Почнемо з конкретних фактів. Про право держслужбовців на додаткову оплачувану відпустку йдеться у профільному для них законі — ч. 2 ст. 35 Закону № 3723.
Указана норма містить посилання на інший нормативний документ — постанову № 250. Не будемо переказувати сухі витяги із цієї постанови, а одразу конкретизуємо тривалість такої відпустки.
На жаль, це всі «крихти», які нам надає ключова постанова № 250 у питаннях надання додаткової відпустки держслужбовцям. Практичні ж ситуації показують, що цього замало. Де шукати продовження? Далі у таблиці-шкатулці із перлинами!
Використані документи
КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.
Закон про Держбюджет-2014 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII.
Закон № 76 — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.
Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Постанова № 250 — постанова КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250.
Порядок № 283 — Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 03.05.94 р. № 283.
