(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/8
Оплата праці
Оплата праці
Березень , 2016/№ 5

Щодо періоду мобілізації та страхового стажу

Лист від 15.12.2015 р. № 696/18/99-15

Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а до впровадження такої системи — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

За працівників підприємств, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які отримують компенсаційні виплати, що виплачує роботодавець за рахунок коштів державного бюджету в межах середнього заробітку відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015 р. № 105 «Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період», єдиний внесок не нараховується і, відповідно, період отримання таких виплат до страхового стажу не зараховується.

Враховуючи викладене, період проходження працівниками військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, може враховуватися до страхового стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо за цей період було сплачено страховий внесок (єдиний внесок) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до законодавства.

Період несплати єдиного внеску не включається до страхового стажу застрахованої особи, і якщо страховий стаж особи за останні 12 місяців становитиме менше 6 місяців, застосовуються норми частини четвертої статті 19 Закону.

Обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (зі змінами).

Відповідно до пункту 3 Порядку середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховуються суми оплати середнього заробітку під час мобілізації, на які нараховано єдиний внесок.

На думку Мінсоцполітики, період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації, на особливий період, коли за застраховану особу відповідно до законодавства не сплачено єдиний внесок (зокрема, період виплати працівнику компенсації із бюджету в межах середнього заробітку мобілізованого працівника, яка не є базою нарахування єдиного внеску, що спрямовується до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), також слід відносити до періоду, не відпрацьованого з поважної причини. Пропонуємо місяці та календарні дні такого періоду виключати з розрахункового періоду та здійснювати розрахунок середньої заробітної плати за місяці та календарні дні розрахункового періоду, у яких єдиний внесок сплачено.

У випадку коли в усіх місяцях розрахункового періоду не нараховано єдиний внесок, на нашу думку, може бути застосовано пункт 28 Порядку, відповідно до якого середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

Принагідно повідомляємо, що в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулося засідання робочої групи по опрацюванню законопроекту щодо включення періоду військової служби застрахованих осіб, призваних за призовом під час мобілізації, на особливий період, до страхового стажу та збереження страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. За результатами засідання представниками робочої групи від Мінсоцполітики надано пропозиції до зазначеного Комітету щодо внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з метою врегулювання питання щодо включення періоду служби працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, до страхового стажу на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності у випадках ненарахування та несплати роботодавцем за них єдиного внеску.

Директор Департаменту соціального страхування та партнерства О. Савенко

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Розраховуємо лікарняні демобілізованому працівнику

Питання з нарахуванням лікарняних демобілізованому працівнику виникло не просто так. Річ у тім, що розрахунок лікарняних такому працівнику безпосередньо залежить від того, нараховувався ЄСВ на середній заробіток, що зберігається за період мобілізації, чи ні. Так, п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), передбачено, що середньоденна зарплата розраховується діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважної причини. Тобто в розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних беруть участь виплати, з яких справлявся ЄСВ.

Зауважимо, що нарахований з 1 січня 2016 року середній заробіток мобілізованого працівника не підлягає компенсації з бюджету, а це означає, що він обкладається ЄСВ.

Що стосується періоду до 1 січня 2016 року, то тоді частка ЄСВ з середнього мобілізаційного заробітку (справляти/не справляти) також залежала від отримання компенсації з бюджету. У березні 2015 року набув чинності Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівників, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105, і чимало роботодавців скористалися можливістю компенсувати свої витрати з виплати середнього заробітку мобілізованим працівникам. При цьому згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі Закон № 2464) такий середній заробіток звільнявся від справляння ЄСВ.

Деякі роботодавці зберігали середній заробіток за працівниками, призваними на військову службу у зв’язку з призовом за мобілізацією, на особливий період, «за свій рахунок», тобто вони не отримували компенсацію середнього заробітку з бюджету. У цьому випадку норми ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 не діяли, і ЄСВ з такого середнього заробітку справляли як із звичайної заробітної плати.

Залежно від того, справлявся ЄСВ з середнього мобілізаційного заробітку, нарахованого в розрахунковому періоді, чи ні, він по-різному братиме участь у розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних. Також різним буде й підхід у підрахунку кількості календарних днів розрахункового періоду, що беруть участь у розрахунку.

Якщо з середнього мобілізаційного заробітку ЄСВ не справляли. У розрахунку середньої зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які увійшли до бази справляння ЄСВ у складі заробітної плати ( п. 3 Порядку № 1266). Отже, середній мобілізаційний заробіток, з якого не справляли ЄСВ, не бере участі в розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних.

А як же дні (місяці), за які нараховано неоподатковуваний середній заробіток? На думку Мінсоцполітики, їх також потрібно виключати з розрахункового періоду як дні (місяці), невідпрацьовані з поважних причин. Такий висновок прозвучав у листі, що коментується. Нагадаємо, що раніше у своїх консультаціях фахівці цього міністерства теж дотримувалися такої самої позиції (див. «ОП», 2015, № 8, с. 11).

У тому випадку, якщо в усіх місяцях розрахункового періоду середній заробіток мобілізованого працівника звільнявся від справляння ЄСВ, тобто в розрахунковому періоді немає даних, необхідних для розрахунку середньої зарплати, то середню зарплату розраховують виходячи з тарифної ставки (посадового окладу)
або її частини, установленої на день настання страхового випадку ( п. 28 Порядку № 1266).

Важливо! Оскільки з середнього заробітку мобілізованого працівника, що компенсується, не справляли ЄСВ, то період, за який його нараховано, не увійде до страхового стажу для розрахунку лікарняних.

На жаль, це може позначитися й на сумі лікарняних. Так, якщо при підрахунку страхового стажу виявиться, що за останні 12 календарних місяців перед настанням тимчасової непрацездатності працівник заробив собі страховий стаж менше 6 місяців, необхідно буде виконати вимоги ч. 4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Тобто суму лікарняних потрібно буде обчислити виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на день настання страхового випадку.

Для реалізації цієї вимоги необхідно фактичну денну виплату (середньоденний середній заробіток з урахуванням відсотка оплати лікарняного залежно від страхового стажу) порівняти з показником мінімальної середньоденної зарплати. Як розрахувати цей показник? Розділити мінімальну зарплату, установлену законом на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Якщо фактична середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного виявиться вище мінімальної середньоденної зарплати, то дні хвороби оплачуйте за мінімальною середньоденною зарплатою. Якщо фактична середньоденна зарплата з урахуванням відсотка оплати лікарняного не перевищить мінімальну середню зарплату — дні хвороби оплачуйте за денною виплатою.

Але є надія, що період військової служби мобілізованих працівників уключатиметься до «лікарняного» страхового стажу у випадках ненарахування та несплати роботодавцем за них ЄСВ у такий період. Мінсоцполітики виступило з пропозицією врегулювати це питання шляхом унесення змін до Закону № 1105.

Якщо з середнього мобілізаційного заробітку справляли ЄСВ. У цьому випадку і суму середнього мобілізаційного заробітку, і дні (місяці), за які він нарахований, уключають до розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати періоду тимчасової непрацездатності. Увійде цей період і до страхового стажу працівника.

Як на практиці «працюють» ці норми, розглянемо на умовному числовому прикладі.

Приклад. Працівник був призваний на військову службу у зв’язку з мобілізацією на особливий період з 26.01.2015 р., а демобілізований 19.02.2016 р. Середній заробіток за період з 26.01.2015 р. по 31.12.2015 р. було компенсовано з бюджету, тобто ЄСВ з нього не справляли. З 22 лютого 2016 року він став до роботи, а з 24 по 29 лютого хворів. Загальний страховий стаж працівника 15 років (лікарняні оплачують у розмірі 100 % середньої зарплати).

Необхідні для розрахунку дані представимо в таблиці.

Місяці розрахункового періоду

Кількість днів у розрахунковому періоді

Середній мобілізаційний заробіток, грн.

Уключають до розрахунку

дні

заробіток, грн.

Лютий-2015

28

3600

Березень-2015

31

3780

Квітень-2015

30

3780

Травень-2015

31

3240

Червень-2015

30

3600

Липень-2015

31

4140

Серпень-2015

31

3600

Вересень-2015

30

3960

Жовтень-2015

31

3780

Листопад-2015

30

3780

Грудень-2015

31

4140

Січень-2016

31

3420

31

3420

Разом

365

44820

31

3420

Наведемо пояснення до таблиці.

Середній заробіток, нарахований у лютому 2015 року — грудні 2015 року, не враховують у розрахунку середньої зарплати для оплати лікарняних, оскільки з нього не справлявся ЄСВ. Відповідно дні за період мобілізації, коли з середнього заробітку не справлявся ЄСВ, виключають з розрахункового періоду.

У розрахунковому періоді залишається середній заробіток за період мобілізації за січень 2016 року, на який нараховувався ЄСВ. Дні військової служби у зв’язку з мобілізацією за січень 2016 року не виключають з розрахункового періоду. Усе тому, що нарахований з 1 січня 2016 року середній заробіток мобілізованого працівника не підлягає компенсації з бюджету і обкладається ЄСВ, як звичайна зарплата.

У результаті середньоденна зарплата дорівнює 110,32 грн. (3420 грн. : 31 к. дн.).

Проте протягом останніх 12 місяців перед тимчасовою непрацездатністю у працівника страховий стаж виявився менше 6 місяців. Це означає, що необхідно порівняти розраховану фактичну середньоденну зарплату з середнім заробітком виходячи з мінімальної зарплати. Для цього визначимо середньоденну зарплату з МЗП: 1378 грн. : 30,44 к. дн. = 45,27 грн., де 1378 — МЗП, установлена на момент настання страхового випадку; 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.

Як бачимо, фактична середньоденна зарплата вище середньої зарплати виходячи з МЗП (110,32 грн. > 45,27 грн.). Тому, виконуючи вимоги ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, лікарняні оплачуватимемо за середньоденною зарплатою з МЗП. Сума лікарняних становитиме: 45,27 грн. х 6 к. дн. = 271,62 грн., де 6 — кількість календарних днів хвороби з 24 по 29 лютого 2016 року.

Тетяна ГУЛЬ, експерт з питань оплати праці (t.gul@id.factoк.ua)

мобілізація, страховий стаж додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті