Порядок обчислення стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку, визначено у ст. 82 Кодексу законів про працю України та п. 3 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. З положень цих статей випливає, що період тимчасової непрацездатності працівника включається до стажу роботи, який надає право на щорічну відпустку, як період, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося робоче місце (посада) і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування.
У ситуації, яку ми розглядаємо, період хвороби працівника не оплачувався, оскільки підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи ( п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV). Однак працівник надав довідку із закладу охорони здоров’я, яка хоча й засвідчує тимчасову непрацездатність, але оплаті не підлягає.
Таким чином, при обчисленні «відпускного» стажу для визначення кількості невикористаних днів щорічної відпустки дні хвороби, підтверджені довідкою закладу охорони здоров’я, не враховують. Після обміну довідки на належним чином оформлений лікарняний лист та надання його роботодавцю «відпускний» стаж та кількість календарних днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації, слід перерахувати.
«Додані» дні щорічної відпустки, що підлягають компенсації, оплачуйте за середньоденною заробітною платою, розрахованою виходячи з виплат, нарахованих у розрахунковому періоді, що дорівнює, в загальному випадку, 12 календарним місяцям, які передують місяцю звільнення.
Зверніть увагу: в цьому випадку до роботодавця відповідальність згідно зі ст. 117 КЗпП за невиплату працівнику при звільненні усіх належних сум застосовуватися не буде. Підстава — відсутність вини роботодавця.
Щодо другого запитання зауважимо таке. Розрахунок сум відпускних при виплаті їм компенсації за невикористану відпустку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).
Нарахування компенсації за невикористану відпустку здійснюється виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. Її суму знаходять, розділивши сумарний заробіток за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду. Отриманий результат множиться на кількість календарних днів, що підлягають компенсації.
Важливо! Нараховані в розрахунковому періоді лікарняні та календарні дні, на які припадає тимчасова непрацездатність, беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати.
У ситуації, наведеній у запитанні, на момент проведення остаточного розрахунку з працівником та визначення суми середньоденної зарплати період тимчасової непрацездатності, який входить до розрахункового періоду, не оплачений. Проте «викидати» з розрахункового періоду дні, на які припадає така тимчасова непрацездатність, роботодавець не має права. Вони візьмуть участь у розрахунку середньоденної зарплати, незважаючи на те, що за ці дні не нараховані лікарняні.
Після обміну працівником довідки на належним чином оформлений листок непрацездатності та надання його роботодавцю останній буде зобов’язаний:
по-перше, нарахувати лікарняні. Адже тимчасова непрацездатність настала в період, коли працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем;
по-друге, віднести їх суму до періодів, за які вони нараховані. Річ у тім, що при обчисленні «відпускної та компенсаційної» середньої зарплати тільки премії включаються в зарплату того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на зарплату (див. абзац перший п. 3 Порядку № 100). Усі інші виплати повинні враховуватися в сумі виплат за ті місяці, за які вони нараховані;
по-третє, перерахувати суму компенсації за невикористану відпустку з урахуванням суми донарахованих лікарняних за дні тимчасової непрацездатності, що увійшли до розрахункового періоду, та виплатити її працівнику.
Використовуючи умови запитання, припустимо, що в розрахунковому періоді (червень 2015 року — травень 2016 року) працівнику було нараховано виплати, що беруть участь у розрахунку «компенсаційної» середньоденної зарплати, у сумі 43579,13 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді з урахуванням неоплачених днів тимчасової непрацездатності та без урахування святкових і неробочих днів — 357.
Кількість календарних днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації, — 10. При їх підрахунку не враховувався неоплачений період тимчасової непрацездатності.
Середньоденна зарплата дорівнює:
43579,13 : 357 = 122,07 (грн.).
Сума компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка буде виплачена працівнику при проведенні остаточного розрахунку:
122,07 х 10 = 1220,70 (грн.).
У липні 2016 року вже колишній працівник надає на підприємство належним чином оформлений листок непрацездатності, який було видано замість довідки про тимчасову непрацездатність. На його підставі нараховано лікарняні в сумі 4459,02 грн.
Крім того, перераховано кількість календарних днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації з урахуванням оплаченого періоду хвороби. Визначено, що роботодавець повинен був нарахувати компенсацію не за 10, а за 12 невикористаних календарних днів щорічної відпустки.
Розрахуємо середньоденну зарплату з урахуванням суми лікарняних, нарахованих за дні тимчасової непрацездатності, що увійшли до розрахункового періоду:
(43579,13 + 4459,02) : 357 = 134,56 (грн.).
Визначимо суму компенсації, яку підприємство зобов’язане доплатити працівнику:
134,56 х 12 - 1220,70 = 394,02 (грн.).
