На практиці багато працівників трудиться в умовах ненормованого робочого дня (далі — НРД). Які основні ознаки такого режиму? Праця співробітника не піддається точному обліку у часі, він виконує роботу понад нормальну тривалість робочого дня. Про визначення НРД ідеться в Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7 (далі — Рекомендації № 7).
Зупинятися на цьому визначенні не будемо, але відзначимо, що робота в умовах НРД притаманна і водіям. Про це прямо сказано у п. 2.10 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 р. № 340 (далі — Положення № 340).
У цьому пункті йдеться про установлення НРД лише водіям легкових автомобілів. Але насправді НРД установлюють і водіям вантажних автомобілів, і водіям автобусів. Підстава: запровадження НРД — прерогатива роботодавця (лист Мінсоцполітики від 24.09.2013 р. № 825/13/156-13 // «ОП», 2013, № 24, с. 5ср. ). Звісно, що таке рішення повинно бути обґрунтованим.
Також у п. 2.10 Положення № 340 відзначено, що робота в зазначених умовах компенсується водіям шляхом:
— надання щорічної додаткової відпустки — мається на увазі щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці працівникам з НРД, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Її тривалість становить до 7 календарних днів;
— оплати у випадках, передбачених законодавством. Щоб зрозуміти, чи виплачувати її водію, перш за все треба поглянути на нормативно-правовий документ, за яким здійснюється оплата праці працівникам вашої галузі. Наприклад, доплата за НРД розміром 25 % тарифної ставки за відпрацьований час установлюють водіям, які зайняті обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів (додаток 3 до наказу Мінпраці від 02.10.96 р. № 77), а також водіям: навчальних закладів (п.п. 4 п. 4 наказу МОН від 26.09.2005 р. № 557), закладів культури (п.п. 5 п. 2 наказу Мінкультури від 18.10.2005 р. № 745), закладів охорони здоров’я (при цьому для них доплату за роботу в нічний час проводять на загальних підставах, п.п. 3.4.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519). Перед запровадженням такої доплати перевірте тип автомобілей, водіям яких її дозволено установлювати.
Важливо! Перелік посад і професій працівників з НРД прописують у додатку до колективного договору (п. 7 Рекомендацій № 7). Також доцільно прописати вимогу про НРД у посадовій інструкції працівника та трудовому договорі. Тоді новоприйнятий працівник, розписуючись у цих документах, буде проінформований про його роботу в умовах НРД.
Зауважимо, що у колективному договорі вказують конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за НРД (п. 3 Рекомендацій № 7), розмір доплати за такі умови (якщо це передбачено на нормативному рівні) та кількість годин перепрацьованого часу в умовах НРД (для водіїв, п. 2.10 Положення № 340). При установленні конкретної тривалості згаданої відпустки враховують періодичність виконання робіт понад установлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконання робіт.
Пам’ятайте! На працівників, які працюють в умовах НРД, поширюється установлений в закладі (установі, організації) режим робочого часу. У зв’язку з цим роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад установлену тривалість робочого часу.
Тепер щодо обліку ненормованого робочого часу. Тут пам’ятайте: часи, відпрацьовані працівником понаднормово як ненормований робочий час, не оплачують, їх лише компенсують способами, наведеними вище.
Зверніть увагу! У табелі обліку використання робочого часу не відображають години, перепрацьовані в режимі НРД.
Так, у табелі вказують тривалість робочого дня згідно із встановленою для нього нормою. Наприклад, водій працює за 8-годинним робочим днем. У такому разі у табелі ставлять саме 8 відпрацьованих годин навіть за умови, що працівник працював «ненормовано» в цей день.
Зауважимо щодо п. 6.8 Положення № 340: робочий час водіїв з НРД обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах).
Важливо! Окремий облік часу, протягом якого працівник виконував роботу на умовах НРД, не ведеться. Для надання компенсацій за НРД достатньо, що вони прописані хоча б у колективному договорі.
Але водії — особлива категорія працівників. Крім табеля, тривалість їх робочого часу, відпрацьованого у певний день, фіксується у додаткових облікових формах. Справа в тому, що перевізник (заклад) веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв (додаток 2 до Положення № 340), у якій якраз і зазначають початок та кінець кожної робочої зміни (п. 6.2 Положення № 340). А ось водій, що керує транспортним засобом, не обладнаним тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3 до Положення № 340). У цій формі також передбачені показники початку та закінчення робочої зміни.
Ось і виходить, що конкретну тривалість робочого часу з урахуванням часу, протягом якого працівник працював в умовах НРД, можна простежити, зазирнувши у згадані форми. У кінцевому підсумку саме ці форми є підставою для занесення даних до табеля обліку використання робочого часу. Проте ще раз підкреслимо, що у табелі буде відображений лише робочий час, відпрацьований працівником у рамках його норми без відображення тривалості перепрацьованого робочого часу в умовах НРД.
