Коли лікарняний не підлягає оплаті
Працівник перебував на лікарняному з 30 березня по 7 квітня 2015 року. Заробітна плата, нарахована за фактично відпрацьовані дні березня, склала 950,00 грн. Оскільки на момент нарахування заробітної плати за березень 2015 року не була відома загальна сума доходу, ЄСВ нарахували на фактичну суму заробітної плати. У квітні працівник надав лікарняний листок, проте виявилось, що він оплаті не підлягає. Чи потрібно в такому разі дотримуватися вимоги про сплату ЄСВ з мінзарплати, якщо працівник працевлаштований за основним місцем роботи?
У такій ситуації в місяці надання лікарняного (квітень 2015 року) установі необхідно донарахувати та сплатити до бюджету суму ЄСВ за березень 2015 року. Суму доплати визначають шляхом множення ставки ЄСВ, визначеної для установи згідно з класом профризику виробництва (для бюджетних установ — 36,3 %), на різницю між мінімальною заробітною платою (далі — МЗП), що діє в березні 2015 року (1218 грн.), і сумою зарплати за фактично відпрацьовані дні в березні 2014 року (далі — різниця).
Допомогу за 2014 рік нараховано у 2015 році
У березні 2015 року працівнику нараховано лікарняні за період з 29 грудня 2014 року по 27 лютого 2015 року. Він працевлаштований за основним місцем роботи. Чи потрібно застосовувати вимогу про ЄСВ з МЗП до суми грудневих лікарняних, якщо з урахуванням цієї суми дохід грудня 2014 року менше МЗП?
Ні, не потрібно. Щодо доходів за 2014 рік вимога про сплату ЄСВ з МЗП не працює. Застосовуєте її тільки при нарахуванні ЄСВ на доходи, нараховані у 2015 році за періоди 2015 року.
Лікарняний + «свій рахунок» = 33,2 %
Працівник з 2 по 17 березня перебував на лікарняному, а з 18 по 31 березня 2015 року — у відпустці без збереження заробітної плати. Сума лікарняних не перевищує МЗП. За якою ставкою нараховувати ЄСВ на різницю?
Якщо до бази справляння ЄСВ за відповідний місяць входять тільки лікарняні, на різницю нараховуйте ЄСВ за ставкою, установленою для лікарняних.
Якщо крім лікарняних працівнику нараховувалися зарплатні виплати, наприклад премію за підсумками роботи минулого місяця, на різницю нараховуйте ЄСВ за ставкою, встановленою установі згідно з класом профризику виробництва (тобто зарплатною ставкою, для бюджетних установ — 36,3 %).
АТО і МЗП
Працівник, який проживає в зоні АТО, відпрацював частину місяця і зник (не виходить на зв’язок). Причину невиходу на роботу з’ясувати не вдається. Чи потрібно в цьому випадку застосовувати вимогу про ЄСВ з МЗП?
Оскільки працівник не повідомив установу про причину своєї відсутності на роботі, остання зобов’язана застосувати вимогу про ЄСВ з МЗП, якщо в місяці, не відпрацьованому повністю, сума заробітної плати нижче МЗП.
Якщо згодом працівник надасть документ, що підтверджує його хворобу, то установі необхідно буде відкоригувати суму нарахованого ЄСВ, ураховуючи суму лікарняних.
Зміна статусу «основний працівник ↔ сумісник»
Як виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП, якщо працівник в одному місяці був:
— звільнений з основного місця роботи (з роботи за сумісництвом), а потім прийнятий на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи);
— переведений з основного місця роботи (з роботи за сумісництвом) на роботу за сумісництвом (на основне місце роботи), тобто без припинення трудових відносин?
У місяці зміни статусу роботи «основна робота → сумісництво» («сумісництво → основна робота») як із припиненням трудових відносин, так і при переведенні вимогу про ЄСВ з МЗП виконувати не потрібно. Це пояснюється тим, що, вимога про ЄСВ з МЗП не працює, по-перше, щодо доходів сумісника, по-друге, для доходів основного працівника за місяць, який був відпрацьований не повністю у зв’язку з прийняттям (звільненням) або переведенням з основного місця (на основне місце) роботи.
Перерва в роботі
Працівник був звільнений 6 березня 2015 року, а потім знову прийнятий на роботу 30 березня 2015 року до тієї самої установи. Чи потрібно в цьому випадку виконувати вимогу про ЄСВ з МЗП у місяці звільнення/прийняття?
У наведеній ситуації з МЗП необхідно порівняти загальну суму доходу, тобто дохід, нарахований за період роботи до звільнення, слід скласти з доходом, нарахованим за період роботи після прийняття на роботу. Якщо його сума менше МЗП, застосовується вимога про ЄСВ з МЗП.
Замість зарплати нараховуємо лікарняні
Працівнику в лютому 2015 року нараховано зарплату за всі дні за графіком роботи. Проте в березні цього року він надав листок непрацездатності, що свідчить про його хворобу з 23 по 27 лютого 2015 року. У зв’язку з цим зарплату за 5 днів лютого сторнували і нарахували оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності. Як нарахувати ЄСВ?
З метою дотримання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП суму сторнованої зарплати за дні лютого, на які припадає хвороба працівника, відносьте до доходу за лютий 2015 року. Тобто з лютневою МЗП (1218 грн.) порівнюєте суму доходу у вигляді зарплати за лютий (з урахуванням коригування) і лікарняні за лютий. Якщо загальна сума доходу менше МЗП, то необхідно донарахувати ЄСВ на різницю в березні 2015 року.
Працівник отримав статус інваліда
Після тривалої хвороби 6 березня 2015 року працівнику установи встановлено інвалідність (надав довідку з акта огляду в МСЕК). До роботи він став 11 березня 2015 року. Загальна сума лікарняних, нарахованих за період до встановлення інвалідності, і зарплати менше МЗП. Чи потрібно виконувати вимогу про ЄСВ з МЗП?
Вимога про ЄСВ з МЗП не працює для доходів працівників-інвалідів, працевлаштованих на підприємствах, в установах та організаціях. Тому ЄСВ за ставкою 8,41 % нараховуйте на фактичну суму зарплати за період після встановлення інвалідності. Сума лікарняних, нарахованих працівнику до встановлення інвалідності, — це дохід тільки за частину місяця, тому порівнювати його з місячним розміром МЗП ми не можемо. Таким чином, ЄСВ за ставкою 33,2 % нараховуйте на фактичну суму лікарняних.
