Теми статей
Обрати теми

Форма № 1ДФ: відповідаємо на актуальні запитання

Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці (e-mail: ot@id.factor.ua)
2 квартал закінчився. Саме час подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Цю «знакову подію» ми не змогли оминути. Тим більше, що запитання щодо заповнення форми № 1ДФ в тих чи інших ситуаціях постійно надходять на нашу редакційну пошту. Тому подаємо до вашої уваги відповіді на актуальні запитання. Упевнені, серед них ви обов’язково знайдете й вирішення власних проблем.

Не нараховував, не виплачував — не подавай!

Установу було створено 20 червня 2016 року. Найманих працівників немає. Прибутки фізособам не нараховувалися і не виплачувалися. Чи потрібно подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за 2 квартал?

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ подають до органів ДПС особи, які мають статус податкових агентів з податку на доходи фізичних осіб. Хто до них належить? Це:

— юридичні особи;

— самозайняті особи (підприємці та незалежні професіонали);

— представництва нерезидентів — юридичних осіб;

— інвестори (оператори) за угодою про розподіл продукції.

Будучи податковими агентами, вони зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО та ВЗ до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам і нести відповідальність за порушення норм ПКУ (п. 176.2 ПКУ).

Проте якщо впродовж звітного кварталу податковий агент не нараховує та не виплачує доходи фізичним особам, у тому числі і фізособам-підприємцям, та не нараховує і не сплачує до бюджету ПДФО і ВЗ з таких доходів, то він Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за цей звітний квартал не подає.

Коли дата звільнення не важлива

Працівниця звільнилася, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Чи потрібно відображати її в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ без сумових показників (дохід у звітному кварталі не нараховувався), але з датою звільнення у графі 7?

Ні, не потрібно. Пояснимо чому.

1. Як ми зазначали вище, податкові агенти формують та подають Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за звітний квартал тільки у разі нарахування/виплати доходів на користь фізичних осіб у такому кварталі (п.п. «б» п. 176.2 ПКУ).

2. У п. 3.7 Порядку № 4 зазначено, що графу 7 «Дата звільнення з роботи» розділу I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюють тільки на тих платників податків, які:

— були звільнені у звітному періоді з місця роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати;

або

— звільнені до початку звітного періоду, але отримували зарплату у звітному періоді.

З наведеного робимо висновок: головна умова для того, щоб дані про платника податків потрапили до форми № 1ДФ, — це наявність нарахованого/виплаченого йому у звітному кварталі доходу та нарахованого/сплаченого до бюджету податку.

Оскільки зарплата працівниці в 2 кварталі 2016 року не нараховувалася, то незважаючи на те, що дата її звільнення припадає на цей квартал, заповнювати на неї рядок без сумових показників, але з датою звільнення у графі 7 розділу I форми № 1ДФ не потрібно*.

* Читайте також статтю «Відображаємо дату приймання/звільнення у формі № 1ДФ» («ОП», 2015, № 14, с. 27).

Сумісники: де їм місце у формі № 1ДФ?

Де у формі № 1ДФ зазначати кількість працівників-сумісників? З якою ознакою доходу відображати нараховану їм зарплату?

Трохи теорії.

Статтею 21 КЗпП працівникам надано право укладати разом з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або кількома роботодавцями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Робота за такими іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час вважається сумісництвом.

Працювати на умовах сумісництва працівник може:

— у тій самій установі, яка є його основним місцем роботи. Таке сумісництво називають внутрішнім;

— в установі, яка не є його основним місцем роботи. Це зовнішнє сумісництво.

Кількість осіб, які працюють на благо роботодавця за трудовими договорами, необхідно відображати в «дотабличній» частині форми № 1ДФ навпроти реквізиту «Працювало за трудовими договорами».

Як ми з’ясували вище, робота сумісників здійснюється на підставі трудових договорів. Отже, сумісники разом з основними працівниками мають бути враховані при заповненні зазначеного вище реквізиту. Причому якщо сумісник у вас внутрішній, то ви його зараховуєте один раз.

Заробітну плату, нараховану таким працівникам, відображайте з ознакою доходу «101». Якоїсь окремої ознаки доходу для зарплати сумісників Порядком № 4 не передбачено.

Ох ці вже графи...

Який порядок заповнення граф 3а, 3, 4а, 4 розділу I та граф «Загальна сума нарахованого/виплаченого доходу» «Загальна сума утриманого податку, збору» «нарахованого/перерахованого» розділу II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ?

У розділі I форми № 1ДФ щодо кожної фізичної особи зазначайте в графах 3а і 4а суми нарахованих у місяцях звітного кварталу доходів та ПДФО відповідно. До графи 3 повинні потрапити суми фактично виплачених у звітному кварталі доходів фізособам. Причому якщо дохід у вигляді зарплати виплачуєте у встановлені строки в місяці, що настає за місяцем нарахування, то його також відображайте як виплачений у графі 3 форми № 1ДФ за той квартал, до якого належить місяць нарахування зарплати. Під установленими строками, на нашу думку, слід розуміти строки виплати зарплати, затверджені в колдоговрі з дотриманням положень ст. 115 КЗпП.

У разі своєчасної виплати зарплати порядки заповнення граф 4 і 3 ідентичні.

Важливо! При формуванні рядка з ВЗ у розділі II Податкового розрахунку необхідно застосовувати правила, аналогічні наведеним вище для розділу I. Це підтверджують фіскали в консультації, наведеній у категорії 103.25 «ЗІР».

Отже, якщо установа у звітному кварталі виплачувала тільки зарплату і ця виплата здійснювалася в установлені строки, то у неї збігатимуться:

— значення граф 3а і 3, а також значення граф 4а і 4 розділу I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ;

— значення граф «Загальна сума нарахованого доходу (грн., коп.)» та «Загальна сума виплаченого доходу (грн., коп.)», а також значення граф «Загальна сума утриманого податку, збору (грн., коп.)» «нарахованого», «перерахованого» рядка «Військовий збір» розділу II форми № 1ДФ.

Відомості про несвоєчасно виплачувану зарплату та інший дохід, а також утриманий/перерахований з них ПДФО та ВЗ відображайте у формі № 1ДФ за фактом.

ВЗ: відтепер по-новому

Чи потрібно зазначати в рядку «Військовий збір» розділу II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ доходи, які не обкладають ВЗ?

Як це було. Порядок № 4 та затверджена разом з ним форма № 1ДФ, якою ми сьогодні користуємося, набрали чинності з 1 квітня 2015 року. Причина їх появи — стара форма № 1ДФ не дозволяла відзвітувати за ВЗ.

У мінфінівській формі № 1ДФ цю проблему розв’язано. У ній з’явився розділ II, а в ньому — рядок «Військовий збір». Але, на жаль, інформація щодо заповнення цього рядка виявилася дуже мізерною. Тому нічого не залишалося, крім як користуватися роз’ясненнями фахівців ДФСУ.

Спочатку усно, а потім і в категорії 103.25 «ЗІР» фіскали розповідали, що в рядку «Військовий збір» форми № 1ДФ вони хочуть бачити загальну суму нарахованого/виплаченого доходу, з якого утримується ВЗ. У принципі, це було логічно, адже інформація, яка потрапляє до розділу II Податкового розрахунку, неперсоніфікована. Крім того, таке відображення дозволяло, у тому числі і контролерам, перевірити правильність утримання ВЗ із зазначених доходів.

Але раптом, цілком несподівано, фіскали вирішили змінити свою позицію щодо заповнення рядка «Військовий збір» (див. консультацію фахівця ДФСУ у «ОП», 2016, № 6, с. 23). Чому? Їх аргументи: графи в розділі II форми № 1ДФ називаються «Загальна сума нарахованого доходу» та «Загальна сума виплаченого доходу» і немає вказівки, що це загальна сума саме доходів, що оподатковуються ВЗ.

А як же роз’яснення в «ЗІР», про яке ми говорили вище? Його перевели до розряду недіючих ☹.

Підіб’ємо підсумок. Заповнюючи Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за 1 квартал 2016 року, в його розділі II у рядку «Військовий збір» зазначте:

— у графі «Загальна сума нарахованого доходу» — загальну суму доходів, нарахованих фізособам у звітному кварталі, як оподатковуваних, так і неоподатковуваних ВЗ. Так, наприклад, у вас до цієї графи потраплять суми поворотної фіндопомоги, нецільової благодійної допомоги, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, а також доходи, нараховані приватним підприємцям, у тому числі і підприємцям-єдиноподатникам, тощо;

— у графі «Загальна сума виплаченого доходу» — загальну суму виплачених доходів у звітному кварталі, як оподатковуваних, так і неоподатковуваних ВЗ. При заповненні цієї графи врахуйте особливий порядок відображення зарплатних доходів, що виплачуються своєчасно;

— у графах «Загальна сума утриманого податку, збору (грн., коп.)» показуєте нарахований у звітному кварталі та перерахований до бюджету ВЗ відповідно.

Тобто в загальному випадку підсумкові значення граф 3а і 3 розділу I форми № 1ДФ збігатимуться зі значеннями граф «Загальна сума нарахованого доходу» та «Загальна сума виплаченого доходу» у рядку «Вiйськовий збiр» розділу II відповідно.

«Натуральний», але не блондин

Установа надала фізособі дохід у негрошовій формі. Як такий дохід відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ: з «натуральним» коефіцієнтом чи без нього?

Податковому агентові, що виплачує фізособам дохід у негрошовій формі, слід врахувати вимоги п. 164.5 ПКУ. Чого вимагає цей пункт? Щоб негрошовий дохід потрапляв до бази оподаткування збільшеним на «натуральний» коефіцієнт. Розмір цього коефіцієнта залежить від ставки ПДФО. Так, при ставці 18 % його величина дорівнює 1,219512.

У бухгалтерському обліку негрошовий дохід фізособи буде нарахований також з урахуванням «натурального» коефіцієнта.

Тепер перейдемо до форми № 1ДФ. У її графі 3а ви повинні зазначити суму нарахованого дооду у звітному кварталі. Причому якщо дохід було нараховано, то він обов’язково повинен потрапити до цієї графи, незалежно від того, чи виплатили його фізособі.

Нарахований дохід слід відображати у «грязній» сумі, без вирахування ПДФО, ВЗ та податкової соціальної пільги (за її наявності).

У графі 3 Податкового розрахунку зазначають виплачені у звітному кварталі доходи в нарахованій сумі.

Підсумуємо? Дохід у негрошовій формі фізособа отримує, по суті, в «чистому» вигляді. У бухобліку він буде нарахований з урахуванням «натурального» коефіцієнта, який приводить цей «чистий» дохід до «грязного», тобто нарахованого ☺.

Оскільки в графах 3а і 3 форми № 1ДФ має зазначатися нарахований, а не виплачений дохід, негрошовий дохід необхідно там відображати з урахуванням «натурального» коефіцієнта.

Тепер про ВЗ. Його утримують із суми, нарахованої у бухобліку, тобто з вартості чогось потрібного, отриманого від податкового агента в натуральній формі, збільшеній на «натуральний» коефіцієнт для ПДФО. Розраховувати та накручувати згори ВЗ-коефіцієнт не потрібно. Це не передбачено ПКУ.

Отже, і в розділі II Податкового розрахунку негрошовий дохід відображаємо з урахуванням «натурального» ПДФО-коефіцієнта.

Орендуємо «рухомість»

Установа орендує автомобілі у звичайної фізособи та у фізособи-підприємця. Чи потрібно виплачувані їм орендні доходи показувати в Податковому розрахунку? Якщо так, то з якою ознакою доходу?

Обов’язково потрібно, незалежно від того, кому ви виплачуєте дохід: звичайній фізособі чи фізособі-підприємцю. Адже подання форми № 1ДФ не в повному обсязі (не з усіма рядками) загрожує податковому агентові штрафом за п. 119.2 ПКУ у розмірі 510 грн. (1020 грн.).

Тепер про ознаки. Якщо орендний дохід виплачуєте підприємцю, то його суму відображаєте з ознакою доходу «157» без заповнення граф 4а і 4 розділу I форми № 1ДФ.

А якщо одержувач-орендодавець — звичайна фізособа? Тут усе дещо складніше. Окрема ознака для доходу від надання рухомого майна в оренду додатком до Порядку № 4 не передбачена. Тому виходитимемо з суті відносин.

Договір оренди рухомого майна — це цивільно-правовий договір. Тому, на наш погляд, для відображення такого доходу можна використовувати ознаку «102». Раніше з цим погоджувалися і податківці (див. роз’яснення в категорії 103.25 «ЗІР», що діяло до 02.06.2015 р.).

Проте зі свіженьких діючих роз’яснень випливає, що нині вони хочуть бачити під ознакою доходу «102» тільки винагороди за виконання роботи/надані послуги з цивільно-правових договорів (див. роз’яснення в категорії 103.22, 103.25 «ЗІР»). А от дохід від надання в оренду рухомого майна пропонують відображати з ознакою доходу «127» — як інші доходи.

У зв’язку з непостійністю позицій фіскалів зауважимо таке. На наше глибоке переконання, якщо фізособі нараховано/виплачено дохід і утриманий/сплачений з нього ПДФО було відображено в Податковому розрахунку правильно, але не з тією ознакою доходу, то до податкового агента штрафи за п. 119.2 ПКУ застосовуватися не повинні.

Річ у тім, що з положень цього пункту випливає: за подання форми № 1ДФ з недостовірними відомостями або з помилками має бути штраф тільки у разі, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або зміни платника податків. У випадку з неправильною ознакою доходу цього не відбувається.

Аліментне питання

На підставі рішення суду із заробітної плати нашого працівника щомісяця утримуються аліменти на дитину. В якій сумі зазначати його зарплату у формі № 1ДФ — нарахованій чи за вирахуванням суми аліментів? Чи потрібно обкладати аліменти та відображати в Податковому розрахунку?

Аліменти на дітей можуть сплачуватися:

1) на добровільних засадах з власної ініціативи батька, що проживає окремо від дитини, або за договором про сплату аліментів на дитину;

2) у примусовому порядку за рішенням суду.

Проте незалежно від варіанта їх сплати, сума аліментів не обкладається ПДФО і ВЗ на підставі п.п. 165.1.14 і п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Виняток — аліменти від нерезидента. Вони включаються до оподатковуваного доходу одержувача, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

Аліменти утримують з «чистої» суми доходу працівника після утримання ПДФО та ВЗ.

Незважаючи на те, що роботодавець усього лише утримує та перераховує аліменти їх одержувачу, він зобов’язаний відобразити їх суму в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «140».

Зверніть увагу: це справедливо навіть для випадку сплати аліментів на добровільних засадах за заявою працівника.

Що стосується доходу працівника — платника аліментів, то його відображайте у формі № 1ДФ у нарахованій сумі, без вирахування суми аліментів.

«Нова звітна»: виправляємося без штрафу

Ми поквапилися і здали Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за 2 квартал 2016 року з помилками: замість підприємців, яким виплачували доходи у 2 кварталі 2016 року, зазначили тих ФОП, кому здійснювали виплати в 1 кварталі 2016 року. Як виправитися?

Виправити помилки в уже поданому Податковому розрахунку за формою № 1ДФ можна за допомогою звітного нового або уточнюючого податкового розрахунку. Перший подають, якщо помилку виявлено до закінчення граничного строку подання розрахунку, другий — якщо пізніше.

Звітний новий та уточнюючий Податкові розрахунки за формою №1ДФ містять інформацію тільки щодо рядків, які уточнюються.

У цьому принципова відмінність виправлення помилок, допущених у цьому розрахунку, від такого ж способу виправлення будь-якої іншої декларації.

Граничний строк подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 2 квартал 2016 року спливає 9 серпня. Отже, ще встигнемо виправитися через звітний новий Податковий розрахунок.

Зверніть увагу, виправляти помилки за допомогою звітного нового розрахунку дуже фінансово приємно. Адже цей спосіб не тягне за собою сплати штрафних санкцій (лист ДФСУ від 24.04.2015 р. № 8828/6/99-99-17-02-01-15).

Важливо! І звітний новий, і уточнюючий Податковий розрахунок ви формуєте за єдиними правилами. Озвучимо їх.

Почнемо з виправлення помилок у I розділі форми № 1ДФ.

Для вилучення одного помилкового рядка з попередньо поданої інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 зазначити « — рядок на вилучення.

Для введення нового або пропущеного рядка необхідно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 зазначити « — рядок на введення.

Тепер поговоримо про виправлення помилок у розділі II Податкового розрахунку.

Для виключення помилкового рядка в рядку «Військовий збір — виключення» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а потім у рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Отже, виправляючись через звітний новий Податковий розрахунок, не потрібно переписувати усі рядки табличної частини розрахунку, які були заповнені у формі № 1ДФ з відміткою «Звітний». Потрібно просто вилучити/ввести потрібні рядки за правилами, озвученими вище.

Той дохід, та не той номер

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за минулий звітний період роботодавець зазначив неправильний реєстраційний номер працівника (переплутали дві цифри місцями). Як виправити помилку? Чи буде штраф за п. 119.2 ПКУ?

Виправити помилку легко. Для цього вам необхідно сформувати уточнюючий Податковий розрахунок за той звітний період, в якому було допущено помилку. У ньому обов’язково зазначте реквізити установи, а також продублюйте інформацію з раніше зданого розрахунку в клітинках «Порція», «Працювало за трудовими договорами (контрактами)» та «Працювало за цивільно-правовими договорами».

Далі в розділі I уточнюючої форми № 1ДФ на працівника формуєте два рядки.

Один — на вилучення раніше поданої інформації з помилковим реєстраційним номером працівника. Сюди переносите дані з усіх граф помилкового рядка раніше поданого Податкового розрахунку, а в графі 9 зазначте «1» — рядок на вилучення.

Другий — на введення рядка з правильними даними щодо працівника. У графі 9 такого рядка проставте «0».

Увага! Якщо ви формуєте уточнюючий Податковий розрахунок на папері, підсумкові рядки за графами 3а, 3, 4а і 4 не заповнюйте (роз’яснення ДФСУ в категорії 103.25 «ЗІР»). А от в електронній версії Податкового розрахунку за формою № 1ДФ підсумковий рядок проставляється автоматично.

Але хай це вас не бентежить, це не помилка.

Розділ II уточненки заповнювати не потрібно. Адже відомості в ньому неперсоніфіковано.

Ну а тепер про сумне — про штрафи. Виправлення такої помилки призведе до зміни платника податку. А значить, установі загрожує штраф за п. 119.2 ПКУ у розмірі 510 грн. Ті ж дії, вчинені податковим агентом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, збільшують розмір штрафу до 1020 грн.

Зверніть увагу: штраф буде застосовано незалежно від того, хто виявив помилку — сам податковий агент чи контролюючі органи під час проведення перевірки.

Використані документи та скорочення

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Порядок № 4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.15 р. № 4.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ВЗ — військовий збір.

ЗІР — загальнодоступний інформаційний ресурс, розміщений на сайті ДФСУ (http://zir.sfs.gov.ua)

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі