Дитина говорить мамі: «Викинь мене з балкона». Підлеглий звертається до керівника: «Щось я не дуже добре себе почуваю». Радіо у Північній Кореї стверджує, що люди в Південній живуть значно гірше. І все б нічого, якби всі ці джерела прагнули просто проінформувати своїх слухачів, але все не так просто. Дитина хоче добитися підвищеної уваги, підлеглий — щоб його відпустили раніше з роботи, а північнокорейське радіо «зомбує» свій народ, щоб він завжди пам’ятав, що живе краще за всіх… Хоч місцями і без світла, а місцями голодує, зате під захистом від підступів американських імперіалістів.
У всіх цих, на перший погляд, несхожих ситуаціях є спільне — дійсний намір того, хто передає інформацію, невідомий її одержувачу. Ось ми і вивели просте визначення маніпуляції:
Маніпуляція — це поведінка або висловлення, адресоване вам, мета якого від вас прихована.
Тобто маніпуляція — це деяка обхідна дорога в досягненні своїх цілей. Це така дія, якою намагаються переконати в чомусь співрозмовника, викликати в нього якусь реакцію, але при цьому обійти всі його раціональні захисти та отримати вигоду. Адже підлеглий, якого відпустив сам керівник, виглядає в його очах краще, ніж той, хто відпросився. Причому якби він попросив безпосередньо, ще не факт, що його б відпустили. Дитина просто обирає найшвидший та найефективніший шлях, у неї ще немає сформованої системи моральних заборон, щоб зупинити цю поведінку.
Жертві маніпуляції, якщо вона їй піддасться, буде вкрай неприємно, вона почуватиметься обдуреною і такою, що зробила щось проти своєї волі. Як же не втрапити на гачок? Як розпізнати маніпуляцію і протистояти їй?
Симптоми маніпуляції у суспільстві
Для того щоб протистояти маніпуляції, потрібно, перш за все, її виявити. Тоді можна використовувати найлогічніший спосіб — просто не вестися на таку поведінку.
Спочатку поговоримо про маніпуляцію на суспільному рівні. Її втілюють радіо, телебачення та інші ЗМІ, політики, артисти, громадські діячі. В умовах інформаційної війни психологи рекомендують узагалі не дивитися телевізор, оскільки це може бути дуже шкідливо, викликати стресові стани і навіть опосередковані психічні травми. Однак маніпуляція всюди. Які ознаки вказують на неї?
По-перше, сама мова. Якщо ви помітили, що політик або ведучий використовує незрозумілі, спеціальні або дуже узагальнені слова, швидше за все він намагається щось від вас приховати. Термінологія потрібна тільки в розмові фахівців. У разі якщо повідомлення адресоване широкій аудиторії, але перенасичене оптаціями, інвестиціями, трастами, диспозиціями тощо — сприйняттям аудиторії намагаються маніпулювати. Звичайно, краще сказати: «Було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на виконання програми організації плану з боротьби з девіантною поведінкою підлітків», ніж визнати, що виховання учнів у сучасній середній школі «кульгає».
Друге — зайві емоції. Коли ведучий теленовин стає дуже емоційним, голос його тремтить, а в очах з’являються сльози, шукайте підступ. У повідомленні фактів емоції використовують для відвернення уваги, створення певного стану у слухача, потрібного стороні, яка намагається переконати. Будьте уважні також до появи в їх мові емоційних, оцінних слів: добре, погано, обурливо, жахливо, неприпустимо. Вони покликані викликати у вас певне враження. Те саме стосується і політиків усіх мастей. Тільки-но вони підвищують голос, тільки-но в ньому з’являються істеричні або театральні нотки — усе, людина бажає, щоб ви забули про факти, вимкнули логіку.
Ще одна ознака — сенсаційність. Коли щосили підкреслюють важливість, терміновість, актуальність, свіжість інформації, то просто намагаються викликати у вас відповідний стан тривоги та збудження. Мета тут — не проінформувати, але спонукати мислити або поводитися певним чином.
Якщо ви помітили, що людина крутиться довкола однієї й тієї самої тези, повторюючи її дослівно або перефразовуючи, також варто насторожитися. Схоже, вона хоче закласти вам у голову якусь ідею.
Включайте критичне мислення завжди, коли вас спонукають до зворотного.
Тільки-но вам сказали, що це думка авторитету, постарайтеся хоча б у власній голові цю думку розкритикувати, а компетентність авторитету перевірити. Як часто, на жаль, люди приймають політичні або фінансові рішення, бо так їм порадив актор/співак з екрану. Тільки пригадайте, скільки рекламних роликів було знято за участі так званих зірок! Але, даруйте, причому тут авторитетність музиканта до вибору туалетного паперу? Чому, обираючи президента, ми повинні довіряти актору чи письменнику?
Те саме стосується і однозначних готових рішень і гасел: «Ні нейтронній бомбі!», «Вся влада Радам», «Голосуй або програєш!». І навіть усім знайоме: «Почую кожного». Скрізь, де з’являється категоричність і надузагальненість, з’являється й маніпуляція.
Остерігайтеся також прийому групування. Коли джерело інформації починає підкреслювати, що ми з вами входимо до однієї групи, а якісь потенційні «вони» до іншої, і при цьому він стверджує, що ми сильно від них відрізняємося, він маніпулює. Усі вигуки: «ми українці», «ми патріоти», «ми інтелігентні люди», — вмить формують і групу ворогів, які не українці, не патріоти і не інтелігентні люди, звісно.
Як протистояти маніпуляції у суспільстві
Звичайно, машина суспільної маніпуляції надзвичайно потужна. Недаремно відомий маніпулятор Й. Геббельс говорив: «Дайте мені засоби масової інформації і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней». Але протистояти цій машині можна і навіть потрібно.
Найпростіша порада полягає в тому, щоб захистити себе від джерел маніпуляції. Просто не дивитися таких передач, не читати статей і не слухати людей, які намагаються розповсюдити маніпулятивне послання. Благо розпізнати маніпуляцію ви здатні завдяки симптомам, описаним у попередньому розділі.
По-друге, аналізуйте всю інформацію, яку вам пропонують. Знаходьте в ній протиріччя і невідповідності.
Оскільки маніпулятор завжди давить на емоції, потрібно постаратися притупити їх. Сприймайте таку інформацію раціонально і неупереджено. Якщо у відповідь на побачене по телевізору у вас виникають сильні почуття, виходить, ви попалися на гачок і єдиний спосіб зістрибнути з нього — мислити логічно. Якщо ви помітили категоричність у висловленні, одразу ж продумайте альтернативні варіанти: «Чому вся влада саме Радам? Можливо, їм потрібно дати тільки частину влади? А що буде, якщо не давати її їм зовсім?». «А як він здатний почути кожного? Що буде, якщо не почує? Але ж завжди є ті, кого почути неможливо? Як із тими людьми, які не хочуть, щоб їх чули?». Ведіть внутрішні діалоги і суперечки. Тільки-но з’являється альтернативна думка, думка відмінна від думки маніпулятора, його зомбуюча дія розсіюється.
Ще один важливий прийом — перенесення в минуле чи майбутнє. Спробуйте пригадати, що вам було відомо про факти, які використовує маніпулятор, раніше. Якщо він стверджує, що Катерина II тільки шкодила Україні, пригадайте, скільки міст було зведено за часів її царювання, що ще вона зробила. Коли маніпулятор доводить, що право на носіння зброї кожним громадянином — це чудово, спробуйте уявити, до яких наслідків це може призвести: вбивств, самогубств, смертей від необережного поводження зі зброєю тощо.
Одна з найефективніших стратегій — переказ своїми словами. Сприйнявши повідомлення, постарайтеся переказати його самому собі, використовуючи свої власні категорії та поняття. Переведіть усе те, що нагородив маніпулятор, у прості, зрозумілі образи: життя, дитина, хліб, молоко. Адже маніпулятор, як ви пам’ятаєте, використовує свою складну мову, щоб перехитрити вас. Тільки-но ви переходите до своєї простої і рідної мови, магія маніпуляції розсіюється.
І найголовніше — зіткнувшись з маніпуляцією,
шукайте намір, який маніпулятор намагається приховати від вас.
Подумайте, чого саме він добивається своєю поведінкою і висловами? У чому хоче вас переконати? До якої думки веде? До якої дії спонукає? Чи хоче він, щоб ви за нього проголосували, чи щоб вважали другом того, кого потрібно вважати? Розкусивши його мету, ви не дозволите йому управляти вами.
Симптоми маніпуляції в безпосередньому спілкуванні
Перейдемо від рівня маніпуляції в суспільстві до маніпуляції у повсякденних відносинах і спілкуванні. Чи буде це ваш колега, начальник або друг, а може навіть і ваша власна дитина, найкраще все ж таки виявити маніпуляцію та подолати її.
Давайте розберемося в тих ознаках, за якими ви зможете зрозуміти, що партнер зі спілкування намагається за ваш рахунок, але без вашого відома добитися своїх цілей. Звичайно, деякі з перелічених вище симптомів, що стосуються рівня суспільства, ви зможете помітити і в поведінці знайомих та друзів. Але є й низка специфічних ознак, які з’являються саме в безпосередньому спілкуванні з людиною.
Кожен із нас з вами дуже складно влаштований, наша особистість включає величезну кількість рис і соціальних ролей. Маніпулятор завжди прагне звертатися тільки до якоїсь однієї з них, ізолюючи, обмежуючи та відкидаючи інші: «Ну, ти ж чоловік / жінка / блондинка / професіонал / українець / син / племінник…», — усе що завгодно. Він закликає нас поводитися відповідно до якоїсь однієї, вибраної та нав’язаної ним ролі. Захиститися вам допоможе дуже проста думка, яку потрібно викликати у своїй свідомості. Тільки-но ви зрозуміли, що маніпулятор звертається тільки до однієї вашої частини, потрібно пригадати про те, що у вас є й інші. У відповідь на його: «Ну ти ж вихована людина», — ви можете сказати вголос або тільки подумати: «Але я ж іще і цілеспрямований, і напористий, і нікому не дозволю помикати мною». У цьому «Але я…» виявляється ваша цілісність, адже неможливо звести людину до шаблону. Будь-яке таке зведення — спроба управління.
Важливим симптомом маніпуляції слугує поява у вас відчуттів та емоцій, причину яких ви не можете зрозуміти.
Раптом у спілкуванні з людиною у вас з’являється пригніченість, роздратування, поспішність, злість, напруга? Швидше за все, вами маніпулюють. Недаремно інколи особливо виражених маніпуляторів називають енергетичними вампірами.
Узагалі, якщо співрозмовник безпідставно намагається викликати у вас сильну емоційну реакцію, швидше за все, він маніпулює. Пригадайте дитину з нашого прикладу вище, яка говорить мамі: «Викинь мене з балкона». Мама, звісно, відчуває шок, їй страшно, вона починає переживати за дочку. Але ж саме це дівчинці й потрібно. Вона ж хотіла уваги, вона її отримує в підвищеному обсязі. Жінці здається, що вона погана мати, вона веде дівчинку до психолога, починає проводити з нею більше часу тощо. Насправді, їй у жодному разі не можна було «вестися» на цей вислів, дозволяючи такій сильній, але безпричинній емоції охопити себе. Навпаки, їй потрібно було реагувати максимально спокійно, подумати, чого прагне дівчинка і спростувати її слова: «Я не збираюся тебе викидати, адже ти мені дорога». Не зробивши цього, мама тільки посприяла закріпленню у дитини маніпулятивних способів поведінки.
Коли в розмові з людиною виявляється, що ви їй винні надто багато, що ви винні в усьому, що відбувається і з вами, і з нею, і з її дітьми, і зі світом, саме час запідозрити маніпуляцію. Тільки-но вас починають напихати ось такими «боргами», вас намагаються провести. Насправді, ми повинні робити тільки те, за що самі взяли відповідальність. Не давайте іншим звалювати її на себе! Коли людина, зазвичай хтось із батьків, кричить вам: «Тільки через мій труп!», — вона також намагається викликати у вас відчуття провини і навісити зайву відповідальність, і це типова батьківська маніпуляція.
Звертайте увагу на незвичність тем, які обирає людина, на те, наскільки часто вона змінює їх, немовби звиваючись. Всякий незрозумілий вам рух її думки може бути спробою привести вас до тієї думки, яка потрібна їй. Але чи потрібно це вам? Звичайно, це також важлива ознака маніпулятивної дії.
«Знаєш, — говорить вам колега, — у мене настрій щось не дуже, я тут вчора передачу цікаву дивився, а ось у мене мама захворіла, і ніхто мене не підтримає, а може, позичиш мені трохи грошей?». Уся ця суєтність, перестрибування з теми на тему видають маніпулятора з головою. Щоправда, у нашому прикладі він і не дуже майстерний.
Дивіться, як співрозмовник структурує інформацію: що втаює, а що випинає, де суперечить сам собі. Ви й самі розумієте, що факти можна подати по-різному. Можна розповісти гірку правду про те, що чоловік маркізи застрелився, дізнавшись про своє розорення, впустивши свічку, спалив маєток, а разом з ним і стайню, і коня. А можна наспівувати в телефонну трубку: «Все хорошо, прекрасная маркиза, Дела идут и жизнь легка, Ни одного печального сюрприза, За исключением пустяка: Так, ерунда, пустое дело, Кобыла ваша околела, А в остальном, прекрасная маркиза, Все хорошо, все хорошо!».
Отже, спостерігайте за цими проявами маніпуляції, і ви зможете її безпомилково визначити. Мабуть, до переліченого варто додати ще один важливий критерій. Усякий раз, коли ви стикатиметеся з маніпулятором, у вас може виникнути якийсь сумнів, підозри, відчуття, що тут «щось нечисто». Довіряйте йому!
Як протистояти маніпуляції в безпосередньому спілкуванні
Загальний принцип, як впоратися з маніпуляцією, — виявити і не вестися — працює і тут, але є й інші вдалі способи.
Перш за все, намагайтеся поводитися непередбачувано, оригінально. Відповідайте маніпулятору так, як він не чекає від вас. Тоді він не розуміє, що йому робити, втрачає важелі тиску на вас. Підвид несподіваної поведінки — гумор. Він руйнує словесні межі, в які намагається втиснути вас такий співрозмовник. Наприклад, подруга скаржиться, яка вона самотня, щодуху змальовує з себе жертву, але при цьому ви знаєте, що вона кожен вечір проводить в компанії, щоправда, і там усім скаржиться, аби тільки її більше жаліли. Можна заспівати їй пісеньку: «Ніхто мене не любить, ніхто не приголубить, піду я у садочок, наїмся черв’ячків…». Так ви вирветеся зі звичного контексту, та ще й утілите в життя наступний, один з найважливіших способів протидії маніпуляції.
Зробіть таємне явним.
Ви вже розумієте, що маніпуляція руйнується тоді, коли ви виявляєте ту мету, яку так ретельно приховував від вас, а інколи й від самого себе маніпулятор. Отже, найкраще, що можна зробити, — це подумати, чого насправді добивається від вас ця людина, які бажання вона прикриває маніпулятивними діями. Уже відповівши самому собі у своїй голові, ви легко придумаєте, що робити далі. Але можна й обговорити з людиною її прагнення або висловити свою здогадку їй в обличчя. Другий спосіб і було представлено нами в жартівливій пісеньці про черв’ячків для подруги. Начебто і сказали, що вона хоче, щоб усі її жаліли, але начебто й не сильно образили.
Обговорення прихованих намірів маніпулятора легко почати, поставивши йому прості запитання: «Так чого ти хочеш від мене насправді?», «Чого добиваєшся?». Звичайно, він може постаратися уникнути відповіді, але ви ж за ним спостерігаєте, ви все бачите та розумієте, до чого він веде.
Наступний спосіб — спостереження зі сторони. Коли ви розумієте, що у спілкуванні щось відбувається не так, від вас хочуть чогось, що ви не готові давати, постарайтеся поглянути на все це ніби зі сторони, очима зовнішнього спостерігача. Так ви й понизите власну емоційну залученість і краще зрозумієте цілі співрозмовника, і навіть відчуєте себе вільніше.
Маніпулятор завжди вас квапить, напружує, намагається давити… Отже, дуже ефективний прийом — потягнути час. Він наполягає, щоб ви прийняли рішення прямо зараз? Так, вони майже завжди це роблять. І погані начальники, і хороші продавці. Відповідайте: «Ні, даруйте, але мені потрібно подумати, хоча б до завтра». Будьте обережні та неквапливі, затягуйте прийняття рішення.
Узагалі маніпулятор намагається грати на ваших спонтанних, у тому числі емоційних реакціях. Отже, спілкуючись з ним, ніколи не говоріть перше, що спадає на думку, не довіряйте інтенсивним почуттям, що виникають: прагненню пожаліти його чи нагрубити, або ще чомусь сильному. Притримайте коней. Розберіться, звідки це виникає.
Хороший спосіб — ненадовго виключитися з розмови. Розглядайте щось цікаве, але стороннє (ґудзик на піджаку співрозмовника, чудовий вид за вікном, власні руки). Напустіть відсутній вигляд, подумайте про щось важливе і приємне для вас. Можете почати займатися якимись своїми справами, наприклад, перекладати папери на столі, якщо розмова відбувається у відповідній обстановці. Так само легко зруйнувати маніпуляцію, змінивши тему розмови. Не давайте маніпулятору повертатися до того, що цікаво йому. Говоріть про те, що цікаво вам і він сам піде.
Нарешті останній, найважливіший принцип, який виявився в усіх цих способах, — ведіть внутрішній діалог. Адже ви пам’ятаєте, що маніпулятор завжди звертається тільки до якоїсь однієї частини вашої особи. Постарайтеся дати слово кожній з них, проведіть своєрідний внутрішній «референдум». Задавайтеся питанням, а чого саме я хочу в цій ситуації? А що в мене є, крім бажання допомогти цій людині? А крім того, що я працівник і професіонал, хто я ще? А чому це я так обурююся і тривожуся сильно, хоча ця людина мені взагалі ніхто? А що ж страшного станеться від того, що начальник на мене накричить? Загалом, роздумуйте та підтримуйте внутрішню цілісність!
На цьому все! Не дозволяйте й автору «напхати» вас ідеями. Перевіряйте ці способи і знаходьте свої власні.
