На лист редакції газети «Оплата праці» від 01.02.2016 № 7 щодо порядку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109 «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння» надаємо роз’яснення з порушених у листі питань (додається).
Заступник директора Департаменту, начальник відділу С. Дятленко
Щодо присвоєння педагогічного звання «старший вожатий-методист»
Відповідно до Порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109 (далі — Порядок), за результатами атестації педагогічним працівникам, які обіймають посаду старшого вожатого, як і раніше, може присвоюватися педагогічне звання «старший вожатий-методист».
Питання атестації педагогічних правників, у тому числі й старших вожатих, одночасно врегульовують два нормативно-правових акти — вищевказаний Порядок та Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення).
Враховуючи, що Типове положення не суперечить Порядку, зокрема й у частині вирішення питання щодо присвоєння педагогічного звання «старший вожатий-методист», зазначені нормативно-правові акти застосовуються одночасно. Таким чином, присвоєння цього педагогічного звання здійснюється згідно з Порядком за результатами атестації, що проводиться відповідно до Типового положення.
З набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України педагогічним працівникам присвоюються педагогічні звання, визначені Переліком кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109 (далі — Перелік).
Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 р. № 1205, передбачено введення у загальноосвітніх навчальних закладах посади педагога-організатора. Педагогічних працівників, які обіймали посади старших піонервожатих, у 1991 році слід було перевести на посади педагогів-організаторів, а при зарахуванні педагогічних працівників на роботу з цього часу їх посада мала називатися не старший піонервожатий, а педагог-організатор.
Неправильне найменування посади педагогічного працівника позбавляє його права на зарахування періоду роботи на посаді старшого вожатого до спеціального стажу та в подальшому несприятливо впливає на можливість призначення пенсії за вислугу років. Для забезпечення трудових прав педагогічних працівників місцевим органам управління освітою та керівникам загальноосвітніх навчальних закладів не рекомендовано вводити посади старших вожатих.
Відповідно до Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 31.10.2012 р. № 1230, посади вожатого та старшого вожатого можуть вводитися в оздоровчих закладах для дітей та молоді, крім закладів, що здійснюють свою діяльність відповідно до Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 р. № 422: дитячо-юнацькі табори (містечка, комплекси): оздоровчі, заміські, профільні, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням і туристські бази.
Проте в таких закладах також передбачено замість цих посад вводити посади вихователів та старших вихователів.
Щодо підвищення посадового окладу за педагогічне звання «старший вожатий-методист» повідомляємо. Відповідно до підпункту «д» пункту 24 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102, підвищення посадового окладу на 10 відсотків здійснюють особам, яким присвоєно це звання. Підвищення ставок заробітної плати за звання, присвоєні за наслідками атестації, здійснюється лише за період роботи на посадах, на яких були присвоєні відповідні звання.
З огляду на зазначене, педагогічному працівнику, призначеному на посаду старшого вожатого, за умови відповідності вимогам, встановленим пунктом 5.2 Типового положення, за результатами атестації може присвоюватися педагогічне звання «старший вожатий-методист». Відповідно до норм Типового положення присвоєння педагогічних звань здійснюється лише за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою.
Щодо присвоєння при призначенні на посаду педагогічного працівника кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» особі, яка має науковий ступінь
Відповідно до пункту 5 Порядку особі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», якщо на цій посаді передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій.
Зазначена норма застосовується лише при призначенні на педагогічні посади осіб, які мають наукові ступені. Таким працівникам присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», яка найбільшою мірою узгоджується з високою кваліфікацією і професійним досвідом запрошеного на роботу фахівця.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» призначення на посаду педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу. Так, у разі призначення на посаду педагогічного працівника загальноосвітнього навчального закладу особи, яка має науковий ступінь, місцевий орган управління освітою у наказі про призначення зазначає про присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», як це передбачено пунктом 5 Порядку.
Зазвичай кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам присвоюються за результатами атестації. При призначенні на посаду педагогічного працівника особи з науковим ступенем присвоєння найвищої кваліфікаційної категорії — особливий випадок, який є виключенням із загального правила.
Необхідність увстановлення такого порядку обумовлена створенням умов для забезпечення належних умов оплати праці висококваліфікованих спеціалістів, у послугах яких мають гостру потребу деякі навчальні заклади, а також уникненням зайвого бюрократизму при присвоєнні кваліфікаційної категорії таким працівникам при укладенні з ними трудового договору.
Щодо прийняття рішення атестаційною комісією про невідповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії
В ході процедури атестації нерідко виявляється, що працівником знижено рівень професійної діяльності та показники у роботі, а робота такого педагога характеризується як незадовільна. Внаслідок цього атестаційна комісія змушена визнати працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, та встановити йому категорію, яка відповідає його кваліфікації та якості виконуваної ним роботи.
Пунктом 3.13 Типового положення визначено, які рішення можуть приймати атестаційні комісії всіх рівнів. Зокрема, атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. Своїм рішенням атестаційна комісія вправі визнати працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії та присвоїти йому нижчу кваліфікаційну категорію.
Атестаційні комісії можуть ухвалювати рішення про невідповідність працівника лише тим кваліфікаційним категоріям, які вони мають право присвоювати. Так, атестаційна комісія І рівня може прийняти остаточне рішення про визнання працівника таким, що не відповідає раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям «спеціаліст другої категорії» та «спеціаліст першої категорії».
Якщо атестаційна комісія І рівня за результатами атестації працівника, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», прийняла рішення про визнання працівника таким, що не відповідає раніше присвоєній цій кваліфікаційній категорії, вона повинна порушити клопотання перед комісією вищого рівня про визнання педагога таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії. Таке право надано атестаційним комісіям І рівня пунктом 2.12 Типового положення. Остаточне рішення у таких випадках приймає атестаційна комісія II або III рівня. Критерієм для присвоєння кваліфікаційної категорії є відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3 — 4.6 Типового положення.
Щодо відповідності наукового ступеня профілю діяльності педагогічного працівника
Відповідно до абзацу третього пункту 5 Порядку не висунуто вимоги щодо установлення відповідності наукового ступеня профілю діяльності педагогічного працівника, якого призначають на педагогічну посаду.
Така відповідність має бути при установленні доплати за наявність наукового ступеня, передбаченої наказом МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557. Згідно з підпунктом третім пункту четвертого цього наказу, відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником навчального закладу, установи освіти та наукової установи. Тобто право установлення відповідності наукового ступеня працівника профілю його діяльності покладається на керівника навчального закладу.
Згідно з пунктом п’ятим Порядку, особі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» незалежно від того, відповідає науковий ступінь профілю діяльності працівника чи ні.
Незважаючи на те, що Порядком не висунуто вимоги щодо установлення відповідності наукового ступеня профілю діяльності педагогічного працівника, органи управління освітою та керівники навчальних закладів при призначенні на педагогічні посади фахівців з науковим ступенем зацікавлені, щоб науковий ступінь працівника відповідав профілю його діяльності.
Крім того, педагогічний працівник, згідно із статтею 24 Закону України «Про загальну середню освіту» повинен мати відповідну педагогічну освіту.
Пунктом 4.7 Типового положення встановлено, що педагогічні працівники, які мають наукові ступені, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.
Щодо терміну застосування пункту п’ятого Порядку
Відповідно до пункту 5 Порядку особі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», якщо на цій посаді передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій.
Зазначена норма застосовується лише при призначенні на педагогічні посади осіб, які мають наукові ступені, і лише після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1109, тобто починаючи з 12 січня 2016 року.
Педагогічним працівникам з науковим ступенем, яких було призначено на посади до набрання чинності Порядком, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється лише за результатами атестації на підставі пункту 4.7 Типового положення.
Щодо присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст»
Згідно із абзацом другим пункту 5 Порядку особі з освітнім ступенем магістра, яка вперше призначається на посаду педагогічного працівника, присвоюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст», якщо на цій посаді передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій. Тобто у разі призначення на посаду педагогічного працівника загальноосвітнього навчального закладу особи з освітнім ступенем магістра місцевий орган управління освітою у наказі про призначення зазначає про присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст», як це передбачено пунктом 5 Порядку.
Про це свідчить і пункт 4.3 Типового положення, згідно з яким випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія «спеціаліст».
За результатами першої атестації такого молодого спеціаліста, яка проводиться зазвичай через 2 — 3 роки після початку педагогічної діяльності, атестаційна комісія може присвоїти йому кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії».
Необхідно зауважити, що атестаційною комісією І рівня за результатами атестації педагогічного працівника кваліфікаційна категорія «спеціаліст» може бути присвоєна лише у разі визнання його таким, що не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст II категорії» або більш високій кваліфікаційній категорії.
Відповідно до пункту другого Прикінцевих та перехідних положень Закону Україну «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Коментар редакції
Присвоєння «регалій» педагогам за новим Порядком: МОН роз’яснює проблемні питання
Ми ознайомилися з Переліком кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (далі — Перелік) та Порядком присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників (далі — Порядок), затвердженими постановою КМУ від 23.12.2015 р. № 1109 (далі — постанова № 1109), у спецвипуску «ОП», 2016, № 4/1, с. 3. Зазначена постанова набрала чинності 12.01.2016 р.
Нагадаємо, що при аналізі цих документів виникли запитання з приводу їх практичної реалізації. На той момент усунути «білі плями» нам допомогли роз’яснення фахівця МОН. Зараз ці роз’яснення повністю підтверджені листом профільного Міністерства, що коментується, який ми отримали на запит нашої редакції!
Що залишається? Закріпити відповіді МОН на проблемні запитання з приводу застосування Переліку і Порядку та взаємодії цих документів із Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930 (далі — Типове положення № 930).
Педагогічному званню «старший вожатий — методист» бути! У Переліку присутнє педагогічне звання «старший вожатий — методист». Педагогічні звання присвоюють за результатами атестації. Проте про педагогічне звання «старший вожатий — методист» немає згадки в основному документі, що регламентує процедуру атестації для присвоєння педагогічних звань, — Типовому положенні № 930.
Чи може педпрацівник, що обіймає посаду старшого вожатого, атестуватися на присвоєння педагогічного звання «старший вожатий — методист»? Так, може. У листі, що коментується, наголошено: присвоєння цього педагогічного звання здійснюється згідно з Порядком за результатами атестації, яка проводиться відповідно до Типового положення. Виходить, що педпрацівник, який обіймає посаду старшого вожатого, має пройти атестацію, за результатами якої йому може бути присвоєне (якщо він відповідає вимогам) педагогічне звання «старший вожатий — методист».
У такому разі старшому вожатому за наявність педагогічного звання «старший вожатий — методист» може здійснюватися підвищення посадового окладу на 10 % ( п.п. «д» п. 24 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102). З приводу запровадження цієї виплати згадаємо ще одну норму вказаної Інструкції: підвищення ставок заробітної плати за звання, присвоєні за наслідками атестації, здійснюється лише за період роботи на посадах, на яких були присвоєні відповідні звання.
Щоправда, спеціалісти МОН наполегливо не радять вводити посаду старшого вожатого у навчальних закладах. Причому навіть у тих, де така посада передбачена типовими штатними нормативами. Причина криється у тому, що для цієї посади на нормативно-правовому рівні не врегульовані усі гарантії як для педпосади, а це може призводити до непорозумінь.
Вища кваліфікаційна категорія особам з науковим ступенем: атестаційні питання. У п. 5 Порядку зазначено: особі, яка має науковий ступінь, при призначенні на посаду педагогічного працівника присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (стосується педпосад, за якими передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій). Це стосується осіб, у яких є науковий ступінь доктора наук або кандидата наук. Порядок не містить інших уточнень з цього приводу, що призвело до появи низки запитань.
Річ у тім, що присвоєння кваліфікаційних категорій здійснюється за результатами атестації, яку проводять відповідно до Типового положення № 930. Але, як бачимо, у п. 5 Порядку не сказано жодного слова про атестацію. Що це означає?
На думку МОН, присвоєння вищої кваліфікаційної категорії особі з науковим ступенем при прийнятті на педпосаду за п. 5 Порядку — особливий випадок. Тому за цих обставин вищу кваліфікаційну категорію особам, які мають науковий ступінь, присвоюють одразу при зарахуванні на педпосаду без проведення атестації. Так, орган управління освітою у наказі про призначення на педагогічну посаду до загальноосвітнього навчального закладу зазначає, що особі із науковим ступенем присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» згідно з п. 5 Порядку.
У подальшому особа з науковим ступенем, якій при зарахуванні на педпосаду присвоєна вища кваліфікаційна категорія, проходить атестацію у загальному порядку. Якщо за результатами атестації виявиться, що цей педпрацівник не відповідає присвоєній йому кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», атестаційна комісія відповідного рівня може прийняти рішення про зниження його кваліфікаційної категорії.
Діяльність за педпосадою і науковий ступінь: чи шукати відповідність. Повернімось до призначення на педагогічну посаду особи, яка має науковий ступінь. Тут ще є моменти, на які варто звернути увагу. У п. 5 Порядку не висунуто умову про те, що науковий ступінь особи, яка претендує на педагогічну посаду, має збігатися з профілем діяльності на цій педпосаді. Натомість у п. 4.7 Типового положення, де йдеться про присвоєння кваліфікаційних категорій без дотримання послідовності в їх присвоєнні педпрацівникам, які мають науковий ступінь, є вимога про відповідність профілю діяльності за педпосадою і наявного наукового ступеня. Як взаємодіють між собою ці дві норми? МОН віддає перевагу п. 5 Порядку.
Так, керуючись п. 5 Порядку, уже з 12.01.2016 р. при прийнятті на педагогічну посаду можна установлювати вищу кваліфікаційну категорію особам, які мають науковий ступінь, незалежно від того, відповідає науковий ступінь профілю діяльності за педпосадою чи ні.
Не можна обійти й практичний аспект, відзначений у листі, що коментується. Дійсно, п. 5 Порядку не висунута вимога про розглянуту відповідність. Проте, як зазначає МОН, керівництво навчального закладу зацікавлено, щоб науковий ступінь працівника відповідав профілю його діяльності за педпосадою. Зацікавлені у цього й самі педпрацівники, адже у разі наявності такої відповідності їм здійснюють доплату за наявність наукового ступеня доктора або кандидата наук у розмірі відповідно 25 або 15 % посадового окладу / ставки зарплати ( п.п. «г» п.п. 3 п. 4 наказу МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 р. № 557).
Особам із науковим ступенем — вища кваліфікаційна категорія: дата застосування. Постанова № 1109, якою затверджений Порядок, набрала чинності 12.01.2016 р. Інших уточнень з цього приводу немає. У зв’язку з цим у листі, що коментується, зазначено: п. 5 Порядку застосовується лише при призначенні на педагогічні посади осіб, які мають наукові ступені, тільки після набрання чинності постановою № 1109, тобто починаючи з 12.01.2016 р. Педагогічним працівникам з науковим ступенем, яких було призначено на посади до набрання чинності Порядком, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється лише за результатами атестації на підставі п. 4.7 Типового положення.
З цього напрошується висновок: особам, які мають науковий ступінь, присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» без проведення атестації при працевлаштуванні на педпосаду з 12.01.2016 р. Якщо така особа була призначена на педпосаду до 12.01.2016 р., то їм можуть присвоїти вищу кваліфікаційну категорію лише за результатами атестації.
При цьому на практиці, наприклад, можливі ситуації: особу призначено на педпосаду у вересні 2015 року із присвоєнням кваліфікаційної категорії «спеціаліст», а науковий ступінь нею здобуто у грудні 2015 року. Чи можна такій особі з 12.01.2016 р. без проведення атестації присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»? Судячи з роз’яснень МОН, вважаємо, що ні.
Справа у тому, що п. 5 Порядку приписує присвоїти вищу кваліфікаційну категорію саме при призначенні на педпосаду особи, яка має науковий ступінь. Разом з тим у ситуації, що розглядається, призначення на педпосаду відбулося ще у вересні 2015 року, тобто до набрання чинності постановою № 1109 (ср. ). Отже, вищу кваліфікаційну категорію цій особі може бути присвоєно лише за результатами атестації. Щоб переконатися у дійсності нашого розуміння роз’яснення, ми звернулися до МОН — можливо, воно піде назустріч педпрацівникам, що опинилися у подібних ситуаціях, і запропонує більш ліберальний підхід.
Молодим педагогам з дипломами «спеціаліст» і «магістр» — кваліфкатегорія «спеціаліст». Особі з освітнім ступенем магістра, яка вперше призначається на посаду педагогічного працівника, при прийнятті на цю посаду присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст». Цей припис поширюється на педпосади, на яких передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій (п. 5 Порядку). У листі, який коментується, вказано, що така норма узгоджена із нормою п. 4.3 Типового положення. Про що ще йдеться у роз’ясненні МОН?
Відзначимо, що згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII диплом «спеціаліста» прирівнюється до диплома «магістра». Це означає: педпрацівнику без проведення атестації присвоюють кваліфікаційну категорію «спеціаліст», якщо він уперше призначається на педагогічну посаду і має диплом «спеціаліста» або «магістра». Орган управління освітою у наказі про призначення такої особи на педпосаду одразу зазначає про присвоєння їй кваліфікаційної категорії «спеціаліст». Подальша атестація таких осіб здійснюється на загальних засадах.
Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)
