Про соціальну додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, йдеться у ст. 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504). Дійсно, норми цієї статті «скупі», а тому ситуація, наведена у запитанні, на перший погляд виглядає заплутаною. Проте це не так, адже свою позицію на подібні обставини вже виказувало профільне Міністерство. Отже, до діла!
Нагадаємо, що тривалість соцвідпустки на дітей становить 10 календарних днів — за наявності однієї підстави для її надання, а 17 календарних днів — за наявності двох підстав для її надання. При цьому кожну підставу, визначену ч. 1 ст. 19 Закону № 504, правомірно вважати окремою підставою для надання соцвідпустки на дітей (див., зокрема, лист Мінсоцполітики від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15).
У випадку, що розглядається, працівниця користується соцвідпусткою на дітей одразу за двома підставами: «жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років» та «жінка, яка працює і має дитину-інваліда».
Зауважте, що у наведених підставах граничний вік дитини, по досягненні якого вона не враховується при визначенні права працюючої жінки на соцвідпустку на дітей, визначений лише в першому випадку (до досягнення дитиною 15 років). Для другої підстави («жінка, яка працює і має дитину-інваліда») граничний вік дитини, коли працююча жінка втрачає право на соцвідпустку на дітей щодо неї, у ст. 19 Закону № 504 не вказаний.
Як бути? Тут треба відштовхуватися від визначення «дитина», наведеного одразу у кількох нормативних документах: ст. 6 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III, ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402-III та ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-XII. Його найбільш розгорнуте визначення: дитина — особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом вона не набуває прав повнолітньої раніше*.
* Також див. консультацію фахівця Мінсоцполітики «Додаткова відпустка на дітей: якщо неповнолітня дитина вже одружена…» // спецвипуск «ОП», 2015, № 12/1, с. 19.
Отже, жінка, яка працює і має дитину-інваліда, користується правом на соцвідпустку за цією підставою до досягнення її дитиною 18 років або повноліття.
Тоді виникає інше запитання: чи можна скористатися відповідною підставою для надання соцвідпустки у році досягнення дитиною граничного віку для надання цієї відпустки? Позиція головного трудового відомства (див., зокрема, лист Мінсоцполітики від 12.05.2015 р. № 256/13/116-15) наступна:
Відпустка, передбачена ст. 19 Закону № 504, є соціальною відпусткою і не належить до виду щорічних, тому вона може надаватися в будь-який час протягом календарного року незалежно від дати народження дитини — до чи після.
Виходить, що працівниця може скористатися соцвідпусткою на дітей за підставою «жінка, яка працює і має дитину-інваліда» і у році досягнення такою дитиною 18 років.
Висновок: У ситуації, що розглядається, працівниця в останній раз зможе скористатися соцвідпусткою на дітей за двома підставами («жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років» + «жінка, яка працює і має дитину-інваліда») тривалістю 17 календарних днів у 2017 році, тобто у році досягнення її дитиною-інвалідом 18 років.
Починаючи з 2018 року вона матиме право на соцвідпустку на дітей тривалістю 10 календарних днів за підставою «жінка, яка працює і має двох дітей віком до 15 років» за умови, що двоє молодших дітей ще відповідатимуть віку, вказаному у цій підставі.
