Порядок виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1026.
Необхідно зазначити, що розробником зазначеної постанови є Міністерство соціальної політики України.
Відповідно до протоколу № 76 засідання Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади доручено припинити практику надання роз’яснень норм законодавства, крім випадків, передбачених законодавством.
Враховуючи зазначене, повідомляємо, що Міністерство не уповноважене надавати роз’яснення щодо трактування зазначеної постанови.
Водночас Міністерство в межах своєї компетенції інформує про наступне.
Статтею 26 Закону України «Про культуру» визначено, що джерелами фінансування закладів культури є кошти державного та місцевих бюджетів, кошти, що надходять від господарської діяльності, надання платних послуг, кошти, одержані за роботи (послуги), виконані закладом культури на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, доходи від реалізації продукції майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання, гранти, благодійні внески, добровільні пожертвування, грошові внески, матеріальні цінності, одержані від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, кошти, отримані державними і комунальними закладами культури як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти і розміщених на поточних рахунках, відкритих у банках державного сектору, та інші не заборонені законодавством джерела.
До коштів державного та місцевих бюджетів відносяться в тому числі кошти загального і спеціального фонду.
Водночас пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1026 зазначено, що доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів виплачується за рахунок коштів спеціального фонду, коштів, отриманих від господарської діяльності, та інших не заборонених законодавством джерел. Тобто постанова не наводить вичерпного переліку джерел фінансування, а зазначає лише, що ці джерела повинні відповідати вимогам законодавства, зокрема і Закону України «Про культуру».
На думку Міністерства, планування в кошторисі доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних клубних закладів за рахунок джерел, не заборонених законодавством, у тому числі і за рахунок коштів загального фонду бюджету, відповідає вимогам законодавства, зокрема і Закону України «Про культуру».
Одночасно повідомляємо, що з метою уникнення подальшого різночитання пункту 3 зазначеної постанови Міністерство звернулося до Міністерства соціальної політики України, як до розробника постанови, з проханням внести зміни та конкретизувати її вимоги.
Заступник Міністра культури — керівник апарату Ю. Зубко
Коментар редакції
Доплата за вислугу років працівникам окремих закладів культури: шукаємо джерело фінансування
У листах Мінсоцполітики і Мінкультури, що коментуються, ідеться про постанову КМУ від 09.12.2015 р. № 1026 (далі — постанова № 1026), якою затверджено Порядок виплати працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів доплати за вислугу років. З документом і коментарем фахівця Мінсоцполітики до нього ви можете ознайомитися в «ОП», 2016, № 1, с. 4.
Стисло нагадаємо суть. З 01.01.2016 р. працівникам зазначених закладів культури, посади яких наведено в додатку до постанови, дано «добро» на нарахування доплати за вислугу років. Проте радість від такої події швидко розвіялася. Чому? Зараз пояснимо.
Дійсно, доплата за вислугу років є однією зі складових зарплати працівників сфери культури (ч. 1 ст. 29 Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 р. № 2778-VI, далі — Закон № 2778). При цьому згідно з ч. 3 ст. 29 цього Закону конкретні приписи з її виплати уповноважений затверджувати Уряд. У цьому випадку таким підзаконним актом якраз і виступає постанова № 1026. Так-от, у п. 3 цієї постанови зазначено: «Доплата за вислугу років працівникам державних і комунальних клубних закладів, парків культури та відпочинку, центрів (будинків) народної творчості, центрів культури та дозвілля, інших культурно-освітніх центрів виплачується за рахунок коштів спеціального фонду, коштів, отриманих від господарської діяльності, та інших не заборонених законодавством джерел».
У результаті виходить, що доплату за вислугу років працівникам, які підпадають під дію постанови № 1026, можна виплачувати за рахунок коштів спеціального фонду. Як бути, якщо коштів спеціального фонду не вистачає для виплати доплати за вислугу років або ж заклад культури у принципі не має спеціального фонду? Що ж, із цього приводу в листах, що коментуються, є обнадійливі висновки.
На думку Мінкультури, планування в кошторисі доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних клубних закладів за рахунок джерел, не заборонених законодавством, у тому числі й за рахунок коштів загального фонду бюджету, відповідає вимогам законодавства, зокрема й Закону № 2778. Мінсоцполітики у своєму роз’ясненні тільки підкріплює таку позицію: виплата доплати за вислугу років має здійснюватися в першу чергу за рахунок коштів спеціального фонду, а за відсутності або недостатності коштів спецфонду і за наявності економії фонду оплати праці — за рахунок загального фонду бюджету.
Увага! У листах, що коментуються, Мінкультури та Мінсоцполітики зазначають, що доплату за вислугу років виплачують за рахунок коштів спеціального фонду, а в разі його недостатності — за рахунок коштів загального фонду, наявних у результаті економії фонду оплати праці.
Безперечно, з такими висновками Мінкультури та Мінсоцполітики стали на захист працівників зазначених раніше закладів культури щодо здійснення їм доплати за вислугу років. Проте, як бачимо, по суті, її виплата залежить від наявності коштів. Тож, на жаль, на практиці знайти кошти на її виплату досить проблематично. У разі, якщо на здійснення доплати за вислугу років, що надається згідно з постановою № 1026, бракує коштів спеціального фонду, а також немає економії фонду оплати праці за загальним фондом, за рахунок якої можна було б виплатити таку доплату, залишається сподіватися тільки на додаткове фінансування. Чи підуть головні розпорядники та фінуправління назустріч? Очевидно, це питання кожного разу вирішуватиметься в індивідуальному порядку.
Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці (e-mail: l.belevtsova@id.factor.ua)
