Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяють виконувати професійні обов’язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти (ст. 24 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV, далі — Закон № 651).
Згідно зі ст. 27 цього Закону відповідність педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів займаній посаді визначається за результатами атестації. Атестація педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів є обов’язковою і здійснюється, як правило, один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення № 930).
Педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо (п. 3.16 Типового положення № 930): має освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти, виконує посадові обов’язки у повному обсязі, а також пройшов підвищення кваліфікації.
Разом із тим п. 4.1 Типового положення № 930 вказує: атестації на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій підлягають учителі, які мають повну вищу педагогічну освіту з тих предметів, які викладають.
Зверніть увагу! У низці положень мають місце винятки щодо наявності у педагогічних працівників саме відповідної педагогічної освіти.Зокрема, п. 4.11 Типового положення № 930 передбачено: педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.
Пунктом 4.10 Типового положення № 930 визначено, що педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності законами України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» працювали й продовжують працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.
Також у п. 3.26 Типового положення № 930 ідеться про те, що особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.
У п. 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102), зазначено: працівникам закладів освіти дозволяється вести викладацьку роботу у цьому ж закладі освіти, але в середньому не більше 2 годин на день (12 годин на тиждень, 480 годин на рік), якщо вони за основною роботою отримують повний посадовий оклад (ставку). У цьому пункті також передбачено, що за норму годин, визначену у ньому, оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому для вчителів за тарифікацією.
Згідно з приміткою 1 додатку № 1 до Інструкції № 102, яким затверджено форму Тарифікаційного списку загальноосвітніх навчальних закладів, у списку вказуються всі працівники навчального закладу, ставки заробітної плати і посадові оклади яких залежать від освіти, категорії та тарифного розряду, в тому числі директори та їх заступники, вчителі, вихователі, бібліотекарі, а також інші працівники, які ведуть викладацьку роботу.
Важливо! Тобто Законом № 651 передбачено вимогу щодо наявності для зайняття посад педагогічних працівників відповідної педагогічної освіти, а нормативні акти нижчого рівня містять певні уточнення.
Відповідно до ст. 26 Закону № 651 призначення на посади та звільнення з посад педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюються відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу. Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників приватного загальноосвітнього навчального закладу здійснює його власник.
Також п. 63 Інструкції № 102 передбачено, що навчальне навантаження між учителями та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.
Тепер щодо оплати праці: місячна заробітна плата педагогічних працівників установ освіти визначається шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень. Установлена при тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року ( п. 68 Інструкції № 102).
Крім того, усім працівникам (крім основної роботи та роботи за сумісництвом) надано право виконувати певні роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом. Зокрема, передбачено виконання педагогічної роботи з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік (п. 3 Переліку робіт, які не є сумісництвом, наведеного у додатку до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.93 р. № 43). Про можливість виконання такої роботи йдеться й у п. 91 Інструкції № 102, останнім абзацом якого передбачено: за години викладацької роботи, виконані, як виняток, у зв’язку з виробничою необхідністю понад норму, зазначену у цьому пункті, провадиться погодинна оплата за фактичну кількість годин, але не більше 240 годин на рік.
