Доплата за науковий ступінь передбачена п.п. «г» п.п. 3 п. 3 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298, а порядок її встановлення у медичній галузі врегульовано п. 3.3 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці та МОЗ від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308).
Як зазначено у п. 3.3 цих Умов, працівникам щомісячно встановлюються доплати до посадового окладу за науковий ступінь доктора наук у граничному розмірі 25 %, кандидата наук — у граничному розмірі 15 % посадового окладу. Доплата за науковий ступінь проводиться як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом залежно від обсягу фактично виконаної роботи. Відсотковий розмір такої доплати застосовують до посадового окладу з урахуванням підвищень (п. 3.5 Умов № 308).
Важливо! Головна умова для установлення доплати за науковий ступінь: діяльність працівника за профілем (медична, фармацевтична, наукова тощо) має збігатися з науковим ступенем.
Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначає керівник установи, закладу.
Далі поговоримо про визначення такої відповідності. Медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Єдині кваліфікаційні вимоги до осіб, які займаються певними видами медичної і фармацевтичної діяльності, встановлюються Міністерством охорони здоров’я України (ст. 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.92 р. № 2801-XII). Зокрема, ідеться про Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78 «Охорона здоров’я»), затверджений наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117. Також вимоги для зайняття відповідної посади встановлені у наказі МОЗ «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» від 25.12.92 р. № 195.
Згідно з цими наказами робота на посадах лікарів вимагає від працівника наявності повної вищої освіти за напрямом підготовки «Медицина», за однією з лікарських спеціальностей, передбачених Номенклатурою лікарських спеціальностей, затвердженою наказом МОЗ від 19.12.97 р. № 359, а також проходження інтернатури за відповідною спеціальністю з отриманням сертифіката лікаря-спеціаліста, що підтверджує допуск до зайняття медичною діяльністю.
Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді здійснюється на підставі Переліку наукових спеціальностей, затвердженого наказом МОНмолодьспорту від 14.09.2011 р. № 1057 (далі — Перелік). Цим Переліком під шифром 14 передбачено розділ «Медичні науки», до складу яких включено медичну галузь, за якою присуджується науковий ступінь.
Підкреслимо: лікарям за будь-якою лікарською спеціальністю (посадою) здійснюється доплата за науковий ступінь кандидата або доктора медичних наук, якщо наукова спеціальність, за якою працівник захистив дисертацію, передбачена шифром 14 «Медичні науки» цього Переліку.
Так, заступник головного лікаря з медичної частини, який ще працює за сумісництвом на посаді лікаря-кардіолога-стажиста, вважається таким, що займається медичною діяльністю.
Увага! Якщо вказаний працівник захистив наукову дисертацію та отримав науковий ступінь за спеціальністю «фармакологія» (шифр 14.03.05), яка передбачена галуззю наук «Медичні науки» (група спеціальностей «Теоретична медицина») Переліку як медична галузь, то йому встановлюється доплата за науковий ступінь кандидата медичних наук у розмірі до 15 % посадового окладу за основною посадою заступника головного лікаря з медичної частини.
Тоді як за посадою лікаря-кардіолога-стажиста нарахування доплати за науковий ступінь не здійснюється, оскільки за цією посадою у нього немає сертифіката лікаря-спеціаліста з кардіології, що дає право займатися медичною діяльністю за цією спеціальністю.
Лікар може бути допущеним до зайняття медичною діяльністю за спеціальністю «кардіологія» лише після проходження стажування та атестації на визначення знань і практичних навиків з підтвердженням звання «лікар-спеціаліст-кардіолог». Також отримання цього сертифіката дасть право на доплату за науковий ступінь.
Нагадаємо основні моменти з направлення лікарів на стажування відповідно до Положення про порядок направлення на стажування лікарів, які не працювали за спеціальністю більше трьох років, і про порядок їх наступного допуску до лікарської діяльності, затвердженого наказом МОЗ від 17.03.93 р. № 48. На час стажування особу переводять на посаду лікаря-стажиста із встановленням їй посадового окладу згідно із п.п. 4 таблиці, наведеної у п.п. 2.2.5 Умов № 308.
Направлення лікаря на стажування здійснюється управлінням охорони здоров’я на термін від одного до шести місяців. Конкретний термін стажування фахівця визначається у кожному окремому випадку органом охорони здоров’я.
Після закінчення стажування лікарі проходять атестацію на визначення знань та практичних навиків згідно з наказом МОЗ від 19.12.97 р. № 359. Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого вказаним наказом, для атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста у комісію не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання подаються такі документи:
— письмова заява;
— копії дипломів про освіту та інші документи, що в установленому порядку дають право обіймати конкретну лікарську посаду;
— заповнений атестаційний листок.
У комісію можуть бути представлені також інші матеріали, що характеризують підготовку та практичну діяльність особи, яка атестується.
Лікарю, який успішно пройшов таку атестацію, присвоюється звання «лікар-спеціаліст».
