Відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. При переведенні на роботу на інше підприємство сума грошової компенсації за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Об’єктом обкладення військовим збором (далі — ВЗ) є в тому числі, але не виключно доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховують (виплачують, надають) платнику у зв’язку з трудовими відносинами (див. п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; далі — ПКУ).
Заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ — це основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 ПКУ).
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95 основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Ураховуючи зазначене, сума компенсації за невикористані дні щорічних відпусток уключається до складу заробітної плати і підлягає обкладенню ВЗ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ВЗ до бюджету здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 % (п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Згідно з п.п. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податків, зобов’язаний утримувати ВЗ із суми такого доходу за його рахунок. Податок сплачується (перераховується) до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 ПКУ).
Обов’язок зі сплати ВЗ покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.
Моментом виплати такого доходу є дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що буде новим місцем роботи працівника. Тобто роботодавець, який розриває трудовий договір з працівником, повинен виконати всі функції податкового агента. А саме нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету ВЗ із суми такої компенсації, якщо вона нарахована після 03.08.2014 р., а також відобразити її в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
Підприємство, на яке перейшов працівник, не повинне утримувати ВЗ з отриманої суми компенсації при виплаті працівнику та відображати її розмір у формі № 1ДФ. Це справедливо і для ситуації, коли компенсація була перерахована підприємству до запровадження ВЗ, а виплачується в період дії такого збору.