Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, який отримує від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, якщо його розмір не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( п. 169.1 ПКУ*). У 2015 році граничний розмір доходу становить 1710 грн.
* Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Податкова соціальна пільга (далі — ПСП) застосовується до нарахованої зарплати тільки за одним місцем її нарахування (виплати) ( п.п. 169.2.1 ПКУ). Згідно з п.п. 169.3.4 ПКУ ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку був звільнений з місця роботи**.
** Про правила застосування ПСП читайте в «ОП», 2015, № 17, с. 13. — Прим. ред.
Якщо фізична особа припиняє трудові відносини, роботодавець зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, з урахуванням положень абз. 2 п. 167.1 ПКУ перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП ( п.п. 169.4.2 ПКУ).
Таким чином, при звільненні працівника роботодавець проводить перерахунок, і за умови, якщо загальний місячний дохід у формі зарплати не перевищує у 2015 році 1710 грн., до такого доходу застосовується ПСП.
Водночас якщо працівник у місяці звільнення знову прийнятий на роботу до того самого роботодавця, то такий роботодавець як податковий агент повинен за підсумками місяця здійснити перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку. Ці дії необхідні, щоб визначити, чи дійсно платник податку має право на застосування ПСП.
Таким чином, якщо загальний місячний податково-оподатковуваний дохід перевищує 1710 грн. (загальна сума зарплати, нарахованої до звільнення і після прийняття на роботу), то працівник у цьому місяці втрачає право на ПСП. А ось якщо граничний розмір доходу не перевищено — право на ПСП залишається.
Якщо в результаті здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати справляється роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців до повного погашення суми такої недоплати ( п.п. 169.4.4 ПКУ). Тобто в цій ситуації недоплату можна утримати із зарплати, нарахованої за період із дня прийняття на роботу, а якщо її недостатньо — за рахунок доходів працівника за наступні місяці.
При утриманні недоплати з податку необхідно враховувати обмеження, установлене ст. 128 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. Ця сума не повинна перевищувати 20 % суми зарплати, належної до виплати на руки.
Можливо, до звільнення працівник не користувався ПСП, а після прийняття хоче реалізувати своє право на пільгу. У такому разі він може отримати право на пільгу у місяці «звільнення-прийняття» за умови, що його загальний місячний оподатковуваний дохід не перевищує 1710 грн. Крім того, йому необхідно подати роботодавцю заяву на отримання ПСП*.
* Якщо працівник претендує на підвищену або максимальну ПСП, то, крім заяви, необхідно подати ще й підтвердні документи. Кому і які — читайте в «ОП», 2015, № 6, с. 29. — Прим. ред.
Роботодавець як податковий агент повинен відобразити інформацію про працівника у формі № 1ДФ ( п. 176.2 ПКУ). Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та збору (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4.
Згідно з п. 3.7 цього Порядку передбачено заповнення граф 6 і 7 для фізичних осіб, що приймалися на роботу у звітному періоді (графа 6), які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або які були звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7). У разі неодноразового прийняття фізособи на роботу та її звільнення з роботи у звітному кварталі на таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.
Графа 8 заповнюється тільки на фізосіб, які мали пільги з податку у звітному періоді. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк.
Таким чином, у формі № 1ДФ на працівника необхідно заповнити два рядки (один — з датою звільнення, другий — з датою прийняття на роботу). При цьому якщо:
1) працівник користувався ПСП до звільнення (або не користувався ПСП, а після прийняття подав заяву про її застосування) і в місяці, в якому відбулися звільнення та прийняття, загальна сума зарплати не перевищила 1710 грн., то графа 8 заповнюється як у першому, так і у другому рядках;
2) у місяці, в якому відбулися і звільнення, і прийняття, загальна сума зарплати перевищила 1710 грн., але ПСП застосовувалася до зарплати працівника в інших місяцях звітного кварталу (до звільнення), то графа 8 заповнюється тільки в першому рядку, у другому ж проставляється прочерк;
3) до звільнення працівник не користувався ПСП, а після прийняття подав заяву про застосування ПСП, але загальна зарплата в місяці звільнення-прийняття перевищила 1710 грн., то графа 8 для першого і другого рядків не заповнюється, якщо такий місяць є останнім місяцем кварталу або заповнюється тільки для другого рядка, якщо в інших місяцях звітного кварталу (після прийняття на роботу) застосовувалася ПСП.
