(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/6
Оплата праці
Оплата праці
Жовтень , 2016/№ 20/1

Оператор котельні: враховуємо режимно-робочі нюанси

У попередній статті ви дізналися про те, які обов’язки виконує оператор котельні, як правильно оформити трудові відносини з таким працівником, скільки операторів потрібно для обслуговування котельні. У цій статті акцентуємо увагу на нюансах організації роботи операторів котельні: як визначити тривалість їх робочого дня, який режим роботи для них обрати, які існують особливості обліку їх робочого часу. Поїхали!

РОБОЧИЙ ЧАС: ВИЗНАЧАЄМО ТРИВАЛІСТЬ

Згідно зі ст. 52 КЗпП тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності). Їх затверджує роботодавець за погодженням з профспілковим комітетом. При цьому він повинен дотримуватися тривалості робочого часу, установленої ст. 50 і 51 цього Кодексу.

Нагадаємо, що ст. 50 КЗпП установлено нормальну тривалість робочого тижня (40 годин), ст. 51 КЗпП — скорочену тривалість робочого тижня (наприклад, для неповнолітніх осіб, для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, для окремих категорій працівників, таких як учителі, лікарі тощо).

Оскільки посаду оператора котельні не передбачено Переліком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 163, права на скорочений робочий тиждень такі працівники не мають*.

* Див. також роз’яснення фахівців Мінсоцполітики у газеті «Праця і зарплата», 2013, № 19, с. 19.

Отже,

тривалість робочого тижня оператора котельні становить 40 годин на тиждень ( ст. 50 КЗпП).

Водночас для операторів котельні встановлено особливий режим роботи, при якому неможливо дотримуватися щотижневої тривалості роботи і одночасно укластися в місячні норми робочого часу. У такому разі допускається за погодженням з профспілкою запровадження підсумованого обліку робочого часу ( ст. 61 КЗпП). Про нього поговоримо далі.

ДЛЯ ОСОБЛИВОГО РЕЖИМУ РОБОТИ ВСТАНОВЛЮЄМО ПІДСУМОВАНИЙ ОБЛІК РОБОЧОГО ЧАСУ

Робочий процес у котельні безперервний, цілодобовий, він вимагає виходу на роботу у загальноприйняті вихідні, неробочі та святкові дні. Тому операторам котельні встановлюють підсумований облік робочого часу, можливість якого передбачено ст. 61 КЗпП.

Підсумований облік — це спеціальний порядок розподілу та обліку робочого часу, коли тривалість роботи протягом доби і тижня може відхилятися від установленої норми.

Підсумований облік робочого часу запроваджують за погодженням з профспілковою організацією з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин. Інакше кажучи, при підсумованому обліку робочого часу встановлена законодавством норма робочого часу на день або тиждень може не дотримуватися. Проте її дотримання за обліковий період є обов’язковим.

При впровадженні підсумованого обліку робочого часу керуються Методрекомендаціями № 138. Що потрібно врахувати при цьому?

При встановленні підсумованого обліку робочого часу необхідно (див. також схему вище):

— у правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі визначити порядок здійснення робіт з підсумованим обліком робочого часу і оплати праці (оплата роботи в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, оплата наднормових годин) (див. лист Мінсоцполітики від 29.08.2012 р. № 317/13/116-12). У тому числі слід затвердити перелік посад працівників, щодо яких запроваджується підсумований облік робочого часу;

— установити обліковий період та розрахувати нормальне число робочих годин у ньому;

— організувати облік робочого часу кожного працівника, щодо якого запроваджено підсумований облік. Для цього потрібно в обов’язковому порядку складати графіки роботи (змінності) і доводити їх до відома працівників не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію (див. лист Мінсоцполітики від 05.05.2011 р. № 149/13/116-11). Основною вимогою до складання графіка є те, що кількість розподілених годин роботи не може перевищувати нормальне число робочих годин за обліковий період.

Обліковий період. При підсумованому обліку робочого часу час роботи контролюється за певний обліковий період, що встановлюється в колективному договорі ( п. 6 Методрекомендацій № 138). Як правило, обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди — квартал, півріччя, рік тощо. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні та святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, установлена графіком змінності, може коливатися протягом облікового періоду, але

загальна сума годин роботи за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Норма робочого часу. Норма робочого часу розраховується з розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів — до 5 годин і напередодні святкових та неробочих днів — на 1 годину.

Приклад 1. Для операторів котельні встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — місяць. В установі запроваджено шестиденний робочий тиждень.

Визначимо норму робочого часу в листопаді 2016 року. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи напередодні вихідного дня становить 5 годин. Таких «передвихідних» днів у нашому випадку 4. Тривалість роботи в інші дні становить 7 годин. Вихідних днів у листопаді — 4. З урахуванням цього норма робочого часу становить: 4 дн. х 5 год + (30 дн. - 4 дн. - 4 дн.) х 7 год = 174 год.

Є і другий спосіб розрахунку норми часу. У порядку, установленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. Порядок такий: множать тривалість робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з рівномірною тривалістю кожного робочого дня з урахуванням скорочення напередодні святкових та неробочих днів і вихідними днями в суботу та неділю ( п. 12 Методрекомендацій № 138).

Але такі розрахунки можна не проводити, адже норма тривалості робочого часу за місяцями для п’ятиденного робочого тижня щороку доводиться Мінсоцполітики в письмових роз’ясненнях, наприклад, у листах від 20.07.2015 р. № 10846/0/14-15/13* (для 2016 року) і від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13** (для 2017 року).

* Див. «ОП», 2015, № 16, с. 4.

** Див. спецвипуск «ОП», 2016, № 18/1, с. 11.

Приклад 2. Для операторів котельні встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. В установі запроваджено п’ятиденний робочий тиждень.

Визначимо норму робочого часу в I кварталі 2017 року, керуючись листом Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. № 11535/0/14-16/13 (ср. 025069200). Норма робочого часу в I кварталі 2017 року становитиме 494 год (159 год + 160 год + 175 год).

У січні, лютому або березні працівник може відпрацювати більше або менше, ніж 159, 160 і 175 годин відповідно. Проте за обліковий період норма часу (494 год) має бути дотримана.

Який спосіб використовувати роботодавцю при підрахунку норми робочого часу (шести- або п’ятиденний робочий тиждень)? Орієнтиром буде режим роботи установи (підрозділу), в якій (якому) працює оператор котельні.

Розрахована одним із способів норма робочого часу має бути реалізована шляхом виходу на роботу за графіком змінності (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.2012 р. № 229/13/116-12).

Графік змінності. У котельні, як правило, запроваджується цілодобова робота операторів і змінний режим роботи. При цьому робочий час операторів котельні регулюється графіками роботи (змінності), що складаються на певний обліковий період і відображають планові показники використання робочого часу.

Уніфікованої форми графіків змінності немає. Тому установа має право скласти графік у довільній формі, яка при цьому дозволяє з точністю встановити такі показники:

— тривалість зміни ( ст. 52 КЗпП);

— час початку і час закінчення зміни ( ст. 57 КЗпП);

— час перерви для відпочинку та харчування протягом робочої зміни ( ст. 66 КЗпП);

— кількість робочих і вихідних днів (днів відпочинку) у календарному місяці ( ст. 69 КЗпП);

— перехід з однієї зміни на іншу ( ст. 58 КЗпП);

— іншу інформацію, що має значення для точного визначення режиму робочого часу.

Розроблений графік потрібно погоджувати з профспілкою ( ст. 52 КЗпП), про що слід проставити відповідний напис на самому графіку, завізувати керівником установи, а також ознайомити з ним працівників під підпис.

При складанні графіків змінності слід ураховувати такі вимоги Методрекомендацій № 138:

Вимоги

Пояснення

Тривалість робочого часу

При підсумованому обліку робочого часу тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати кількість робочих годин, передбачену ст. 50 і 51 КЗпП

Урахуйте: графік змінності повинен забезпечити відробіток 40-годинного робочого тижня. Наприклад, в установі встановлено місячний облік робочого часу і норма робочого часу в жовтні 2016 року дорівнює 159 годин. У цьому випадку, якщо працівник прийнятий на ставку, він повинен відпрацювати 159 годин. Якщо ж графік змінності складено таким чином, що працівник повинен відпрацювати 155 годин, то в такому разі або працівника відразу приймають на неповний робочий час, або ж установа повинна обрати триваліший обліковий період (не місяць, а наприклад, квартал).

Тривалість зміни

При підсумованому обліку робочого часу тривалість зміни може становити до 12 годин. Водночас зазначена норма повинна сприйматися як рекомендація. Тому цілком можливо встановити тривалість зміни навіть 24 години на добу (див. лист Мінсоцполітики від 30.11.2012 р. № 463/13/116-62). Прикладом може бути такий поширений режим роботи, як «доба-три», коли оператор добу працює, а потім три дні відпочиває

Зверніть увагу: призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд заборонено ( ч. 2 ст. 59 КЗпП).

Чергування у змінах

Працівники чергуються у змінах рівномірно в порядку, установленому правилами внутрішнього трудового розпорядку ( ч. 1 ст. 58 КЗпП)

Перерва для відпочинку та харчування

Перерву для відпочинку та харчування не включають до робочого часу працівника. Її використовують на свій розсуд, на час якої працівники можуть відлучатися з місця роботи ( ст. 66 КЗпП). Відповідно час перерви не оплачують. Проте якщо за обладнанням котельні потрібно стежити постійно, роботодавець зобов’язаний надати працівникам можливість прийому їжі протягом робочого часу. При цьому час перерви буде складовою частиною робочого часу (див. лист Мінпраці від 04.10.2010 р. № 304/13/116-10). Оплата праці в цьому випадку здійснюється за весь фактично відпрацьований за графіком час

Щоденний відпочинок

Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, уключаючи перерву на обід ( ч. 1 ст. 59 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій № 138). В окремих випадках вона може бути скорочена, але не менше 12 годин на добу ( п. 8 Методрекомендацій № 138)

Надурочна робота

Час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним. Таку роботу можна допускати у виняткових випадках ( ст. 62 КЗпП). Слід мати на увазі, що робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період не є надурочною роботою ( абз. 3 п. 10 Методрекомендацій № 138). Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, можна компенсувати додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

Якщо неможливо дотриматися норми робочого часу в установленому обліковому періоді, графік необхідно розробити з таким розрахунком, щоб норма надурочного часу відповідно до ст. 65 КЗпП не перевищувала 120 годин на рік ( п. 13 Методрекомендацій № 138).

Також не слід забувати про заборону на залучення до надурочних робіт окремих категорій працівників, установлену ст. 63 КЗпП

Святкові та неробочі дні

Робота у святкові та неробочі дні (визначені ст. 73 КЗпП) за графіком змінності включається до норми робочого часу за обліковий період

ОБЛІК РОБОЧОГО ЧАСУ ОПЕРАТОРІВ КОТЕЛЬНі

Складання графіка змінності не звільняє від ведення Табеля обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489.

Відмінність між цими двома документами полягає в тому, що у графіку змінності фіксується планована кількість робочих годин, а в табелі — фактичне використання робочого часу.

Інформація, що міститься у графіку і в табелі, може відрізнятися, наприклад, через тимчасову непрацездатність працівників та інші непередбачені обставини.

У табелі ставлять відмітки про фактично відпрацьований час, а також про відхилення від нормальних умов роботи. Він також містить відомості про відпрацьовані, надурочні, нічні та святкові години, запізнення та нез’явлення, причини яких зашифровуються умовними позначеннями. Для відображення використання робочого часу за кожен день у табелі відведено два рядки: один — для умовного позначення видів витрат робочого часу, а другий — для запису кількості годин. Умовні позначення відпрацьованого часу (літерний і цифровий коди) наведені на титульному аркуші табеля. Наприклад, роботу в нічний час (з 22:00 до 6:00) табелюють з кодом «РН» (04).

Зверніть увагу: дані про нез’явлення на роботу, інші відхилення від нормальних умов роботи мають бути документально підтверджені. Детальніше про складання табеля обліку використання робочого часу можна дізнатися у спецвипуску «ОП», 2016, № 18/1, с. 16. У межах цієї статті зазначимо тільки особливість відображення в табелі «перехідних» змін.

Так, якщо робоча зміна починається однієї доби, а закінчується наступної, то робочий час однієї зміни відображають у табелі двома частинами: кількість фактично відпрацьованих годин за кожною добою окремо. Наприклад, 12-годинну зміну (з 20:00 24 жовтня до 8:00 25 жовтня) розбивають так:

— 4 години (20:00 — 24:00) вказують 24.10.2016 р., у тому числі через дріб 2 нічні години (22.00 — 24.00). У табелі зазначають так: «4/2, Р/РН»;

— 8 годин (24:00 — 8:00) вказують 25.10.2016 р., у тому числі через дріб 6 нічних годин (24:00 — 6:00). У табелі зазначають так: «8/6, Р/РН».

Ми розглянули організаційні моменти роботи операторів котельні. Але залишилося ще одне запитання: як правильно оплатити працю таких працівників? Про це дізнаєтесь в «ОП», 2016, № 20, с. 6.

Використані документи

КЗпПКодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Методрекомендації № 138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138.

оператор котельні, організація роботи, тривалість робочого дня, режим роботи, облік робочого часу додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті