Приводом для написання цієї статті став лист, що надійшов до пошти нашої редакції.
«Молодий спеціаліст після закінчення ВНЗ у червні 2014 року був направлений на роботу до бюджетної організації. Став до роботи у серпні 2014 року згідно з направленням. При цьому він надав довідку про суму отриманого доходу за останній місяць навчання у ВНЗ (червень 2014 року). Його дохід у цьому місяці склав 916,48 грн., із них: стипендія — 830,00 грн., індексація — 86,48 грн. Який механізм надання та оплати відпустки випускникам, котрі навчалися у вищих навчальних закладах за державним замовленням? Чи обкладається така «оплачувана відпустка» ПДФО, ЄСВ та військовим збором?»
Перш ніж надати відповіді на поставлені запитання, зауважимо таке. Сьогоднішня консультація стосується нинішніх випускників — тих, хто закінчив ВНЗ та був направлений на роботу до вересня 2014 року, адже з 06.09.2014 р. набрав чинності новий Закон про вищу освіту. Він, на відміну від попередника (Закону № 2984), не містить норми про обов’язок випускника після закінчення навчання у ВНЗ за рахунок бюджетних коштів відпрацювати на державному (комунальному) підприємстві, в організації, установі не менше 3 років, а в разі відмови — відшкодувати бюджету повну вартість навчання. Крім того, власне Порядок № 992 було затверджено з метою реалізації права на роботу за фахом випускників ВНЗ відповідно до ст. 52 Закону про освіту. Однак з 06.09.2014 р. ст. 52 цього Закону також було змінено: норми про те, що випускники ВНЗ, котрі здобули освіту за кошти бюджету, направляються на роботу та зобов’язані відпрацювати за направленням і згідно з установленим порядком, немає.
Як здійснюватимуть працевлаштування випускників, котрі навчалися за бюджетні кошти, відповідно до нового Закону про вищу освіту? Чи й далі діятиме Порядок № 992? А може, його приведуть у відповідність до сьогоднішньої редакції ст. 52 Закону про освіту,оскільки «зобов’язалівку» щодо відпрацювання в ній скасовано?
Поживемо — побачимо. А поки що розглянемо порядок працевлаштування молодих спеціалістів, а точніше, питання надання відпустки молодим спеціалістам, які «встигли випуститися» до нововведень.
Трохи теорії
Основна проблема у випускників ВНЗ — працевлаштування. Хоча ця проблема в сьогоднішніх реаліях стосується не тільки їх. Як правило, студенти навчаються у ВНЗ безкоштовно (за бюджетні кошти) або за контрактом (за власні кошти чи за кошти інших осіб). При цьому порядок працевлаштування у них відрізняється (Указ № 77/96 — див. рис. 1 на с. 21).
Як бачимо, ті випускники, які навчалися за державним замовленням за бюджетні кошти, мають більше обов’язків порівняно зі студентами-контрактниками, а саме: вони будуть «зв’язані одним ланцюгом» із державою як мінімум 3 роки*.
* Причини, з яких угода про відпрацювання випускника ВНЗ за місцем призначення вважається розірваною, перелічені у пп. 9, 10 і 13 Порядку № 992. Окрім цього, деякі періоди зараховують до строку роботи за призначенням (пп. 11 і 12 Порядку № 922). Докладніше про працевлаштування та пільги для молодого спеціаліста див. консультацію в «ОП», 2009, № 22, с. 24.
Рис. 1. Порядок працевлаштування випускників ВНЗ залежно від джерела оплати за навчання
* У разі відмови випускник відшкодовує в установленому порядку повну вартість навчання. Однак законодавством України не передбачено порядку розрахунку вартості навчання і такого відшкодування.
Перш ніж рухатися далі, з’ясуємо, хто такий молодий спеціаліст. Основні риси, властиві йому, покажемо на рис. 2.
Рис. 2. Характерні ознаки молодого спеціаліста
Статус молодого спеціаліста зберігається за працівником протягом 3 років з моменту укладення трудового договору між ним та організацією-замовником.
Важливо! Випускники ВНЗ, яким присвоєно кваліфікацію спеціаліста з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими спеціалістами протягом трьох років з моменту укладення ними трудового договору із замовником. Час інтернатури до цього строку не включається (п. 2 Порядку № 992).
Подібне визначення молодого спеціаліста міститься і в ст. 197 КЗпП.
Порядок формування державних місць роботи
Про працевлаштування випускників ВНЗ піклується завчасно. Перш за все після зарахування осіб на навчання за державним замовленням керівництво ВНЗ укладає з ними угоди (додаток 1 до Порядку № 992).
Зрозуміло, перш ніж запропонувати випускнику роботу, у ВНЗ має бути інформація про такі місця роботи (посади). За рік до закінчення навчання міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, державні організації та установи, уповноважені Кабміном (державні замовники), укладають договори з виконавцями держзамовлення відповідно до кількості замовлених місць і подають міністерствам та відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні ВНЗ, котрі виконують державне замовлення (виконавці держзамовлення), перелік місць працевлаштування та умов, які вони зобов’язуються забезпечити випускникові (житло, розмір зарплати, інші соціальні гарантії). Замовники несуть відповідальність за достовірність наданої інформації про потребу у фахівцях (п. 5 Порядку № 922).
Якщо спростити, то схематично це має такий вигляд (див. рис. 3):
Рис. 3. Етапи «проходження» держзамовлення
Усе це свідчить про те, що вже за рік до закінчення навчання «державний» випускник знав, куди його направлять на роботу та на яких умовах, оскільки не пізніш як за рік до закінчення навчання керівництво ВНЗ пропонує випускникові посаду відповідно до угоди. При цьому оформляють картку працевлаштування випускника (додаток 2 до Порядку № 992) у двох примірниках. Один примірник залишається у ВНЗ, другий надсилають організації-замовнику. Замовник, у свою чергу, підтверджує достовірність надісланого ним переліку місць працевлаштування випускників. Зробити це він має не пізніш як за 2 місяці до закінчення навчання (п. 18 Порядку № 992).
Після закінчення навчання випускнику вручають диплом, направлення на роботу (додаток 3 до Порядку № 992) і видають належні йому кошти, які перераховано організацією-замовником. Зробити це повинні протягом 7 днів після закінчення ВНЗ.
Після того як ВНЗ сказав «прощавай» своєму студентові, той опиниться у розпорядженні організації-замовника. Молодий спеціаліст має прибути до місця призначення у строк, зазначений у направленні на роботу (п. 20 Порядку № 992).
Порядок працевлаштування молодого спеціаліста
Направлення на роботу є підставою для укладення трудового договору між випускником та організацією-замовником. Складається воно з двох частин: власне направлення та повідомлення до нього. Повідомлення необхідно повернути у 5-денний строк після укладення трудового договору.
Зверніть увагу! Під час прийняття на роботу молодих спеціалістів строк випробування не встановлюють (ст. 26 КЗпП).
Після укладення трудового договору на молодих спеціалістів поширюються всі види соціального захисту, передбачені колективним договором працівників підприємства, установи, організації. Бонусом від роботодавця для випускників-«червонодипломників» може бути вища зарплата (у межах діапазону посадових окладів). А от про одну соціальну гарантію, що згадувалася в листі читача, поговоримо докладніше.
Про першу відпустку
Перш ніж отримати диплом про вищу освіту, студент наполегливо працював: «гриз граніт науки», зубрив білети перед держіспитами, писав днями-ночами дипломну роботу або проект, складав іспити й захищав свою дипломну роботу (проект). Сили його виснажені. А ставати до роботи потрібно сповненим сил, після відпочинку. Отже, потрібен відпочинок, щоб відновити ці сили. І такий відпочинок передбачено законодавством.
Важливо! Випускникам ВНЗ, які навчалися за державним замовленням та отримали направлення на роботу, після закінчення навчального закладу надають відпустку тривалістю 30 календарних днів (п. 24 Порядку № 992).
За час відпустки молодим спеціалістам виплачують допомогу в розмірі академічної або соціальної стипендії, яку вони отримували за останній місяць навчання у ВНЗ (окрім додаткової соціальної стипендії, яку виплачують особам, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи). Джерело виплати — кошти організації-замовника.
На нашу думку, розмір оплати такої відпустки слід обчислювати виходячи з розміру самої стипендії та не брати до уваги суму нарахованої індексації, адже Порядок № 992 не містить додаткових уточнень із цього приводу.
Чи всю суму допомоги, нараховану за відпустку, отримає молодий спеціаліст? Продовжуємо з’ясовувати.
Раз податок, два податок... А що залишилося?
Із недавнього часу кількість обов’язкових податків та внесків збільшилася. Як і що утримувати з допомоги за час відпустки, яка надається молодим спеціалістам перед їх працевлаштуванням, розберемося по черзі.
ПДФО. Сума стипендії (включаючи суму її індексації, нарахованої відповідно до закону), що виплачується з бюджету, але не перевищує у 2014 році 1710,00 грн., не включається до оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.26 ПКУ). Суму перевищення за її наявності оподатковують за ставкою ПДФО 15 (17) %.
А от при оплаті періоду відпустки молодим спеціалістам порядок оподаткування відрізняється. Як ми зауважили вище, молодим спеціалістам після закінчення навчального закладу надають відпустку тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки їм виплачують допомогу в розмірі академічної або соціальної стипендії за рахунок замовника. Отже, організація-замовник за час відпустки виплачує зі «своєї кишені» не стипендію, а допомогу.
Оскільки сума академічної або соціальної стипендії, що виплачується за рахунок замовника молодим спеціалістам, які отримали направлення на роботу після закінчення ВНЗ, не підпадає під дію п.п. 165.1.26 ПКУ, вона включається до складу оподатковуваного доходу. Тому з її суми слід утримати ПДФО в розмірі 15 (17) % (див. роз’яснення в категорії 103.02 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (zir.minrd.gov.ua)).
Таким чином, допомогу в розмірі стипендії за час відпустки після закінчення навчального закладу обкладають ПДФО.
ЄСВ. Допомогу, що виплачується молодим спеціалістам за час відпустки після закінчення навчального закладу, включено до переліку видів виплат, на які роботодавці не нараховують ЄСВ (п. 15 Переліку № 1170). Тому нараховувати ЄСВ «зверху» та утримувати «знизу» не потрібно.
Військовий збір. Об’єктом обкладення військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат чи інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платникові у зв’язку з трудовими відносинами (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Ми вважаємо: допомогу в розмірі стипендії, що виплачується за рахунок замовника молодим спеціалістам, які отримали направлення на роботу після закінчення ВНЗ, не обкладають військовим збором, оскільки:
— випускник ВНЗ перебуває в оплачуваній відпустці, але трудовий договір з установою-замовником ще не укладений (не набрав чинності);
— сума допомоги за час такої відпустки є соціальною гарантією та не входить до складу заробітної плати.
Висновки:
— Випускникам ВНЗ, які навчалися за держзамовленням та направляються на роботу, після закінчення навчального закладу надають відпустку тривалістю 30 календарних днів.
— За час відпустки молодим спеціалістам виплачують допомогу в розмірі академічної або соціальної стипендії за рахунок коштів організації-замовника.
— Сума допомоги за час відпустки молодих спеціалістів обкладається ПДФО та не обкладається ЄСВ і військовим збором.
Використані документи і скорочення
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Указ № 77/96 — Указ Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23.01.96 р. № 77/96.
Закон про освіту — Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.
Закон № 2984 — Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III.
Закон про вищу освіту — Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII.
Порядок № 992 — Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затверджений постановою КМУ від 22.08.96 р. № 992.
Перелік № 1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.
ВНЗ — вищий навчальний заклад.
ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.
