Календарний місяць повністю не відпрацьовано з поважних причин: як виключити з розрахункового періоду

Руда Тетяна, головний редактор (e-mail: t.rudaya@id.factor.ua)
Продовжуємо вивчати лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 (див. с. 6). Цього разу ми зупинимося на другому питанні цього листа. Воно стосується порядку виключення з розрахункового періоду місяця, який повністю не відпрацьовано з поважних причин.

Тож із чого почнемо? А почнемо ми з того, що наведемо саме запитання, яке стало приводом для надсилання нашою редакцією запиту на адресу Мінсоцполітики.

Ситуація. Працівник бюджетної організації приніс лікарняні листи за періоди з 23.05.2016 р. по 10.06.2016 р. і з 13.06.2016 р. по 06.07.2016 р. У червні йому було нараховано та виплачено матеріальну допомогу, що обкладається ЄСВ, у розмірі 3200 грн. Інших нарахувань у цьому місяці не було. У серпні працівник знову захворів.

Яку суму за червень включити до розрахунку нового серпневого лікарняного?

У чому полягає складність у вирішенні цієї ситуації? Звернемося до норм Порядку № 1266. Так, відповідно до п. 3 цього Порядку середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин:

— тимчасова непрацездатність;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і шестирічного віку за медичним висновком;

— відпустка без збереження заробітної плати.

Місяці розрахункового періоду (з 1-го до 1-го числа), в які застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Що ж виходить у червні стосовно вищезазначеного працівника? На червень припали періоди хвороби за першим лікарняним листом (з 1-го по 10-те число) і за другим (з 13-го по 30-те число). У результаті в цьому місяці немає жодного відпрацьованого працівником робочого дня. Є тільки два вихідні дні (11 і 12 червня), на які періоди хвороби не припадали.

Виникає запитання: чи потрібно цей місяць (з 1 по 30 червня) повністю виключити і відповідно всі нараховані в ньому виплати, чи тільки ті календарні дні, що припадають на період хвороби, і відповідно нараховані виплати з розрахунку середньої зарплати не виключати?

Фахівці Мінсоцполітики в листі № 334 відповіли так: у червні 2016 року застрахована особа повний календарний місяць (з 1-го до 1-го числа) жодного дня не відпрацювала з поважної причини (тимчасова непрацездатність). Тому цей місяць виключається з розрахункового періоду і відповідно при обчисленні середньої зарплати не враховується матеріальна допомога, нарахована цього місяця.

Фахівці Мінсоцполітики з цього питання повністю мають рацію. Адже в п. 3 Порядку № 1266 ідеться саме про те, що працівник не відпрацював календарний місяць з поважних причин.

Висновок: Немає жодного відпрацьованого робочого дня з поважних причин у календарному місяці — немає цього календарного місяця в розрахунковому періоді. І як наслідок — виплати, нараховані в такому календарному місяці, не включаються до розрахунку середньої зарплати.

Обов’язково врахуйте це при нарахуванні лікарняних або декретних! Адже якщо ви не виключите такий місяць із розрахункового періоду і, головне, включите суму нарахованих цього місяця виплат до розрахунку середньої зарплати, то завищите суму допомоги. А це призведе до чималих неприємних наслідків.

Наведемо ще кілька прикладів, коли потрібно виключати повний календарний місяць із розрахункового періоду, а головне — не включати до нього нараховані в такому місяці виплати.

Приклад 1. Працівник захворів у листопаді 2016 року. У розрахунковому періоді (листопад 2015 року — жовтень 2016 року) він хворів з 1 по 15 і з 18 по 29 липня, з 1 серпня пішов у щорічну відпустку. Відпускні та матеріальна допомога на оздоровлення були нараховані та виплачені в липні 2016 року. Наказ про надання йому матеріальної допомоги на оздоровлення було затверджено в липні.

У цій ситуації суму відпускних уключайте до розрахунку середньої зарплати, як і календарні дні, протягом яких працівник перебував у відпустці (див. лист Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15). А ось сума матеріальної допомоги в розрахунку середньої зарплати не враховується. Річ у тім, що її було нараховано в липні. А оскільки цей місяць має бути виключено з розрахункового періоду як повністю не відпрацьований місяць з поважних причин, то сума матеріальної допомоги до розрахунку середньої зарплати не увійде.

Приклад 2. Працівниця захворіла в листопаді 2016 року. 29 липня 2016 року у неї закінчилася відпустка для догляду за дитиною до трьох років. 30 і 31 липня — вихідні дні.

Розрахунковий період — листопад 2015 року — жовтень 2016 року. Листопад 2015 року — червень 2016 року виключаються з розрахункового періоду, тому що працівниця всі ці місяці не працювала з поважної причини. А як же бути з липнем 2016 року? Оскільки працівниця весь місяць не відпрацювала з поважної причини, липень 2016 року повністю виключається з розрахункового періоду. Тому в цьому періоді залишаються такі місяці: серпень, вересень і жовтень 2016 року. А кількість календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати, становитиме 92 (31 + 30 + 31).

Приклад 3. Працівник захворів у листопаді 2016 року. У розрахунковому періоді він хворів з 1 по 15 і з 18 по 29 липня. У цьому ж місяці йому було нараховано премію за червень, а також разову премію до ювілейної дати.

У цій ситуації з розрахункового періоду (листопад 2015 року — жовтень 2016 року) повністю виключається липень. І відповідно премія, нарахована в липні за червень, а також разова премія до ювілейної дати не включаються до розрахунку середньоденної зарплати для визначення суми лікарняних.

ВИКОРИСТАНІ ДОКУМЕНТИ ТА СКОРОЧЕННЯ

Порядок № 1266Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Лист № 334 — лист Мінсоцполітики від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі