Немає машини — немає роботи: як оплатити працю водія до його скорочення
Тетяна ГУЛЬ, експерт з питань оплати праці (e-mail: t.gul@id.factor.ua)
Службовий легковий автомобіль органу місцевого самоврядування виставлено на продаж, у зв’язку з чим посаду водія скорочують. Працівника попередили 07.04.2014 р. про звільнення згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП, звільнять його 09.06.2014 р. Умовами оплати праці працівника на посаді передбачені: посадовий оклад — 1218,00 грн., надбавка за класність — 25 % посадового окладу, доплата за ненормований робочий день — 25 % посадового окладу, щомісячна премія — 10 % посадового окладу. Відповідно до положення про преміювання премія виплачується в поточному місяці за поточний.
Як оформити період з дати попередження по дату звільнення (з 07.04.2014 р. по 09.06.2014 р.)? Свої обов’язки в цей час водій виконувати не може, оскільки використання автомобіля припинили. Перевести працівника на іншу посаду немає можливості. Як оплатити такий період?
Як у такому випадку розрахувати вихідну допомогу при звільненні?
(Харківська обл.)
У країні діють антикризова програма та заходи щодо економії бюджетних коштів. Одним із таких заходів є скорочення автомобільного парку деяких держорганів. У зв’язку з цим немає потреби в такій посаді, як водій. Тому посада водія органу місцевого самоврядування підлягає скороченню.
У нашому випадку йдеться про скорочення чисельності або штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП). Нагадаємо основні кроки, які має виконати керівництво органу місцевого самоврядування при цьому.
1. Повідомити профспілку про скорочення чисельності або штату працівників (ст. 494 КЗпП).
2. Видати загальний наказ (розпорядження) про скорочення чисельності або штату. У ньому необхідно вказати посаду та причини, що викликали скорочення чисельності або штату працівників, а також застерегти момент про внесення змін до штатного розпису з конкретної дати.
3. Письмово повідомити працівника про звільнення. Не забудьте зробити це не пізніше ніж за 2 місяці до дати звільнення (ч. 1 ст. 492 КЗпП).
4. Запропонувати працівнику переведення на іншу роботу (якщо є така можливість). Відмову від запропонованої роботи оформити письмово.
5. Отримати згоду профспілки на звільнення працівника (ст. 43 КЗпП).
6. Якщо звільнення працівників має масовий характер – повідомити службу зайнятості не пізніше ніж за 2 місяці до дати вивільнення.
7. Оформити наказ про звільнення.
8. У день звільнення виплатити усі належні працівнику суми та видати трудову книжку. Не забудьте: працівникам, звільненим на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
«Родзинка» ситуації, описаної в запитанні, визначена тим, що звільнити працівника можуть не раніше ніж через два місяці після попередження про скорочення, а в цей період у нього немає знаряддя праці (автомобіля). Тож давайте розберемося, як цей період «нероботи» оплачуватиметься за умов, що склалися.
Так, якщо автомобіль не використовується тривалий час, то для водія застосовують один із заходів:
1) оформляють простій. Його оплачують із розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника (ч. 1 ст. 113 КЗпП)*;
2) на час простою переводять на іншу роботу (за наявності вакантної посади) строком до одного місяця (ч. 2 ст. 34 КЗпП). У цьому випадку його працю оплачують за «переведеною» посадою, але не нижче середнього заробітку за попередньою роботою (див. лист Мінпраці від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07). Підкреслимо: кількість переведень протягом календарного року не обмежена.
* Про нюанси оформлення простою та його оплати читайте в коментарі редакції до листа Мінсоцполітики від 04.10.2013 р. № 179/06/186-13 // «ОП», 2014, № 1, с. 9 — 11.
Оскільки у вашій ситуації переведення неможливе, такий час (на період до дати звільнення за скороченням) слід оформити як простій не з вини працівника. Адже припинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами, кваліфікують як простій (ст. 34 КЗпП).
Простій не з вини працівника має бути документально зафіксовано. Для цього оформляють:
— відповідний акт (у ньому вказуються причини, що зумовили припинення роботи);
— наказ керівника. Якщо простій має тривалий характер, то власник чи уповноважений ним орган має в наказі застерегти необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. Питання присутності або відсутності працівника на роботі в разі простою може бути вирішене й у Правилах внутрішнього розпорядку установи, організації (див. лист Мінпраці від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07).
Простій не з вини працівника підлягає обов’язковій оплаті відповідно до вимог ч. 1 ст. 113 КЗпП: з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу). У разі оформлення простою водійська надбавка за класність і доплата за ненормований робочий день не нараховуються. Таке роз’яснення було наведене в листі Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. № 805/13/155-13 (див. «ОП», 2014, № 2, с. 4).
Важливо! Надбавка за класність і доплата за ненормований робочий день при простої не з вини працівника не нараховуються.
Не забудьте зафіксувати період простою в табелі обліку робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489). Для цього використовуємо літерне позначення «П» (цифровий код «23»).
Тепер перейдемо до оплати «простійного» періоду.
Оплата праці водія після припинення використання службового автомобіля
Розрахуємо заробітну плату водія за квітень 2014 року за вказаних умов.
1. Оскільки простій тривав 17 робочих днів квітня 2014 року (усього в цьому місяці 21 робочий день), визначимо розмір посадового окладу, який має бути нараховано водієві за відпрацьовані у квітні дні:
1218,00 грн. : 21 роб. дн. х 4 роб. дн. = 232,00 грн.
2. Розрахуємо розмір доплати за ненормований робочий день за відпрацьовані дні:
232,00 грн. х 25 % = 58,00 грн.
3. Розрахуємо розмір надбавки за класність за відпрацьовані дні:
232,00 грн. х 25 % = 58,00 грн.
4. Визначимо суму премії:
232,00 х 10 % = 23,20 грн.
5. Визначимо суму оплати періоду простою згідно зі ст. 113 КЗпП:
1218,00 грн. : 21 роб. дн. х 17 к. дн. : 3 х 2 = 657,33 грн.
Таким чином, загальна сума заробітної плати за квітень 2014 року, що підлягає нарахуванню водієві, становить 1028,53 грн. (232,00 + 58,00 + 58,00 + 23,20 + 657,33).
Оскільки весь травень 2014 року водій перебуватиме у простої не з вини працівника, сума його заробітної плати за цей місяць складе 812,00 грн. (1218 грн. : 3 х 2).
За період з 01.06.2014 р. по 09.06.2014 р. включно (період простою) заробітна плата водія становитиме:
1218,00 грн. : 19 роб. дн. х 6 роб. дн. : 3 х 2 = 256,42 грн.
Оплату простоїв не з вини працівника віднесено до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5). Отже, такі виплати підлягають обкладенню єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податком на доходи фізичних осіб у загальному порядку.
Розрахунок вихідної допомоги при звільненні
Пам’ятайте: працівникам, звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП, виплачують вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
Сума вихідної допомоги залежить насамперед від розміру середньомісячної зарплати працівника, який звільняється. Механізм розрахунку середнього заробітку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Розрахунковим періодом є останні два календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передують звільненню (абзац третій п. 2 Порядку № 100). Цим Порядком не передбачено, що розрахункові місяці мають бути повністю відпрацьовані. Тому навіть один відпрацьований день у розрахунковому періоді дозволяє розрахувати середню зарплату виходячи з нарахувань за цей день (див. лист Мінпраці від 15.12.2003 р. № 18-841).
Зверніть увагу: не всі дні розрахункового періоду братимуть участь у розрахунку середньої заробітної плати. Так, із розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник відповідно до чинного законодавства або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абзац шостий п. 2 Порядку № 100).
На цій підставі з розрахункового періоду виключають, зокрема, дні простою не з вини працівника, а також оплату простою в розмірі 2/3 тарифної ставки (див. лист Мінпраці від 24.04.2009 р. № 247/13/8409 // «ОП», 2009, № 12, с. 10).
Виплати, що включаються до розрахунку середньої зарплати, зазначені в п. 3 Порядку № 100. Виплати, що не враховуються при обчисленні середньої зарплати, перелічено в п. 4 цього Порядку.
Суму вихідної допомоги визначимо шляхом множення середньоденної зарплати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді.
У свою чергу, середньоденну (середньогодинну) зарплату визначимо діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на кількість календарних днів за цей період (абзац перший п. 8 Порядку № 100).
Середньомісячну кількість робочих днів розраховуємо діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим з дотриманням вимог законодавства. При розрахунку кількість робочих днів не округляємо (залишаємо одну цифру після коми, якщо вона є).
У наведеному запитанні працівник звільняється на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП. День звільнення — 09.06.2014 р. Розрахунковим періодом для обчислення вихідної допомоги буде квітень — травень 2014 року.
Визначимо суму зарплати за розрахунковий період. Як ми вже зауважили, сума оплати періоду простою не з вини працівника (у розмірі 2/3 посадового окладу) в розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку вихідної допомоги участі не бере (п. 4 Порядку № 100).
Сума заробітку за розрахунковий період становитиме:
232,00 + 58,00 + 58,00 + 23,20 = 371,20 (грн.),
де 232,00 — посадовий оклад за відпрацьовані дні квітня 2014 року;
58,00 — надбавка за класність за відпрацьовані дні квітня 2014 року;
58,00 — доплата за ненормований робочий день за відпрацьовані дні квітня 2014 року;
23,20 — щомісячна премія в розмірі 10 %, нарахована за відпрацьовані дні квітня 2014 року.
Зверніть увагу! Якщо премію виплачують місяць у місяць і вона вже розрахована пропорційно відпрацьованому часу, то її включають до заробітку у фактично нарахованому розмірі. Якщо премія в поточному місяці виплачується за попередній місяць, а кількість робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, то премії при розрахунку середнього заробітку за останні два місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (див. лист Мінсоцполітики від 18.04.2012 р. № 283/13/155-12 // «ОП», 2012, № 15, с. 3).
У розрахунковому періоді працівник відпрацював лише 4 робочі дні, оскільки решту часу (з 07.04.2014 р. по 31.05.2014 р. включно) перебував у простої не зі своєї вини.
Середньомісячна кількість робочих днів згідно з установленим графіком роботи установи становить:
(21 роб. дн. + 19 роб. дн.) : 2 = 20 роб. дн.,
де 21 — кількість робочих днів квітня 2014 року;
19 — кількість робочих днів травня 2014 року.
Сума вихідної допомоги дорівнюватиме:
371,20 грн. : 4 роб. дн. х 20 роб. дн. = 1856,00 грн.
