Щодо коштів установи. Одразу відзначимо, що працівники фінінспекції перевіряють нарахування та виплату лікарняних, які здійснюють за рахунок коштів установи (п. 8.2 Методичних рекомендацій щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України, затверджених наказом Держфінінспекції від 14.12.2011 р. № 90). Нагадаємо, що підставою для виплати матеріального забезпечення через хворобу є листок непрацездатності (ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III, далі — Закон № 2240). При цьому в установі цей листок зберігають протягом трьох років (ст. 716 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5).
Виходить, що листок непрацездатності — основний документ, який підтверджує правомірність оплати днів непрацездатності працівника за основним місцем його роботи. До речі, представники фінінспекції обов’язково ознайомлюються із листками непрацездатності, про що і сказано у п. 8.1 вищезазначених Методичних рекомендацій. Тому в ситуації, про яку йдеться у запитанні, відсутність листка непрацездатності свідчить про безпідставне нарахування та виплату лікарняних. А це вже розглядається як порушення.
Зауважимо, що здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів за відсутності підтвердних документів може призвести до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі — КУпАП). За таке порушення посадовій особі загрожує штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 850 грн.).
Аби справа не дійшла до штрафів, до перевірки контролюючими органами треба виправитись. Як вже було відзначено, у такій ситуації йдеться про безпідставне використання бюджетних коштів. Виходить, що ці кошти слід повернути до установи. У подальшому такі кошти або залишаються у самій установі (при відновленні видатків за операціями поточного бюджетного року), або направляються до загального фонду бюджету (при відновленні видатків за операціями минулого бюджетного року).
Майте на увазі! Працівник — отримувач лікарняних, підставу для оплати яких загубили, не повинен постраждати. Тобто з нього суму таких лікарняних не можна стягувати. Справа у тому, що він виконав усі зобов’язання для оплати днів тимчасової непрацездатності: належним чином оформив листок непрацездатності та передав його до установи. Більш того, провини працівника у втраті листка непрацездатності та її наслідках також немає.
Зверніть увагу! Суму безпідставно оплачених лікарняних разом із сумою нарахованого на такі суми ЄСВ* стягують з працівника, винного у втраті листка непрацездатності.
* Тут і далі — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
У випадку, наведеному в запитанні, суми лікарняних та нарахованого на них ЄСВ повертає бухгалтер, оскільки саме він винен у втраті листка непрацездатності. При проведенні процедури зі стягнення пам’ятайте про норми ст. 128 та 136 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. У першій статті йдеться про обмеження розміру відрахування із заробітної плати працівника, а у другій — про покриття шкоди, заподіяної працівником.
Якщо фінінспекція виявить факт безпідставної оплати лікарняного (без листка непрацездатності), проводитиметься стягнення суми такого лікарняного із винної особи, а також накладатиметься адмінштраф на посадову особу.
ВІД РЕДАКЦІЇ
Щодо соцстрахівських коштів. Будьте уважні! Працівнику, винному у втраті листка непрацездатності, доведеться відшкодувати і суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплаченої за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС ТВП). Також він повертає до установи суму ЄСВ, нараховану на такий лікарняний.
Паралельно необхідно:
— письмово повідомити ФСС ТВП про факт виявленої помилки (п. 7.4 Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління ФСС ТВП від 18.01.2011 р. № 4). Письмове повідомлення складається у двох примірниках: один зберігають в установі, інший — у ФСС ТВП;
— виправити помилку у звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП. Якщо помилку було допущено в минулих кварталах звітного року, то коригуєте відповідні показники звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП. У разі коли помилку допущено в минулих роках, безпідставно нараховану суму допомоги відображаємо в рядку 3 таблиці I.
У разі виконання всіх перелічених вище дій штрафні санкцій до роботодавця не застосовуються. Якщо ж установа знехтує ними — доведеться готуватися до санкцій. За порушення порядку використання коштів ФСС ТВП роботодавцю-страхувальнику загрожує штраф у розмірі 50 % суми допомоги, не підтвердженої листком непрацездатності (ст. 30 Закону № 2240). Крім того, посадова особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 1655 КУпАП: порушення порядку використання коштів ФСС ТВП тягне за собою накладання штрафу у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 грн.).
