декларацій) має у момент надходження (одержання) конверта розпакувати його, пересвідчитися, що там дійсно є антикорупційна Декларація, а не, скажімо, набір фантиків від цукерок. Також уповноважена особа має перевірити, що Декларація складена на 10 сторінках формату А4, заповнена «від руки», ручкою та кольором, дозволеним Законом № 3206.

Не говорячи вже про необхідність здійснення видів контролю, передбачених пп. 2 — 3 ч. 6 ст. 12 Закону № 3206, які, можливо, потрібно буде виконати після появи відповідних методик. Ми ж розуміємо, що через конверт цього зробити не можна.

Тому звертаємо увагу відповідальних осіб: вони зобов’язані розкривати конверти і пересвідчуватись у тому, що в конверті міститься саме Дек­ларація і що вона відповідає загальним умовам до бланка декларації, установленим законом.

Відповідно до внесених доповнень до ст. 12 Закону № 3206 обов’язок щодо подання антикорупційної Декларації суб’єктом декларування протягом одного року за своїм останнім місцем роботи покладено на особу, яка звільнилася або іншим чином припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

Із зазначеного можна зробити висновок: у разі призначення особи на посаду до іншого органу шляхом переведення (не має значення, державна служба чи служба в органі місцевого самоврядування) подавати антикорупційну Декларацію до попереднього місця роботи не потрібно. Переведена особа хоча і звільнялася, але не припиняла діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а продовжила її виконувати в іншому органі.

Але будьте уважні: про те, що звільнення з посади відбулося шляхом переведення на іншу посаду до іншого органу, має бути зазначено в наказі (розпорядженні тощо). Адже на практиці часто називають переведенням те, що було оформлено як звільнення з подальшим призначенням.

Нагадуємо, що наш форум http://budget.factor.ua/ продовжує працювати. Ми, як і обіцяли, оперативно відповідаємо на усі ваші запитання.

Відповіді з питань «антикорупційного» декларування надаються на нашому форумі у рубриці «Антикорупційне законодавство». Тут ви зможете поставити будь-яке запитання, що стосується деклараційної кампанії, та одержати відповідь на нього протягом одного робочого дня. Уся інформація про особу запитувача є конфіденційною та убезпечена від доступу третіх осіб, тому можете відверто запитувати про найгостріші проблеми.

Вдалої вам роботи!

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ

Закон № 3206 — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

Порядок № 16 — Порядок зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2012 р. № 16.

Постанова № 64 — Постанова Кабінету Міністрів України «Про виготовлення бланків декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру» від 08.02.2012 р. № 64.

Постанова № 706 — Постанова КМУ «Питання запобігання та виявлення корупції» від 04.09.2013 р. № 706.

Типове положення № 706 — Типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затверджене Постановою № 706.

Постанова Пленуму ВСУ № 5 — Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5.