Строки давності та «трудові» штрафи

В обраному У обране
Друк
Тубелець Олексій, головний спеціаліст відділу з питань регулювання трудових відносин Юридичного департаменту Мінсоцполітики
Оплата праці Квітень, 2017/№ 8
Чи існують строки давності для притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю на підставі ст. 265 Кодексу законів про працю України?

Нагадаємо: Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII (далі — Закон № 77) внесено зміни до ст. 265 КЗпП (зміни набрали чинності 01.01.2015 р.).

Цими змінами регламентовано, зокрема, відповідальність роботодавця у вигляді штрафу за порушення трудового законодавства.

Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених гл. 27 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Разом з тим строків давності при застосуванні фінансових санкцій ст. 265 КЗпП не визначено. Отже, у даному випадку застосовуються загальні строки давності.

Так, ст. 114 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі —ПКУ) визначено строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), відповідно до якої граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань (1095 днів або три роки).

Зазначені фінансові санкції застосовуються до роботодавців за правопорушення, які були вчинені (1) після набуття чинності змінами, внесеними Законом № 77 до ст. 265 КЗпП, або (2) раніше, але є триваючими.

Якщо правопорушення має разовий характер і допущено після 31.12.2014 р., то, на нашу думку, штраф буде накладено на роботодавця не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Зауважимо, що сьогодні штрафи, зазначені у ч. 2 ст. 265 КЗпП, можуть бути накладені на роботодавців посадовими особами Держпраці на підставі:

— акта про виявлення під час перевірки роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу;

— рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Важливо! Сплата штрафу не звільняє від необхідності усунення порушень законодавства про працю.

коментар редакції

Відразу скажемо, що позиція Мінсоцполітики, озвучена його фахівцем у цьому роз'ясненні, не нова (див., наприклад, «Праця i зарплата» від 09.12.2015 р № 46, с. 2). Однак незважаючи на те, що формально фінансові санкції із ст. 265 КЗпП не відповідають визначенню штрафної санкції (фінансової санкції, штрафу) із п.п. 14.1.265 ПКУ, ми сперечатися з Мінсоцполітики тут не будемо. Чому? Тому що для роботодавця краще висновок про термін давності у три роки з посиланням на ПКУ, ніж про те, що в цьому випадку терміни давності не застосовуються.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити