Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист редакції газети «Оплата праці» від 08.06.2016 р. № 47 щодо порядку обчислення середньої заробітної плати, яка зберігається за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, та повідомляє.
Частиною четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України визначено, що за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період, та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, в яких вони працювали на час призову.
Слід зазначити, що працівник, якого було призвано під час мобілізації, на особливий період, може укласти контракт на продовження військової служби, не звільняючись з військової служби. У цьому випадку не відбулось звільнення працівника, який був призваний під час мобілізації, на особливий період, з військової служби, а отже, йому продовжує зберігатись попередній середній заробіток.
Якщо працівник, якого було призвано під час мобілізації, на особливий період, був звільнений з військової служби, і через певний проміжок часу уклав контракт на продовження військової служби, у цьому випадку йому необхідно розраховувати новий середній заробіток з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
Мобілізований став контрактником: який середній заробіток зберігати за місцем роботи
Питання оплати періоду військової служби неодноразово порушувалися на сторінках нашого видання. Мінливе законодавство, неоднозначне трактування законодавчих норм, скупа інформація про документальне оформлення мобілізаційних процесів — усе це породжує чимало запитань щодо порядку оплати періоду відсутності працівника у зв’язку з його призовом на військову службу. І якщо «мобілізаційно-оплатна» тематика більш-менш з’ясувалася, то питання про інші види військової служби чомусь відсунуті чиновниками на другий план і відповідей на них вдень зі свічкою не знайдеш.
Так сталося і цього разу. Мобілізований працівник, що підлягає демобілізації, перейшов служити за контрактом. Запитання виникло щодо оплати періоду військової служби після такого переходу: за якою середньою зарплатою оплачувати період контрактної служби? З відповідним запитом ми звернулися за роз’ясненнями до Мінсоцполітики:
«Два мобілізовані працівники бюджетної установи, які підлягають демобілізації, продовжили свою військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом. Один працівник перейшов на контрактну службу з 15 серпня 2015 року, а другий — з 22 вересня 2015 року.
За якою середньою зарплатою їм треба зберігати зарплату за період військової служби: середньою зарплатою, яка зберігалася на період мобілізації, чи новою середньою зарплатою, яка повинна розраховуватися з посадового окладу на момент укладання договору про військову службу за контрактом?»
Річ у тім, що спеціальна норма з оплатної гарантії, передбачена останнім абзацом п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, стосується тільки ситуацій, коли демобілізованого працівника знову призивають на службу за мобілізацією: при повторній мобілізації зберігають середню зарплату, але не нижче попередньої середньої.
Проте у нас зовсім інша історія: військова служба за мобілізацією переходить у службу за контрактом. Ані трудове законодавство, ані спеціальна нормативна база у сфері розрахунку середнього заробітку не містять особливих приписів стосовно таких ситуацій.
При цьому для збереження місця роботи та середнього заробітку за період служби роботодавець керується такими нормами:
— за період служби за призовом під час мобілізації — ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП);
— за період служби за контрактом при її продовженні після мобслужби — ч. 4 ст. 119 КЗпП.
Виникає запитання: для оплати робочих днів за графіком роботи співробітника, пропущених через службу за контрактом, треба розрахувати нову середню зарплату чи вона залишається такою самою, як і в періоді його мобілізації? Відповідь на це запитання фахівців Мінсоцполітики дуже важлива, адже розрахунок середньої зарплати контрактників безпосередньо впливав і впливає на визначення інших показників (на суму витрат бюджетників, суму ЄСВ, ПДФО, а до 2016 року — ще й на суму компенсації, отриманої з бюджету).
У листі, що коментується, фахівці Мінсоцполітики розмежували варіанти визначення «нова» чи «стара» середня зарплата» залежно від «звільнення / незвільнення з військової служби».
Отже, фахівці працеоплатного відомства вважають, що все залежить від того, як відбувся перехід з військової служби за призовом під час мобілізації на військову службу за контрактом («Служба за мобілізацією» → «Служба за контрактом»). Проаналізуємо висновки, які зроблені Міністерством.
Варіант 1. Служба за контрактом без факту демобілізації
Ідеться про ситуацію, коли працівник, який був призваний на військову службу під час мобілізації, не звільняючись з військової служби, укладає контракт на продовження військової служби. У такому разі, на думку Мінсоцполітики, за ним продовжує зберігатися середня зарплата, за якою оплачували період мобілізації*. Тобто основна умова тут — не повинно бути звільнення з військової служби працівника, який був призваний під час мобілізації, на особливий період.
* Аналогічний висновок було озвучено в листі Мінсоцполітики від 26.05.2015 р. № 612/13/84-15.
І ось тут найцікавіше: як роботодавцю дізнатися про це контрактне продовження і факт незвільнення з військової служби? На жаль, роз’яснень із цього приводу від Мінсоцполітики не було. Тому викладемо своє бачення цього питання.
Одним із документів, що підтвердить продовження військової служби за контрактом, буде копія такого контракту, укладеного з мобілізованим працівником. Його повинен надати працівник за місцем своєї роботи.
Контракт для проходження військової служби є підставою для видання відповідного наказу з особового складу про зарахування особи до списків особового складу Збройних Сил України та призначення її на відповідну посаду або продовження військової служби. Про це свідчить п. 26 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008 (далі — Положення № 1153).
Крім цього, підтвердити факт проходження працівником військової служби за контрактом можуть копія наказу військової частини (формування), де продовжує військову службу мобілізований працівник, а також довідка військової частини про проходження особою військової служби за контрактом.
Але тільки самі контрактні умови не вимальовують нам повну картину— чи передувало укладенню контракту звільнення працівника з військової служби за мобілізацією? Для цього з’ясуємо, що вважається звільненням з військової служби і якими документами це підтверджується.
Днем фактичної демобілізації вважають день виключення із списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням з військової служби. Таке виключення оформляють наказом військової частини, а також робиться відповідний запис у військовому квитку (пп. 3 та 4 Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу і п. 3 Положення про військовий квиток офіцера запасу, затверджених Указом Президента України від 25.05.94 р. № 263/94**).
** Див. також лист Міноборони від 21.08.2014 р. № 322/2/7142.
Тобто за записами у військовому квитку також можна дізнатися долю проходження військової служби вашого працівника, у тому числі і факт укладення контракту. І відсутність у військовому квитку записів про виключення із списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням, на нашу думку, може слугувати вагомим доказом продовження військової служби.
Проте навіть якщо роботодавець не впевнений у тому, що укладенню контракту не передувала демобілізація, він може звернутися за відповідними роз’ясненнями до військкомату, який призивав працівника на службу, або до військової частини (підрозділу), де працівник проходить військову службу.
Отже, підкріпити дані про мобілізацію/демобілізацію можна й від військкомату. Зауважимо: з 14.07.2015 р. оновлені норми Положення № 1153 зобов’язують військові комісаріати письмово повідомити держоргани, підприємства, заклади, установи та організації, в яких громадяни, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, працювали, навчалися або були зареєстровані як безробітні, про:
— призов громадян на військову службу (п. 253);
— підставу звільнення з військової служби, строк військової служби, дні взяття їх на облік, у тому числі про причини перевищення строків узяття на військовий облік, — не пізніше наступного дня після взяття на військовий облік громадян, звільнених з військової служби (п. 260).
Що робити роботодавцю після підтвердження продовження військової служби у зв’язку з укладенням контракту? Видати новий наказ (розпорядження) про подальше збереження за таким працівником місця роботи (посади) і середнього заробітку на строк укладення контракту. При цьому підставою для продовження такої гарантії буде ч. 4 ст. 119 КЗпП.
Зверніть увагу: гарантію зі збереження середньої зарплати згідно з ч. 4 ст. 119 КЗпП (контрактникам, які продовжили військову службу) слід розглядати як продовження гарантії, прописаної в ч. 3 цієї статті (для мобілізованих працівників).
Таким чином, за працівником, який продовжує військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, продовжує зберігатися середня зарплата, що зберігалася йому за період мобілізації. Тобто нову середню зарплату для періоду служби за контрактом розраховувати не потрібно.
Варіант 2. Служба за контрактом після демобілізації
У ситуації, коли працівник був демобілізований (звільнений з військової служби), а потім через певний проміжок часу уклав контракт на проходження військової служби, у цілях збереження середньої заробітної плати укладення контракту буде новою підставою.
У такому разі для надання гарантій згідно зі ст. 119 КЗпП слід видати новий наказ з новим формулюванням, а для розрахунку середньої зарплати для оплати періоду служби за контрактом використовуватимемо новий розрахунковий період. Отже, «контрактний» період оплачуватиметься виходячи з нової середньої зарплати.
Підтвердити факт демобілізації можна так само, як і в першому випадку, відміткою у військовій квитку, витягом з наказів з особового складу військової частини або довідкою з військкомату.
Тетяна ГУЛЬ, експерт з питань оплати праці (e-mail: t.gul@id.factor.ua)
