У розрахунковому періоді немає заробітку через мобілізацію: як розрахувати лікарняні
Працівник був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 18 березня 2014 року, а демобілізувався 06 березня 2015 року (середньоденний заробіток, за яким оплачувався період мобілізації, — 175 грн.). З 10.03.2015 р. він став до роботи, а з 30.03.2015 р. по 03.04.2015 р. включно хворів. Страховий стаж становить 11 років. Посадовий оклад — 3500 грн.
Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є останні шість календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю хвороби. При цьому місяці розрахункового періоду (з 1-го по 1-ше число), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключають з такого періоду. Середньоденний заробіток для оплати листка непрацездатності обчислюють діленням нарахованої зарплати за розрахунковий період на кількість відпрацьованих днів у такому періоді (п. 14 Порядку № 1266*).
Відповідно до п. 10 Порядку № 1266 якщо в розрахунковому періоді не було заробітку з поважної причини або хвороба настала в перший робочий день, середньоденну зарплату обчислюють виходячи з посадового окладу. Проте в розумінні цього Порядку такими винятковими поважними причинами є:
— тимчасова непрацездатність;
— декретна відпустка;
— відпустка для догляду за дитиною до 3 (6) років.
В описаній ситуації в розрахунковому періоді немає даних (заробітку та відпрацьованих днів) для розрахунку «лікарняної» середньої зарплати. Проте згідно зі ст. 18 і 19 Закону № 1105** немає підстав для відмови в наданні застрахованій особі матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, передбачено законодавством і не може вважатися неповажною причиною відсутності зарплати в розрахунковому періоді. Тому розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності слід провести відповідно до п. 10 Порядку № 1266, тобто виходячи з місячної тарифної ставки (окладу).
У цьому випадку середньоденну (середньогодинну) зарплату розраховують діленням посадового окладу на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві. У свою чергу, середньомісячну кількість робочих днів (годин) визначають діленням кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу в розрахунковому періоді на кількість місяців цього періоду.
Зробимо розрахунки:
1. Знайдемо середньомісячну кількість робочих днів:
(22вересень 2014+ 23жовтень 2014+ 20листопад 2014+ + 23грудень 2014+ 20січень 2015+ 20лютий 2015) : 6 міс. = 21,33 роб. дн.
2. Знайдемо середньоденний заробіток:
3500 грн. : 21,33 роб. дн. = 164,09 грн.
3. Сума лікарняних становить: 164,09 грн. х 5 роб. дн. = 820,45 грн.
Частина розрахункового періоду не відпрацьована внаслідок мобілізації: як розрахувати декретні
Працівниця була звільнена з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, 06.03.2015 р. (середньоденний заробіток — 150 грн.). З 10 березня 2015 року вона стала до роботи. Працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами 27.04.2015 р. тривалістю 126 к. дн.
Розрахунковий період для обчислення середньої зарплати — останні 6 календарних місяців (менший фактично відпрацьований період, з 1-го по 1-ше число) перед виходом у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (пп. 4 і 5 Порядку № 1266).
У розрахунку середньої «декретної» зарплати беруть участь виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час, з яких сплачено ЄСВ.
З 18.03.2014 р. по 28.02.2015 р. із середнього заробітку працівників стягувався ЄСВ*, частина якого спрямовувалася на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Починаючи з березня 2015 року з такої виплати ЄСВ не справляється на підставі ч. 7 ст. 7 Закону № 2464**.
* Зверніть увагу: під питанням ЄСВ, що було нараховано та утримано із середнього заробітку мобілізованих за січень і лютий 2015 року. Якщо Мінсоцполітики прийме рішення його компенсувати, то роботодавці сторнують ЄСВ за цей період, а отже, не можна буде і включати період військової служби в січні — лютому 2015 року до розрахункового періоду. — Прим. ред.
Таким чином, середній заробіток, з якого справлявся ЄСВ, бере участь у розрахунку середньоденної зарплати. Дні, що припадають на період військової служби під час мобілізації, на особливий період, за який нарахований середній заробіток, з якого сплачено ЄСВ, не виключають з розрахункового періоду.
Середній заробіток мобілізованого працівника, який компенсують з бюджету і з якого не справляється ЄСВ, не бере участі в розрахунку середньоденної зарплати. Період мобілізації (календарні дні), за який із середнього заробітку не справляється ЄСВ, слід виключити з розрахункового періоду. Аргумент — перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період, передбачено законодавством і не може вважатися неповажною причиною відсутності зарплати в розрахунковому періоді.
Військова служба за призовом під час мобілізації та страховий стаж
Працівник був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 18 березня 2014 року, а демобілізувався 17 березня 2015 року. З 18.03.2015 р. він став до роботи, а з 30.03.2015 р. по 03.04.2015 р. включно хворів. Чи включається період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, до страхового стажу для отримання страхових виплат від Фонду соціального страхування?
Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і за який щомісячно сплачувалися нею і роботодавцем або нею страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок (абз. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 1105). Таким чином, до страхового стажу для розрахунку лікарняних потрапляють періоди, за які сплачувався ЄСВ, що розподіляється у тому числі і на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, отримують виплати від роботодавця (середній заробіток за період мобілізації згідно зі ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII) і Міноборони (грошове забезпечення згідно з постановою КМУ від 09.04.2014 р. № 111, далі — постанова № 111). Тому потрібно з’ясувати, чи сплачувався ЄСВ з вищезазначених виплат.
З 18.03.2014 р. по 28.02.2015 р. із середнього заробітку працівників справлявся ЄСВ (з урахуванням виноски «*» на с. 12), частина якого спрямовувалася на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Починаючи з березня 2015 року з такої виплати ЄСВ не справляється на підставі ч. 7 ст. 7 Закону № 2464.
Військові частини виплачують військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, грошове забезпечення згідно з постановою № 111 (ср. ). Така виплата є об’єктом нарахування ЄСВ ( абз. 1 ч. 6 ст. 8 Закону № 2464). Проте страхові внески розподіляють тільки на пенсійне страхування і страхування з безробіття (п. 2 додатка до постанови КМУ від 26.11.2014 р. № 675). Отже, з грошового забезпечення військовослужбовців страхові внески не надходять до Фонду соціального страхування, тому строк перебування на військовій службі зараховують до страхового стажу для призначення пенсії, але не зараховують до страхового стажу для розрахунку лікарняних.
Таким чином, однозначно можна стверджувати, що період з 18.03.2014 р. по 31.12.2014 р. включається до страхового стажу як період, за який сплачено ЄСВ із середнього заробітку за місцем роботи, у тому числі на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Щодо січня — лютого 2015 року чекаємо остаточного рішення.
