Розраховуємо відпускні: у розрахунковому періоді — простій
Тетяна ГУЛЬ, експерт з питань оплати праці (e-mail: t.gul@id.factor.ua)
На підприємствах, в установах, організаціях час від часу трапляються простої. При розрахунку відпускних виникають запитання: як вплине час простою на тривалість щорічної основної відпустки та на її оплату?
(м. Харків)
Умовно простої можна поділити на два види:
— простій з вини працівника;
— простій не з вини працівника.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) простій — це призупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою чи іншими обставинами.
При цьому час простою не з вини працівника оплачується в розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу), установленої працівнику. А час простою з вини працівника не оплачується (ч. 4 ст. 113 КЗпП).
Залежно від того, до якого виду належить простій, кількість днів відпустки та її оплата розраховуються по-різному.
Як підрахувати дні відпустки, якщо був простій
Щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, що відлічується з дня укладення трудового договору. При визначенні стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, необхідно керуватися ст. 82 КЗпП і ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Відповідно до них до стажу роботи входить, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Час простою не з вини працівника можна сміливо включити до стажу, що дає право на надання основної щорічної відпустки, оскільки в цей період працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково.
А от час простою з вини працівника включити до стажу, що дає право на надання основної щорічної відпустки, не можна, оскільки такий період не входить до переліку, наведеного у ст. 9 Закону про відпустки і ст. 82 КЗпП.
Важливо! Час простоїв не з вини працівника включається до стажу, що дає право на основну щорічну відпустку, час простою з вини працівника — ні.
Приклад 1. Працівник установи йде в основну щорічну відпустку 28.04.2014 р. За робочий рік (з 01.04.2013 р. по 31.03.2014 р.), за який надається така відпустка, у нього з 02.01.2014 р. по 31.01.2014 р. був простій не з вини працівника, який було оплачено в розмірі 2/3 тарифної ставки. Згідно з колективним договором основна щорічна відпустка становить 24 календарні дні. На основну щорічну відпустку якої тривалості має право такий працівник?
Час простою не з вини працівника входить до стажу, що дає право на надання щорічної відпустки. Тому за відпрацьований робочий рік такий працівник має право на основну щорічну відпустку повної тривалості, незважаючи на те, що в такому періоді в нього був простій не з його вини.
Приклад 2. Працівника було прийнято на роботу на підприємство 01.04.2013 р. З 02.09.2013 р. по 06.09.2013 р. і з 25.11.2013 р. по 29.11.2013 р. у такого працівника був простій з його вини без оплати. 05.05.2014 р. такий працівник іде у щорічну відпустку. Тривалість щорічної основної відпустки згідно з колективним договором становить 24 календарні дні. Як правильно розрахувати дні такої відпустки, якщо був період простою з вини працівника?
За робочий рік (з 01.04.2013 р. по 31.03.2014 р.) кількість календарних днів (за винятком святкових та неробочих днів відповідно до ст. 73 КЗпП), що включаються до стажу для надання основної щорічної відпустки, становить:
365 - 10 - 10 = 345 (к. дн.),
де 365 — кількість календарних днів за період роботи з 01.04.2013 р. по 31.03.2014 р. включно;
10 — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП;
10 — кількість календарних днів за період простою з вини працівника з 02.09.2013 р. по 06.09.2013 р. та з 25.11.2013 р. по 29.11.2013 р.
Визначимо, скільки календарних днів відпустки припадає на 1 відпрацьований календарний день:
24 : (365 - 10) = 0,0676 (к. дн.),
де 24 — кількість календарних днів основної щорічної відпустки, які належать працівнику за повністю відпрацьований робочий рік;
365 — кількість календарних днів за рік;
10 — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП.
Розрахуємо кількість днів основної щорічної відпустки за фактично відпрацьований час:
345 х 0,0676 = 23,322 ≈ 23 (к. дн.).
Як розрахувати відпускні, якщо в розрахунковому періоді був простій
Відповідно до ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується в розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки, установленої працівнику.
У свою чергу, згідно з абзацом шостим п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, час простою не з вини працівника, якщо його середній заробіток зберігався частково, з розрахункового періоду виключається.
Якщо ж простій стався з вини працівника, то він не оплачується та з розрахункового періоду середньої заробітної плати для визначення відпускних не виключається. А якщо за час простою за працівником зберігався середній заробіток, то з розрахункового періоду не виключається період простою не з його вини.
Важливо! З розрахункового періоду виключаємо простій не з вини працівника, що оплачується частково.
Із розрахункового періоду не виключаємо простій з вини працівника, а також простій не з його вини, якщо за ним зберігався середній заробіток.
Приклад 3. Працівник іде у щорічну основну відпустку з 28.04.2014 р. Розрахунковим періодом є квітень 2013 року — березень 2014 року. Заробітна плата, нарахована за 11 місяців розрахункового періоду, становить 18700 грн. З 01.11.2013 р. по 30.11.2013 р. працівник не працював у зв’язку з простоєм не з його вини та отримав за цей час оплату в розмірі 2/3 тарифної ставки. Оплата за час простою склала 1133,33 грн.
Загальна сума заробітку, що включається до розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми відпускних, — 18700 грн. Оскільки час простою не з вини працівника було оплачено з розрахунку 2/3 тарифної ставки, його сума не включається до розрахунку середньої заробітної плати.
Кількість календарних днів за розрахунковий період (квітень 2013 року — березень 2014 року) становить:
365 - 10 - 30 = 325,
де 10 — кількість святкових та неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період;
30 — кількість календарних днів за період простою підприємства не з вини працівника.
Середня заробітна плата для розрахунку відпускних дорівнює:
18700 грн. : 325 к. дн. = 57,54 грн.
Сума відпускних становить:
57,54 грн. x 24 к. дн. = 1380,96 грн.
Приклад 4. Працівник іде у щорічну основну відпустку з 22.04.2014 р. на 14 календарних днів. Розрахунковим періодом є квітень 2013 року — березень 2014 року. Заробітна плата, нарахована в розрахунковому періоді, становить 22500 грн. З 11.11.2013 р. по 22.11.2013 р. працівник не працював у зв’язку з простоєм з його вини, що не оплачувався.
Розрахунковим періодом у цьому випадку буде квітень 2013 року — березень 2014 року. При цьому дні перебування працівника у простої з його вини не виключають із розрахункового періоду. Середньоденна зарплата становитиме:
22500 грн. : (365 к. дн. - 10 к. дн.) = 63,38 грн.,
де 22500 грн. — сума заробітної плати за розрахунковий період квітень 2013 року — березень 2014 року;
365 — кількість календарних днів за період квітень 2013 року — березень 2014 року;
10 — кількість святкових та неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що припадають на період квітень 2013 року — березень 2014 року.
Сума відпускних дорівнює:
63,38 грн. х 14 к. дн. = 887,32 грн.
