Теми статей
Обрати теми

«Хвиля» нововведень у трудовому законодавстві: «тримаємо» впевнено

Бєлєвцова Людмила, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)
Тренд цього зимового періоду — зміни. Вони без перебільшення вирують у нашій країні та підкидають новинки навіть у, здавалося б, непорушні законодавчі норми. Наприклад, зміни стрімко увірвалися до трудового законодавства — правового поля, з яким кадровики мають справу кожного дня. З найбільш помітними з них ми вже ознайомилися у перших номерах «ОП». Але спеціалісту кадрової служби ще зарано говорити «Фух!». Справа у тому, що законами внесені «точкові» зміни до вже існуючих нормативних документів, які складно відстежити. Складно, але можливо, що і підтверджує ця стаття — у ній ми зібрали ще одну порцію «трудових» змін.

Путівки та дитячі подарунки від соцстраху: ніби є, а ніби — ні

Багато років поспіль працівники як застраховані особи мали змогу оздоровитися в санаторіях за соцстрахівські кошти. Більше того, путівки «світили» і членам сім’ї (у тому числі дітям) працівників. Хтось активно користувався таким благом, дехто був скромніший і все відкладав на потім… А даремно, адже з 01.01.2015 р. завдяки змінам, що приніс із собою Закон № 77 (ср. ), такий бонус не дістанеться нікому, принаймні за кошти соцстраху. Інтригу підігріли — тепер докладніше.

З 01.01.2015 р. соцстрах здійснює оплату тільки лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм. Саме такий вид «оздоровчого» матеріального забезпечення вказаний у відкоригованому п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону про соцстрахування.

Як бачимо, до початку цього року Фонд соцстраху був більш «щедрим». Так, він фінансував принципово інший спектр путівок — на санаторно-курортне лікування застрахованих осіб і навіть членів їх сімей. По суті, підстави для надання соцстрахівських путівок значно звужені.

І це ще не все, адже чималою популярністю у працівників користувалися дитячі путівки та дитячі новорічні подарунки за соцстрахівські кошти.

Важливо! З 01.01.2015 р. Фонд соцстраху не оплачує путівки до дитячих оздоровчих закладів та дитячі новорічні подарунки. Натомість законодавець наполегливо радить роботодавцю положення з приводу дитячого оздоровлення та придбання новорічних подарунків для дітей прописати у колективному договорі.

Про це зараз ідеться у двох нормативних документах — у ч. 3 ст. 7 Закону про колдоговори та ч. 3 ст. 24 Закону про оздоровлення дітей.

Та чи має право бюджетна установа прописати подібний пункт у своєму колективному договорі? На нашу думку — ні, а згадані норми можуть бути врегульовані колективним договором лише госпрозрахункового підприємства. Обґрунтуємо свою позицію.

По-перше, можливість «оздоровчо-подарункового» пакета для дітей у колективному договорі прописали серед складових додаткових, порівняно із чинним законодавством, гарантій. Як відомо, бюджетна установа фінансує лише обов’язкові гарантії, прямо передбачені нормативно-правовими актами, притаманними її сфері. У цьому контексті в нагоді стане консультація фахівця Мінсоцполітики «Колдоговором держоргану передбачено додаткові види матдопомоги: чи правомірно це» // «ОП», 2014, № 11, с. 13.

По-друге, до «бюджетних» кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи (п. 20 Порядку № 228). Забезпечення ж працівників дитячими оздоровчими путівками та новорічними подарунками аж ніяк не можна прив’язати до діяльності установи.

Та і взагалі, про які додаткові гарантії може йти мова в умовах тотальної економії? Звідси й «росте» наведений нами висновок.

Зверніть увагу! Роботодавці-бюджетники не наділені повноваженнями прописувати у колективному договорі положення про дитяче оздоровлення та надання дитячих новорічних подарунків. Надію у фінансуванні такого питання покладаємо на «вправність» профспілки.

 

Прийняття на роботу — без посвідчення застрахованої особи

Оформлення нового працівника починається з надання ним усіх належних документів. У 2015 році не вимагайте від новачка посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Справа у тому, що дія норми про обов’язкове пред’явлення такого посвідчення при працевлаштуванні призупинена Законом № 76 (ідеться про призупинення застосування п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону про ЄСВ).

Також нагадаємо, що зараз багато працівників мають свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (постанова КМУ від 22.08.2000 р. № 1306). Так ось пересвідчитись у наявності саме такого свідоцтва цілком доречно при його працевлаштуванні.

У контексті працевлаштування працівників зауважимо, що з 01.01.2015 р. діє новий механізм із допуску їх до роботи. Зокрема, ідеться про обов’язкове видання наказу про прийняття на роботу та повідомлення фіскалів. Останні новини щодо цього питання ви можете дізнатися, переглянувши «ОП», 2015, № 3, с. 22.

 

Заводимо трудову книжку для стажистів

Якщо працівник проходить стажування в установі, то відомості про це заносять до його трудової книжки. При цьому саме установа — база стажування заводить трудову книжку (коли студент-стажист не має цього документа) та вносить до неї запис про стажування. Тепер така норма закріплена у ст. 48 КЗпП (зміни внесені Законом № 77). У ст. 48 цього Кодексу сказано, що трудову книжку для студента-стажиста оформлюють не пізніше 5 днів після початку проходження стажування.

Відзначимо, що це черговий крок нормотворців впорядкувати механізм ведення трудових книжок стажистів. А розпочато його ще у 2013 році, коли деталі оформлення трудових книжок для студентів-стажистів прописали в Інструкції № 58.

Тобто про деталі оформлення трудової книжки для студента-стажиста йдеться саме в Інструкції № 58. Цікаво, що п. 2.2 цієї Інструкції на заповнення трудової книжки (внесення запису) відведено тижневий строк.

 

Витрати на охорону праці у колдоговорі: прописуємо, хто скільки може

Безперечно, кадровик — ас із положень колективного договору, адже у ньому як мінімум фігурують умови праці працівників. Цікавиться спеціаліст кадрової служби і охороною праці. До чого це ми? Ви знаєте, що у колективному договорі є розділ, присвячений охороні праці в установі. Так ось до нього доведеться вносити зміни! А тепер про все докладніше.

Прописувати у колективному договорі обсяги фінансування заходів з охорони праці (принаймні в обсягах, передбачених законодавством) зобов’язує ст. 20 Закону про охорону праці. Вимога цієї статті залишалася без змін.

Проте Закон № 77 змінив самі обов’язкові мінімальні розміри такого фінансування. До 01.01.2015 р. витрати на охорону праці у бюджетній установі передбачалися у відповідному бюджеті та складали не менше 0,2 % фонду оплати праці (ч. 4 ст. 19 Закону про охорону праці).

Як звучить ця норма з 01.01.2015 р.? В установах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей установи. Уточнення з цього приводу містить п. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015. У ньому зазначено, що норма ч. 4 ст. 19 Закону про охорону праці застосовується у порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів. Наразі Уряд ще не затвердив такий порядок.

Виходить, якщо у колективному договорі установи йшлося про розмір витрат на охорону праці у розмірі 0,2 % фонду оплати праці, то такий пункт треба виправити — прописати, що такі витрати здійснюють з урахуванням фінансових можливостей установи.

 

Пенсійні перетворення

Закон № 76 відкоригував відсотковий розмір від зарплати при призначенні «спецпенсій» працівникам певних напрямків діяльності. Так, з 01.01.2015 р., зокрема, держслужбовцям пенсії призначаються в розмірі 60 % (замість 70 %) суми їх заробітної плати (ст. 37 Закону про держслужбу). Таке зменшення стосується також інших категорій працівників, яким пенсію призначають згідно з цим Законом: посадових та службових осіб органів місцевого самоврядування, журналістів державних та комунальних засобів масової інформації тощо. Таке ж зменшення пенсійного забезпечення зачіпає прокурорів і слідчих, суддів (ст. 501 Закону України від 05.11.91 р. № 1789-XII та ст. 138 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI). У той же час з початку 2015 року науковим та нау­ково-педагогічним працівникам пенсії призначають у розмірі 60 % (замість 80 %) заробітної плати (ст. 24 Закону України від 13.12.91 р. № 1977-XII).

Увага! Наведене зменшення стосується лише працівників, які звертаються за призначенням пенсії або набувають право на таку пенсію з 01.01.2015 р.

Повернемося ще раз до Закону про держслужбу, а конкретніше до його ст. 371. Тепер у ній прописано, що перерахунок пенсій держслужбовців здійснюється за порядком, який повинен затвердити КМУ (на цей час порядок не затверджений). Нагадаємо, що до останніх змін перерахунок проводили, зокрема, при підвищенні зарплати у працюючих держслужбовців.

Поговоримо про ще один момент пенсійних змін. Ще минулого року особи, які досягли передпенсійного віку та зареєстровані у центрі зай­нятості, при дотриманні умов ст. 49 Закону про зайнятість могли достроково вийти на пенсію. З 01.01.2015 р. про пенсію за такими умовами та підставами можна не мріяти — згадана норма просто скасована. Працівники, які встигли вийти на пенсію на підставі такої норми, продовжують отримувати пенсію за умови, що вони не працюють.

 

Не проходьте повз інших цікавих моментів

У трудовому законодавстві відбулися й інші трансформації, на які варто звернути увагу кадровику. Помандруємо по них і ми:

— за укладання трудового договору з роботодавцем у селі або селищі молодому спеціалісту виплачували адресну допомогу та надавали житло. Але з 01.01.2015 р. таких преференцій більше немає — Закон № 76 вилучив ст. 28 Закону про зайнятість. Ще «живий» Порядок, який розкривав надання допомоги (постанова КМУ від 11.07.2013 р. № 587). Проте це до «інвентаризації» нормативки Урядом;

— з 01.01.2015 р. у ст. 492 КЗпП (внесено зміни Законом № 77) чітко закріплено, що при скороченні чисельності (штату) працівників необхідно інформувати лише про масове вивільнення працівників, а не про поодинокі випадки скорочення персоналу. Саме такої процедури і вимагає ст. 48 Закону про зайнятість. До речі, покрокову «шпаргалку» зі скорочення персоналу див. у статті експерта в «ОП», 2014, № 10, с. 22.

 

Якщо трудове законодавство порушується…

Здебільшого норма законодавства краще дотримується, якщо за її «рядками» прописана відповідальність. Таку істину і пригадав законодавець наприкінці 2014 року, коли прийняв Закон № 77 та суттєво збільшив штрафи за неналежне дотримання законодавства про працю. Насправді у підвищенні штрафних санкцій є й інша більш висока ідея — за допомогою такого «батога» змусити роботодавців легалізувати фактичну зайнятість (а відтак і зарплати) працівників. Говорити, чи допоможе це, ще зарано.

Але саме час розповісти про фінансову (за КЗпП) та адміністративну відповідальність (за КпАП) у разі порушення норм законодавства про працю. Зверніть увагу, що подекуди «промахи» в оформленні трудових відносин та їх подальшому супроводі можуть обернутися негативними штрафними наслідками. Які саме та чим це погрожує — дізнайтеся зі с. 6 цього спецвипуску.

Знайшли неточність у кадрово-трудових справах? Тоді виправляйтесь — у такому разі існує шанс, що санкції оминуть вас! Але, як показує досвід, виявляють неточності вже контролери, і тоді не уникнути неприємних наслідків. Майте на увазі, що з 01.01.2015 р. фінансові санкції за ст. 265 КЗпП накладає Держпраці згідно з Порядком, який повинен затвердити КМУ (зараз не затверджений). Єдина відмінність: штрафи за правопорушення, вказані в абзаці другому ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. п. 1 таблиці, наведеної на с. 6 цього номера), органи Держпраці накладають без здійснення держнагляду (контролю) на підставі рішення суду. За виконанням постанов органів Держпраці слідкує Державна виконавча служба.

Доречно відзначити, що з 01.01.2015 р. кон­троль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють Держпраці та ДФСУ. Більше немає таких безпосередніх повноважень, зокрема, у Мінсоцполітики. А ось профспілки здійснюють лише громадський контроль, як це і передбачено п. 12 ст. 247 КЗпП та ст. 21 Закону про профспілки. Такі зміни внесені Законом № 77 до ст. 35 Закону про оплату праці.

Рішення про накладання адмінштрафу за правопорушення, вказані у ч. 1 — 4 ст. 41 КпАП, приймає суд.

Увага! Сплата фінансових санкцій не звільняє роботодавця від обов’язку усунути порушення законодавства про працю.

Будьте уважними, у тому числі і до новинок трудозаконодавства, і тоді штрафи вам не страшні!

 

Використані документи

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон № 76 — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

Закон № 77 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII.

Закон про Держбюджет-2015 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII.

Закон про держслужбу — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.

Закон про ЄСВ — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Закон про колдоговори — Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII.

Закон про оздоровлення дітей — Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 р. № 375-VI.

Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

Закон про профспілки — Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 р. № 1045-XIV.

Закон про соцстрахування — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Порядок № 228 — Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі