(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/11
Оплата праці
Оплата праці
Серпень , 2017/№ 16

Щодо застосування норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням

http://tinyurl.com/y4hs26k4
Лист від 25.05.2016 р. № 5.2-32-812

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула звернення <…> щодо застосування норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), та повідомляє.

До питання 1. Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування (далі — єдиний внесок), на кількість календарних днів зайнятості (період перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі — поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України в 2014 — 2015 роках було передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що на суми компенсованого за рахунок коштів Державного бюджету України середнього заробітку за період з 18.03.2014 р. до 31.12.2015 р., відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464, не нараховувався та не утримувався єдиний внесок, такий середній заробіток при обчисленні середньоденної заробітної плати не враховується, що призводило до зменшення розміру матеріального забезпечення.

Отже, для захисту прав застрахованих осіб, в результаті консультацій між виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Міністерством соціальної політики України прийнято рішення (листи Мінсоцполітики від 21.05.2015 р. № 319/18/99-15 та від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15) віднести період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації, на особливий період, до поважних причин, визначених Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266.

Враховуючи вищевикладене, період збереження за працівником, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, середнього заробітку з 18.03.2014 р. до 31.12.2015 р., який компенсується за рахунок коштів Державного бюджету України, повинен виключатися із розрахункового періоду.

До питання 2. Відповідно до пункту 3.4 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), якщо дитина продовжує хворіти, то особі, яка здійснює догляд за хворою дитиною, після закінчення максимального строку листка непрацездатності, передбаченого законодавством України, видається довідка за формою, встановленою МОЗ України (ф. № 138/о).

Згідно з пунктом 1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.04.2008 р. № 189, тимчасова непрацездатність — це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин — до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Оскільки чинним законодавством передбачено підтвердження тимчасової непрацездатності застрахованої особи довідкою відповідно до пункту 3.4 Інструкції № 455, то календарні дні, що підтверджуються зазначеною довідкою, не враховуються в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності як період, не відпрацьований з поважної причини.

До питання 3. Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 455 тимчасова непрацездатність працівника засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 3 Порядку № 1266 визначено, що календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, зокрема у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю, не враховуються у розрахунковому періоді, за який обчислюється середньоденна заробітна плата.

Отже, період відсутності працівника на роботі у зв’язку з його тимчасовою непрацездатністю, яка засвідчена листком непрацездатності, виданим у встановленому порядку, не враховується в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Що стосується періоду відсутності працівника на роботі без поважної причини (прогул), то такий період не виключається із розрахункового періоду, оскільки прогул не належить до поважних причин, зазначених у пункті 3 Порядку № 1266.

Заступник директора Т. Нагорна

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

Період військової служби, хвороба дитини, прогул: що виключати з розрахункового періоду?

Період військової служби в розрахунковому періоді: включати/не включати?

Відразу акцентуємо увагу на тому, що на сьогодні це вже «не питання» період військової служби однозначно включається до розрахункового періоду для розрахунку середньої зарплати.

Часи, коли це було «не так», канули в Лету. З 01.01.2016 р. середня зарплата, нарахована «солдату підприємства» («строковику», контрактнику, мобілізованому працівнику) за період військової служби, не компенсується з бюджету, з неї стягується ЄСВ, а суми середньої зарплати, що нараховані за такий період і «потрапили» до розрахункового періоду, беруть участь у розрахунку страхових виплат.

Для тих роботодавців, які через неперевірені останні три роки вимушені до цього дня «тримати в голові» історію змін у «нормативці» за цей період, нагадаємо: за періоди до 01.01.2016 р. роботодавці отримували компенсацію середньої зарплати, нараховану «солдату підприємства» (подавали відповідні звіти в органи соцзахисту населення), а період військової служби, що «компенсувався» і відповідно суми середньої зарплати не задіяли в розрахунку лікарняних. Про це говорили фахівці Мінсоцполітики в листах від 21.05.2015 р. № 319/18/99-15 і від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15.

Увесь період догляду за хворою дитиною (у тому числі підтверджений довідкою) — період, не відпрацьований з поважної причини.

Обґрунтування таке. Тимчасову непрацездатність працівників, у тому числі для догляду за хворою дитиною, засвідчує листок непрацездатності. В окремих випадках (див. п. 1.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455)) вона може бути засвідчена довідкою, виданою лікувальною установою. До таких окремих випадків належить, у тому числі, і необхідність догляду за хворою дитиною у віці до 14 років.

А саме, на період лікування дитини батьку (чи іншому родичу), що здійснює догляд за дитиною, лікар виписує такі документи:

— листок непрацездатності на період, протягом якого дитина потребує догляду, але не більше ніж на 14 календарних днів (п. 3.3 Інструкції № 455);

— довідку за формою, затвердженою МОЗ України (ф. № 138/0), якщо хворій дитині потрібен догляд більше ніж на 14 календарних днів. Вона виписується починаючи з 15 календарного дня хвороби дитини і до її одужання (див. п. 3.4 Інструкції № 455).

Звертаємо увагу на те, що на відміну від лікарняного листа, довідка про догляд за дитиною за формою № 138/0 оплаті не підлягає, проте є підставою для звільнення працівника від виконання своїх посадових обов’язків (додатково див. лист Мінсоцполітики від 15.11.2013 р. № 656/18/99-13).

Ураховуючи наведене, усі календарні дні тимчасової непрацездатності у зв’язку з необхідністю догляду за хворою дитиною у віці до 14 років (у тому числі підтверджені довідкою за формою № 138/0), які припадають на розрахунковий період, слід виключати із загальної кількості календарних днів, що беруть участь у розрахунку лікарняних.

Прогул і неоплачувана хвороба в розрахунковому періоді.Питання полягає в такому: чи братимуть участь у розрахунку лікарняних календарні дні за розрахунковий період, протягом яких працівник не працював:

1) унаслідок хвороби, яка не підлягає оплаті;

2) унаслідок прогулу?

1. Неоплачена хвороба. Нагадаємо, що підстави для відмови в оплаті днів тимчасової непрацездатності перераховані в ст. 23 Закону № 1105 (ср. 025069200). Проте період тимчасової непрацездатності, віднесений п. 3 Порядку № 1266 до поважних причин, який має бути виключений із розрахункового періоду. Уточнень щодо того, оплачуваним він при цьому має бути чи ні, — Порядком № 1266 не прописано.

Тому факт оплати або неоплати такого періоду значення не має. Головне, щоб період тимчасової непрацездатності був підтверджений документально — належно оформленим лікарняним листом або довідкою встановленої форми, і виписка їх була законною.

Приклад 1. У розрахунковому періоді працівнику був виписаний лікарняний лист з позначкою про алкогольне сп’яніння, яке (як з’ясувалося в ході проведеного роботодавцем розслідування) стало причиною отриманої травми. При цьому лікарняний лист належно оформлений.

Такий лікарняний відповідно до ст. 23 Закону № 1105 не оплачується, але при цьому підтверджує тимчасову непрацездатність. Дні, указані в ньому, мають бути виключені з розрахункового періоду як поважна причина.

Приклад 2. Лікарняний лист неналежно оформлений — працівник відмовився звертатися до медустанови для виправлення помилки, якої припустилися в ньому.

Такий лікарняний лист не підтверджує тимчасову непрацездатність працівника, не є поважною причиною для цілей розрахунку середньої зарплати згідно з Порядком № 1266, тобто дні, позначені в ньому, не виключаються з розрахункового періоду.

2. Прогул. Прогул не є поважною причиною для цілей Порядку № 1266. Тому «прогульні» дні із загальної кількості календарних днів, які братимуть участь у розрахунку лікарняних, виключати не можна.

Олена ОГАЙ, експерт з питань оплати праці (e-mail: оt@id.factor.ua)

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
обчислення середньої зарплати, виплати із соцстрахування, військова служба, догляд за хворою дитиною, прогул, неоплачуваний лікарняний додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті